Прощавай, бюрократична тяганинo?

фото: Олег Огородник

У більшості з нас оформлення документів, пошук потрібних довідок, візит до чиновника чи лікаря, а відтак здача аналізів асоціюється з довжелезними чергами та втратою купи часу. А якщо ви ще й працюєте від ранку до вечора, то ще із потребою відпрошуватись у керівництва, аби…вирішити всі ці речі.

Та, схоже, ми на шляху до кращого та, що найголовніше, зручнішого майбутнього. Адже, як вже писала “Пошта”, наше місто стало пілотним у запровадженні е-урядування. Зокрема, торік у червні запрацював інтернет-портал “Особистий кабінет мешканця”, а кількість послуг порталу постійно збільшується. Львів’яни можуть замовити там близько трьох десятків документів, зокрема, довідку про перебування на квартирному обліку, про несудимість у МВС, про доходи в ДФС, довідку про склад сім’ї (Ф-2) тощо.

Кожен другий львів’янин щодня користується смартфоном, третина – мобільним інтернетом, ще значна частка – онлайн-банкінгом. Це наштовхнуло на думку про необхідність електронної ідентифікації. Для цього запровадили ID-картку. Відтак наприкінці жовтня у Львові з’явилась ще одна новинка: у міськраді видали перші електронні картки львів’янина – їх отримали учасники АТО. Такі ж пластикові картки може отримати безкоштовно кожен містянин.

Ще низку електронних новинок планують запровадити вже цього року – серед них модернізація транспортної системи, запустити пілотний проект з е-квитком по трамвайному маршруту №1 і №9, ще сотню послуг через Особистий кабінет та розширити можливості ID-картки. Львів’яни мають на що очікувати. Аби тільки все обіцяне збулось!

Директор з інновацій: хто він?

У переддень 2016-го міський голова Львова Андрій Садовий запросив на посаду директора з інновацій Яніку Мерило, яка досі була радником мера міста. Саме завдяки активній участі Яніки Мерило у Львові торік і стартували всі ці ноу-хау. Тепер основними завданнями Яніки Мерило на посаді директора з інновацій є: ефективне управління існуючими ІТ-рішеннями (аудит і введення, відповідно до кращих можливих практик), впровадження інноваційних рішень для вирішення існуючих завдань і проблем, створення більш ефективного та відкритого спілкування влади і громади, бізнесу (електронний уряд і послуги), створення та імплементація рішень Smart City, створення екосистеми інновацій і розвиток інноваційного підприємництва та інвестицій.

“Дуже важливо, аби мешканці розуміли всю комфортність цих новацій, які ми запроваджуємо у місті або ж, які лише невдовзі почнуть діяти. Тим паче, що практично кожна з новинок – перша в Україні. Тому, не полінуймось, і розберемось у перевагах е-урядування, яке вже доволі добре розвивається за кордоном, зокрема в Естонії”, – зазначила Яніка Мерило.

За довідкою не в ЛКП, а в інтернет

Нині кожен львів’янин має можливість на собі випробувати переваги е-урядування. В “Особистому кабінеті мешканця” діє уже кілька послуг, зокрема, замовлення завірених копій ухвал ЛМР, видача довідок про перебування на квартирному обліку, довідки про несудимість у МВС, про доходи в ДФС, а також низка електронних сервісів, таких як електронне звернення. Як писала “Пошта”, такі електронні новинки упродовж років ефективно діють у багатьох країнах світу. До прикладу, в Естонії з допомогою ID-картки можна замовити й отримати всі державні послуги. Вона є в більше 90% громадян. Такого результату чекали 15 років. У Львові ж темпи запровадження елементів Smart City є ненабагато швидшими.

На початку другого кварталу цього року у трамваях №1 та №9 запрацює система електронної оплати за проїзд

“Я дуже пишаюся тим, що тепер і у Львові є “Особистий кабінет мешканця”. Це спрощує життя, адже через цей ресурс можна замовити понад 27 послуг. На меті в нас найближчим часом запустити ще 100 електронних сервісів, які будуть працювати в “Особистому кабінеті мешканця””, – зазначає Яніка Мерило.

Співрозмовниця каже, що і надалі розширюватимуть можливості кабінету мешканця. В ідеалі – має бути так, як в Естонії.

“В Естонії, зайшовши в кабінет, можу бачити всі пільги, які мені нараховуються, можу переглянути свою історію хвороби, діагнози, які мені ставили, тобто все, що стосується мого життя. У Львові ми вже якраз з цього беремо приклад і будемо надалі розвиватись”, – наголошує Яніка Мерило.

Єдиною умовою в користуванні кабінетом, з її слів, наразі є те, що авторизуватись там можна лише за умови, якщо ви є клієнтом Ощадбанку чи “ПриватБанку”, тобто маєте свою банківську систему. Тому зараз працюють над тим, аби залучати усі інші банки. Яніка Мерило стверджує, що це потрібно для того, аби влада мала стовідсоткову гарантію, що саме ви, а не ваші родичі, друзі, колеги (вони можуть володіти вашими особистими даними), хочете оформити ту чи іншу довідку, скористатись тією чи іншою послугою.

“Ми, звичайно, від себе можемо запропонувати банкам долучатись, але тут ще є певні перешкоди в законодавстві. Зараз НБУ буде прописувати усі ці стандарти і невдовзі долучаться всі банки”, – каже Яніка Мерило.

Електронний підпис: голосуємо на дивані

До речі, у Центрі надання адмінпослуг документи уже приймають iз електронним підписом. З його допомогою можна використовувати сучасний та прогресивний засіб авторизації та підписувати електронні документи через зчитувальні пристрої, встановлені в точках надання електронних послуг. Інструмент поєднує в собі соціальні банківські картки, що надаватимуть доступ до міських адмінпослуг, виступає прототипом електронного квитка тощо.

“В Естонії я підписую будь-який документ за 30 секунд без будь-яких перебільшень. Це спрощує життя і дає можливість бути мобільними. Важко пригадати, коли востаннє бачилась там з чиновниками, бо нема для того потреби”, – пояснює Яніка.

Ба більше, отримати доступ до кабінету можна і через мобільний телефон. Згодом ми, можливо, й голосуватимемо через смартфон, як це вже є в Естонії.

“Через мобільний телефон в Естонії я входжу в кабінет мешканця, попередньо вводжу свій пароль і голосую. Таким способом можна голосувати на місцевих виборах, на виборах народних депутатів. Однак на вибори президента ми вже для солідності ходимо на виборчі дільниці. Україні ще далеко до того, аби голосувати через мобільний. Причина – відсутність надійної ідентифікації. Ніхто не доведе, що хтось вас не підкупив і не проголосував замість вас”, – зазначає Яніка Мерило.

Згодом співрозмовниця обіцяє запропонувати внести зміни до виборчого законодавства України, аби ми, для початку, якщо не голосувати через гаджет, то хоча б запустити електронний підрахунок голосів.

У Центрі надання адмінпослуг документи уже приймають iз електронним підписом

“Працює сайт е-виборів, де можна завантажити протоколи виборів (наголошу, що не бюлетені, а власне протоколи) і підсумувати, скільки голосів набрав той чи інший кандидат, партія. Сьогодні це роблять вручну, бо так говорить законодавство, яке наразі забороняє використання будь-яких електронних ресурсів. Втім, якщо подумати, і калькулятор є електронним засобом. Виходить, ним теж не можна користуватись? Це важка математика і справа марудна, якщо рахувати вручну. Статистика свідчить, що близько 20% виборчих протоколів помилкові. Тому ми вперше торік під час другого туру виборів міського голови завантажили всі протоколи на е-вибори. Відтак одразу було видно перші результати”, – каже Яніка Мерило.

Е-новації для вояків АТО, а згодом для львів’ян

Як вже писала раніше “Пошта”, у квітні торік впровадили систему е-медицини у Львові, а вже у серпні пілотували у хірургічному блоці та приймальному відділенні, навчили перших лікарів користуватись системою. Що цікаво, уся робота базується на ресурсах донорів та допомозі волонтерів. Відтак проект із бюджетом у 10 мільйонів гривень запустили для Львівського військового госпіталю без використання державних бюджетних коштів. Далі планують масштабувати систему на всі військові госпіталі в країні. Та коли ж не лише військові, а й усі львів’яни зможуть мати електронну картку пацієнта? До слова, у місті подібна система уже функціонує у міській дитячій лікарні. Та це лише перші кроки до впровадження е-медицини.

У жовтні перші ID-картки отримали учасники АТО. Така новація спростила бюрократичну тяганину, через яку бійці проходять майже щодня, і надасть низку пільг, передбачених міською Комплексною програмою підтримки.

“Якщо я учасник АТО, то в мене є один-єдиний доказ цього – картка. Мені вже не потрібно купу папірців, які у будь-який момент можна загубити. Ось найбільша перевага ID -картки. Перші триста карток, наголошу, отримали учасники АТО”, – повідомив керівник міського управління міжвідомчої координації Тимофій Александронець.

Наявність ID-картки дає можливість учасникам АТО швидко отримати низку послуг, скористатись пільгами.

“Для прикладу, є послуга отримання матеріальної допомоги чи безкоштовне оздоровлення дітей учасників АТО. Для того, аби цим скористатись, вояку не потрібно йти в ЛКП, замовляти довідку форми Ф-2, піти ще в низку установ та замовити ще низку довідок, намучитись у чергах… Карточка ж дозволяє бійцю прийти в управління соцзахисту чи в Центр надання адміністративних послуг і замовити цю послугу. Думаю, впродовж кількох місяців ми приєднаємо усі ЛКП до надання послуг у такому форматі”, – зазначив Тимофій Александронець.

З його слів, у місті зараз запускатимуть електронні закупівлі, які дадуть змогу максимально прозоро працювати із бізнесом.

“Сьогодні на виконавчому комітеті прийняли рішення про максимальний перехід на систему електронних закупівель. Ми тестували закупівлі на електронних майданчиках. Закупівлі стануть прозорими. Результат побачимо вже за півроку. Будемо закликати підприємців, щоб вони вчились купувати саме так. Якщо ж вони не підуть на відкриті закупівлі, то ми знайдемо іншого покупця, але вже з іншого міста”, – наголосив Тимофій Александронець.

З його слів, оцифрувати планують ще не одну сферу.

“Найбільше хотілося б, звичайно, аби львів’янин мав можливість записатись до лікаря через Особистий кабінет. Хоча й було б добре, аби і рецепт можна було переглянути у кабінеті, і переглянути історію хвороби. Втім тут є трохи нюансів із загальнодержавним законодавством, себто, таємницею пацієнта тощо. Є також низка проектів з автоматизації в сфері водопостачання, енергетики та економії енергетики. Зараз можна подавати показники лічильників в інтернеті і оплачувати комунальні платежі. Також хочемо через Особистий кабінет запустити рекомендації мешканцям, як економити воду, до прикладу. Адже насправді багато людей платять за воду і не знають, що в них там десь є витік у підвалі. Коли ж порівнюють свої платіжки із сусідськими, то бачать суттєву різницю. Для когось 300 грн – це небагато, а тому вони не будуть аналізувати. А для когось є велика різниця: сотня гривень чи три”, – зазначив Тимофій Александронець.

Е-оплата у трамваях

На початку другого кварталу цього року на кількох маршрутах львівських трамваїв запрацює система електронної оплати за проїзд. Наразі передбачено лише пілотний проект – на прикладі маршрутів №1 та №9: якщо ж буде успішним, то з часом його поширять і на весь міський транспорт, про що повідомив керівник міського управління міжвідомчої координації Тимофій Александронець.

З його слів, оплатити проїзд початково можна буде платіжною карткою або ж карткою львів’янина. Для цього при вході в трамвай стоятиме термінал, який зніматиме відповідну суму коштів. Однак залишать і елемент контролю: так, контролери зможуть відслідковувати “зайців” за допомогою спеціальних приладів, які показуватимуть, чи оплачували проїзд конкретною карткою, чи ні. Паралельно діятимуть і готівкова оплата та звичні компостери.

Згодом передбачені також експерименти з SMS та безконтактними чипами в мобільних телефонах. Найефективніший пілот із часом поширять на весь громадський транспорт, інформує прес-служба мерії.

“Зрозуміло, що передусім це будуть комунальні транспортні підприємства, тому що з ними ми працюємо напряму. Частина ж перевізників, як відомо, – приватні. Тому те, чи будуть такі підприємства підтримувати це рішення, залежить від умов, на яких місто з ними домовиться”, – зазначає Тимофій Александронець.

Е-досягнення на сторожі держави

Львівський директор з інновацій також певна: е-новації повинні не лише спрощувати життя пересічного містянина, руйнувати стереотипи про недоступність тих чи інших документів для простолюду, а й працювати на користь та захист всієї держави.

“Якщо не помиляюсь, за останні двісті років Естонію окупували сорок разів. Територіальна цілісність держави була під загрозою майже постійно. Тобто ми теж, як і українці, добре розуміємо, що таке бути на лінії вогню і не мати впевненості у завтрашньому дні. В Естонії єдиний реєстр мешканців, реєстр майна, правовий реєстр, тобто певна підвалина держави. Якщо, не дай Боже, історія повториться, то ми зможемо всі ці дані зберегти, бо застрахували себе заздалегідь. А саме: скопіювали усі бази даних в посольства Естонії за кордоном, на більш надійних територіях. Було б добре таке про всяк випадок і в Україні запровадити”, – розповіла Яніка Мерило.

коментарі відсутні

Для того щоб залишити коментар необхідно увійти