До Міжнародного дня музеїв, який відзначають 18 травня, Золочівський замок підготував одразу кілька сюрпризів. Як розповів "Пошті" Борис Возницький, уже навесні відвідувачі замку помітять зміни у Великому палаці, зокрема, велику залу на другому поверсі перепроектували, а картину Мартіно Альтамонте "Битва під Парканами" відправили до Польщі на реставрацію. Оновленим запрезентують і відділ східних мистецтв у Китайському палаці, який є у складі Золочівського замку.

За словами працівників музею, "Битва під Парканами" давно потребувала реставрації, але коштів із державного бю­джету, незважаючи на запити музею, ніхто не виділяв. Коли музей почав бити на сполох, ЮНЕСКО зголосилася про­фінансувати роботи, і картину перевезли до Варшави. Полотно й досі в Польщі, але до свята музейників її пообіцяли повернути.

"На виставці східного відділу у Китайському палаці  покажуть 29 нових експонатів, - розповіла "Пошті" Тетяна Олейнікова,  завідувач відділу східної культури Львівської галереї мистецтв. - Перлиною будуть індуїстські божества, які контрабандою намагалися завезти з Індії через Росію до України. На Східній митниці злочинців затримали, а експонати передали Міжвідомчій комісії, яка вирішила віддати їх саме нашому музею..."

За словами пані Олейнікової, це далеко не всі акції, запла­новані музеєм. Зокрема, й досі не відкрито Чайну кімнату для відвідувачів. Пробну версію чайної церемонії провели навесні разом з Національним академічним львівським драматичним театром імені Марії Заньковецької. У травні театр привозив до стін замку виставу "Журавлине пір'ячко", а музейники, своєю чергою, провели тригодинну чайну церемонію, намагаючись дотримуватися тонкощів східної традиції.

"У Японії справжню церемонію проводять лише раз на два роки, - зауважує пані Олейнікова. - Нам, аби повноцінно повторити східне чаювання, бракує низки речей. Фактично ми маємо тільки кімнату для імпрези, все інше потрібно відшукати та навчитися застосовувати. В Україні на щось подібне ще ніхто не зважувався..."

Серед експонатів, яких  бракує музею, катани - спеціальні матраци з рисової соломи, на них сидять під час чаювання. Немає також і спеціального чаю, який перетирають на суміш, що нагадує розчинну каву. Оскільки самотужки музею втілити плани в життя поки що не по кишені, музейники ведуть перемовини з китайськими та японськими представниками. Проте наразі жодна зі сторін не погодилася на співпрацю.