Львів може залишитися без паркінгів у центрі, бо київські чиновники поплутали територію ЮНЕСКО з історичним ареалом?

У міській раді відбулися громадські слухання проектів будівництва паркінгів у Львові. Щоправда, замість анонсованого обговорення майбутнього спорудження конкретних чотирьох стоянок (на вул. Петрушевича, Вітовського, Батурин­ській та Коперника-Стефаника), чиновники більше говорили про нові правила паркування і намагалися переконати львів'ян у тому, що паркінги таки потрібно будувати у центральній частині міста. На самі ж представлення містобудівних обґрунтувань чотирьох паркінгів та їх обговорення часу майже не залишилося. Попри красномовність влади, представники громадських організацій як мали, так і мають суттєві зауваження щодо частини з пропонованих стоянок для машин через небезпеку руйнування пам'яток архітектури. Йдеться передусім про відомий пропонований паркінг на розі вулиць Коперника та Стефаника. 

Попри попередні заяви Андрія Павліва, директора де­парта­менту містобудування Львівської міської ради, що останнє слово буде за львівсь­кою громадою, на практиці все виглядає не так. Як вдалося з'ясувати "Пошті", містобудівні обґрунтування згаданих вище чотирьох ділянок не мають передбачених законом київських погоджень. Отож думка громадськості є далеко не вирішальною. Проте виникає й інше питання: чим саме керувався директор департаменту минулого тижня, заявляючи пресі, що давно отримав погодження? "Пошті" вдалося ознайомитися з листом Державної служби з питань національної культурної спадщини ще від 19 листопада (!) минулого року, який забороняє будівництво будь-яких паркінгів на території, що охороняється ЮНЕСКО, і водночас не дає чіткої відповіді, чи можна будувати на території всього історичного ареалу.

"З розумінням сприймаючи проблеми, пов'язані зі збіль­шенням транспортних потоків у центрі міста Львова, а також із необхідністю розвитку сучасної транспортної інфраструктури, з якими стикається міська влада, наголошуємо на неможливості розташування наземних і підземних паркінгів у межах території, занесеної до списку ЮНЕСКО, оскільки це може призвести до зростання техногенного навантаження, погіршення екологічної ситуації, порушення гідрологічного режиму..." - йдеться у листі Миколи Кучерука, голови Державної служби з питань національної культурної спадщини, до Львівсь­кої міської ради.

Якщо будувати в зоні ЮНЕСКО пан Кучерук категорично заборонив, то як трактувати його відповідь щодо будівництва в історичному ареалі, зокрема чотирьох зазначених паркінгів, у міській раді навіть не уявляють. Адже для Львова питання, де саме Держслужба заборонила будувати: у зоні ЮНЕСКО чи в історичному ареалі - є принциповим. Оскільки територія, що занесена до Списку світової спадщини, - це 120 га, а історичний ареал - 2441 га,  у першому варіанті доведеться відмовитися від будівництва лише двох з майже 40 запропонованих, а в іншому - майже 30 (!).

"Нові Державні будівельні норми зобов'язують нас забезпечити паркомісця у межах однієї тисячі метрів від дому. В історичному середовищі ми маємо забезпечити одне паркомісце на дві квартири і одне гостьове на шість квартир", - сказав "Пошті" пан Павлів.

За його словами, це лист досвідченого бюрократа, який можна трактувати по-різному. Таким чином  київський колега буцімто "сказав так, щоб нічого не сказати, і зняв з себе відповідальність". У листі голови Держкультспадщини зазначається, що вони "розглянули надані історико-містобудівні обґрунтування". Однак жодним словом не сказано, погодили чи, навпаки, не погодили їх. Водночас, відповідаючи на запит Центру "СІМ" про наявність погоджень Києва, пан Кучерук повідомив, що принаймні обґрунтування паркінгу на Коперника-Стефаника службою не погоджувалось.

Попри київську заборону, львівські чиновники, здається, не хочуть поступатися центровою територією площею 120 га. "Якщо ми візьмемо зону ЮНЕСКО в інших містах Єв­ропи, то побачимо, що підземні паркінги там будуються. Жодна міжнародна хартія цього не забороняє. Навіть у Ватикані побудували багаторівневий пар­кінг під їхньою бібліотекою. Я перекладу лист Кучерука англійською і надішлю в ЮНЕСКО. Нехай вони мені його роз'яснять", - сказав Андрій Павлів.

Водночас над ідеєю львів­ських паркінгів завис ще один дамоклів меч. За словами Лілії Онищенко, згідно з новими ДБН, багатоповерхові надземні паркінги взагалі не можна будувати на території історичної забудови (нагадаємо, це 2441 га Львова). Тож залишається лише "йти під землю", що набагато дорожче та технічно складніше. Попри те, що багато львівських архітекторів та урбаністів вважають таку норму надто категоричною і неправильною, щойно запроваджених правил, здається, доведеться дотримуватися. Вже першою їх жертвою може стати планований багатоповерховий паркінг на вулиці Вороного, містобудівне обґрунтування якого вчора розглядали на експертній раді при управлінні охорони історичного середовища. Щоправда, нові норми мають і суттєвий прокол: законодавчо в Україні закріплено поняття історичний ареал, а не історична забудова. Що робитимуть з таким ляпом і за якими правилами затверджуватимуть будівництво, у міській раді поки що не знають.

Після понад двогодинних обговорень перспектив львів­ських паркінгів чиновники Ратуші пообіцяли, що це лише попередні слухання ймовірних місць для будівництва. Наступним кроком стане організація окремих громадських слухань щодо кожної із запропонованих ділянок.