На армійських складах зберігають понад 16 тисяч тонн компоненту рідкого  ракетного пального. Один зі складів із 3 тисячами тонн цієї токсичної речовини розташований поблизу Радехова

Іноземці, зокрема секрета­ріат Організації з безпеки і спів­робітництва в Європі (ОБСЄ), допомагатимуть утилізувати компоненти рідкого ракетного пального меланж в Україні. Загалом сьогодні в нашій державі зберігається понад 16 тисяч тонн цієї токсичної речовини на шести складах зберігання ракетного пального Збройних сил України. "У Калинівці (Вінницька область) - понад 1 тис. т меланжу, у Ценживі (Івано-Франківська  область) - майже 2,2 тис. т, Радехові (Львівська область) - майже 3 тис. т, у Шевченковому (Харківська область) - понад 5 тис. т, у Білій Церкві (Київ­ська область) - понад 1,5 тис. т і в Любашівці (Одеська область) - понад 3 тис. т", - повідомив учора т. в. о. першого заступника міністра оборони України Валерій Іващенко.

У разі витоку меланжу з ємкості у 100 кубічних метрів, повне ураження пошириться на 2 км у радіусі, територія небезпечної зони - в радіусі 25 км. До того ж хмару цього продукту вітер може віднести на 80 км, констатують у Мін­оборони.

Проблема зберігання та утилізації меланжу дісталася нашій державі у спадок після здобуття незалежності. Потреби в цьому пальному в такій кількості у ЗСУ не було, тому й вирішили його утилізувати. У 1997 р. створили відповідну комплексну комісію, підсумком роботи якої стала постанова Кабміну про затвердження Державної програми утилізації компонентів ракетного пального. Поза тим, цей проект не реалізували, оскільки деякі посадовці намагалися отримати зиск із його реалізації. Як наслідок - вирішення проблеми утилізації зависло аж на 10 років.

І вже тепер у рамках допомоги ОБСЄ перші 3 тис. т меланжу впродовж року планують знищити на складах у Калинівці та Ценживі. Розпочати роботи планують влітку. "Ці об'єкти зберігання було обрано невипадково. Адже кількість меланжу, що зберігається на цих базах, сумарно становить трохи більше як 3 тис. т, і ці склади мають бути розформовані цього року", - говорить В.Іващенко. За приблизними підрахунками, утилізація перших 3 тис. т меланжу в рамках спільного проекту з ОБСЄ коштуватиме 5-6 млн євро.

Високопосадовець міністерства зазначив, що утилізація трьох тисяч тонн меланжу в Україні - це лише перший проект у рамках укладеного 5 березня 2008 р. Меморандуму про взаєморозуміння між урядом України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ -Україна стосовно утилізації запасів меланжу. "Після успішної його реалізації розпочнеться інтенсивна робота з утилізації всього меланжу на території України, - каже В.Іващенко. - Успіх цієї роботи матиме не тільки технічне і економічне, але й важливе практичне значення, оскільки за допомогою ОБСЄ в Україні можна буде вирішити одну з важливих проблем, яку впродовж тривалого часу ми не змогли вирішити власними силами".

Ракетний окислювач меланж - це суміш азотної кислоти з іншими хімічними сполуками (так званими інгібіторами корозії). Він використовувався  як окислювач в різноманітних ракетних комплексах з ракетами на рідкому ракетному пальному. Після виведення цих комплексів з експлуатації близько 200 тис. т меланжу і сьогодні зберігається у деяких країнах - колишніх республіках СРСР та країнах - колишніх членах Варшавського договору. Значна його кількість є в Україні.

За словами старшого офіцера підтримки Центру попередження конфліктів секретаріату ОБСЄ Метью Герцена,  кінцевий результат спільного проекту - "знешкодження екологічної небезпеки на території України та розширення економічних та політичних напрямків України".

Як повідомив "Пошті" керівник прес-служби Західного оперативного командування Олександр Поронюк, один із най­більших складів є поблизу Радехова, де нині зберігається майже 3 тис. тонн меланжу. За його словами, цей склад на­дійно охороняють військові тільки контрактної служби. "Військові розуміють покладену на них відповідальність і докладають максимум зусиль, аби населення, яке проживає поблизу цієї території, почувало себе спокійно", - акцентує співрозмовник. На запитання "Пошти", скільки потрібно часу, аби цілковито утилізувати "наш" меланж, О. Поронюк відповів: "Усе залежатиме від фінансування. За стабільного фінансування - від 2 до 3 років". 

"Також готуємо проект меморандуму між урядами України та Польщі про надання Україні подальшої допомоги в утилізації компонентів ракетного пального", - зазначив В.Іващенко. Як повідомили "Пошті" у прес-службі Міноборони, за польські кошти вже перероблено 215 т меланжу на радехівському складі. За словами представника керівництва Міноборони, цьогоріч на утилізацію меланжу у держбюджеті закладено лише 840 тис. грн за загальним фондом, та за спеціальним фондом, який ще має наповнитись, 35 млн грн. "Тому польський проект нам дуже допоміг, щоб утилізувати частку меланжу, але він не вирішив проблеми загалом",  - сказав В.Іващенко.

 За його словами, польська установка, яка працює на складі зберігання меланжу в Радехові, призначена не для утилізації, а для проведення першого етапу підготовки до утилізації компонентів ракетного пального. За її допомогою відбувається технологічний процес з частковою нейтралізацією меланжу, щоб у більш безпечному стані транспортувати його до польських хімічних заводів. Зокрема, на польському підприємстві хі­міч­ної промисловості у м. Тарнові утилізують компоненти ракетного пального.

"Попередній польський проект передбачав, що не можна такий небезпечний продукт, як меланж, транспортувати на територію Польщі, - зазначив В.Іващенко. - Спочатку необ­хідно було привести рідину до стану меншої небезпеки, адже в тих резервуарах, де цей розчин зберігався відносно довго, процес корозії відбувався на порядок швидше, ніж при етапному зберіганні меланжу. Фактично концентрація близько 70% азотної кислоти після переробки доводилась до набагато меншої", - пояснив він.