Міські обранці беруться до справ. Сьогодні, 24 листопада, о 12.00 – урочисте засідання сесії міської ради VII скликання. Депутати і міський голова прийматимуть присягу. Вони обіцятимуть відповідальність і вірність громаді. Чи дотримаються, побачимо згодом…
“Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та народові України, неухильно дотримуватися Конституції України та законів України, сприяти втіленню їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки”, – цими словами міські обранці запевнятимуть львів’ян у чесності дій і намірів.
З-поміж першочергових завдань, які перед собою ставить новообрана рада, це і бюджетні питання, і справи комунальні, адже на носі зима, а до першого сильного снігопаду “потрібно ще так багато владнати, перевірити”, а ще утеплити, полагодити, і капітально відремонтувати… Також вони обіцяють активно займатись вирішенням проблем воїнів АТО та їх сімей, кажуть, що є чимало роботи у сфері медицини та культури. Та перед тим, як займатись справами насущними, так би мовити, перед депутатами стоїть ще низка завдань.
Як писала “Пошта”, ще 26 березня попередній секретар Львівської міськради Василь Павлюк склав свої повноваження і зараз працює Генконсулом України в Любліні (Польща). До вересня попередня рада так-сяк працювала без секретаря. Чимало депутатів наполягали на новому призначені, міський голова ж після кількох місяців роздумів на цю посаду запропонував відомого бізнесмена і депутата міської ради Романа Федишина. Депутати його не підтримали. Тим часом все ближчими ставали місцеві вибори.
Останнє пленарне засідання сесії Львівської міської ради 6-го скликання було ще у вересні. Тож із березня і до вересня рада була без секретаря. Нині ж вагатись, обговорювати і вирішувати, хто ж власне буде секретарем ради, депутатам і міському голові доведеться значно швидше.
Наша рада: 49 чоловіків і 15 жінок
Цього року громада Львова зробила вибір. Довірила справи й гроші міста Андрію Садовому, обравши його міським головою вже втретє, та 64 депутатам, менш ніж 20% обранців були депутатами минулого скликання. Ця рада трохи менша за раду попереднього скликання – тоді було дев’яносто осіб.
Як писала “Пошта”, на 64 місця претендували 862 кандидати (більш ніж 13 на одне місце), які йшли до міськради під стягами 17 політичних сил. Десятьом партіям виявилося не під силу подолати 5-відсотковий виборчий бар’єр, тому їх представники “пролетіли” повз раду. А засідатимуть у міськраді представники семи політичних сил. Найбільше депутатів завела “Самопоміч” – у них буде 24 “багнети”, десять представників – у лавах “Солідарності”, вісім – у “Свободи”, ще сім депутатів делегувала “Громадянська позиція”, шість представлятимуть “Народний контроль”, п’ять – УКРОП і чотири – Українську Галицьку Партію.

Якщо аналізувати віковий склад Львівської міськради, то він доволі строкатий. Наймолодшому депутатові Віталію Свіщову від “Солідарності” 21 рік, а найстаршому – Юрію Кужелюку від “Громадянської позиції” – 65. А от абстрактному середньостатистичному депутату міськради зараз 39 з половиною років. Львівська міська рада може похвалитися більшою кількістю жінок, аніж обласна. Прекрасну половину людства представлятимуть 15 жінок. А чоловіків у раді буде – 49. У порівнянні з радою минулого скликання кількість жінок-депутатів суттєво більша. У минулому скликанні ради жінок було тільки сім. І це при тому, що обирались 90 депутатів.
Найбільше депутатів мають стосунок до бізнесу (генеральні та виконавчі директори компаній, керівники підприємств тощо). “Пошта” нарахувала близько 20 депутатів, задіяних у цій сфері.
Традиційно багато освітян (щонайменше вісім депутатів міськради мають стосунок до освітньої галузі). Шість міських обранців – лікарі, п’ять – практикуючі юристи. Багато з них пов’язані з комунальними службами або наближені до міської влади (переважно в “Самопомочі”). Однак ці підрахунки приблизні. Деякі депутати суміщають кілька сфер занять, найчастіше поєднуючи з бізнесом діяльність у третьому секторі, лікарську практику тощо.
Друга особа після міського голови
Після урочистого засідання депутати візьмуться до роботи. Вони визначатимуть, хто чим займатиметься, обговорюватимуть кандидатів у ті чи інші комісії, а також активно й уже більш відкрито дискутуватимуть щодо кандидатури на посаду секретаря ради. Його ж бо вважають другою особою після міського голови.
Він веде пленарні засідання за його відсутності, навіть може очолити місто, якщо міський голова пішов із посади раніше або не може виконувати своїх обов’язків. До речі, Львів уже очолював секретар ради. Це коли міські депутати проголосували за дострокове припинення повноважень міського голови Львова Любомира Буняка, його обов’язки виконував секретар ради Зеновій Сірик. Та все ж основна функція секретаря – посередництво між двома гілками влади: виконавчою та законодавчою.
У розмові з “Поштою” Світлана Була, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології ЛНУ ім. Івана Франка, зазначала: “Якщо обирають секретаря ради, напевно, це все-таки має бути людина, що не належить до потужної сили в міськраді, тобто до більшості. Хотілося б, аби це була незалежна особа”.
Щодо ефективності роботи нової ради, то думаю, що тепер вона працюватиме злагодженіше, бо не буде того протистояння, яке було раніше
Схожі погляди і у аналітика ГМ ОПОРА Олександра Неберикута. “Потрібно розуміти, що секретар ради, на відміну від інших депутатів, отримуватиме зарплату. Отже, це ключова посада серед обраних депутатів, яка, з одного боку, є представницькою посадою, а з іншого – сполучною ланкою між виконавчою структурою і міським головою. Відтак було б добре, аби не сам голова пропонував когось на цю посаду, а щоб пропозиція надходила від депутатського корпусу. Ключове право пропонувати свою кандидатуру має та політична сила, яка складає більшість. Утім зараз у раді ми не маємо яскраво вираженої більшості, як це було, до прикладу, у 2010-ому. Тому не вважаю, що це має бути конкретна людина від “Самопомочі”, а представник з іншої фракції, наприклад, з БПП. Це б допомогло збалансувати роботу міськради, надавало б ваги депутатському корпусу”, – зазначає у розмові з “Поштою” Олександр Неберикут.

Він зауважує, що якщо ж цю посаду обійматиме представник від “Самопомочі”, який ще й партійно підпорядковуватиметься Андрію Садовому як лідеру політичного об’єднання, то це буде привід для критики. Навіть, якщо людина справді справлятиметься зі своїми обов’язками, її все одно можуть критикувати. “Ця людина весь час попадатиме під удари, вона буде менш захищена”, – каже він.
За регламентом спершу кандидатуру на посаду секретаря ради пропонує міський голова. Депутати ж її підтримують або не підтримують. Якщо депутати не підтримають її, то матимуть право пропонувати свого кандидата. Нині конкретні прізвища депутатів, яких розглядають як кандидатів на цю посаду, називають хіба у кулуарних розмовах.
Деякі депутати певні, що міський голова наполягатиме на людині із “Самопомочі”. А дехто все ж вірить, що Андрій Садовий підійде до справи з холодним розумом і без амбіцій, запропонує когось, так би мовити, компромісного. Конкретики ж, на жаль, напередодні першого засідання новообраної ради, яка обіцяє продуктивність і запевняє у професіоналізмі, мало.
На жаль, Андрій Іванович вчора, 23 листопада, не знайшов час поспілкуватися з “Поштою”, аби розповісти про першочергові справи міста, які потребують вирішення та про те, кого ж нині пропонуватиме на посаду секретаря ради.
Більше ефективності!
Львів’яни сподіваються на ефективнішу працю і міського голови, і новообраної ради. Вони вірять, що не буде більше одвічних протистоянь із фракцією “Свободи”. Адже тепер у раді вперше буде фракція “Самопомочі”. А головою цієї політичної партії є Андрій Садовий. Із 64 новообраних депутатів представниками партії є 24.

“Стосовно ефективності роботи нової ради, то думаю, що тепер вона працюватиме злагодженіше, бо не буде того протистояння, яке було раніше. Раніше “Свобода” могла проголосувати проти якоїсь пропозиції мера і навіть не пояснити мотиви такого рішення. Тепер, коли в раді не буде “блокуючих” партій, фракції, які будуть в опозиції, змушені будуть більше контактувати із громадськістю. Опозиція змушена буде добре аргументувати своє рішення і, наприклад, казати, що вони не проголосували за те чи інше рішення, бо там є корупційна складова чи ще щось. До слова, це буде корисно і для опозиційних сил Львова, і для самих містян. Якщо ж це буде банальний популізм, банальна демагогія без будь-якої здорової критики, то це лише дискредитує опозицію на наступних виборах”, – додав Олександр Неберикут.