Про екологічні програми та об’єми їх фінансування, пріоритети державних екологів на найближчу перспективу, а також чому затягують вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища, «Суботній пошті» розповів начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області Богдан Матолич.

Кор: Богдане Михайловичу, нещодавно відбулася колегія Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за підсумками роботи в першому кварталі 2008 року, на якій  визначили основні пріоритети діяльності природоохоронних служб України на найближчу перспективу. Розкажіть, будь-ласка, які завдання сьогодні є першочерговими у Вашій роботі. 

Б. Матолич: На засіданні колегії міністр Георгій Філіпчук поставив першочерговим завдання розробити нові екологічні стандарти або, іншими словами, привести стандарти, які діють сьогодні в Україні, у відповідність до міжнародних вимог. Без цього неможливо говорити про подальшу інтеграцію України у Європейське співтовариство. З іншого боку, нові екологічні стандарти сприятимуть підвищенню ефективності та якості роботи екологічних служб, адже озброять їх сучасними методиками контролю. Вже цього року, за словами міністра, буде розроблено понад 100 нових екологічних стандартів.

Кор: Про які саме стандарти йдеться і чи будуть області екологічні служби долучатися до їх розробки?

Б. Матолич: Переглядатися будуть всі діючі стандарти на дозволи та ліміти природокористування, а також будуть розроблені нові стандарти. Наприклад, дозволи на викиди в атмосферне повітря. Діюча сьогодні система розрахунку норми викидів в повітря шкідливих речовин дуже складна, тому широкий постійний контроль за їх дотриманням практично унеможливлений. Новий стандарт передбачає уніфікацію системи контролю, її ведення за допомогою наявних та  доступних показників. Інший приклад. Львівське обласне управління виступило з ініціативою розробки стандартів щодо контролю викидів діоксину в повітря, бо до цього часу таких нормативів не існує, отже контролювати діяльність підприємств за цим показником практично не можливо. Другий напрямок, на який сьогодні звертатиметься посилена увага - це наведення порядку в надрокористуванні.

Кор: Що передбачатиме наведення ладу у користуванні надрами на Львівщині? 

Б. Матолич: Для Львівщини це вкрай важлива тема, тому що у нас більше 40 різних родовищ – і газ, і нафта, і вугілля, і мінеральна вода та ін. Сьогодні, на жаль, реально відсутній системний контроль за їх використанням. Одна з причин цього –  не існує єдиного обласного реєстру надрокористувачів, який би містив інформацію щодо переліку родовищ, наявності ліцензій та дозволів, в тому числі екологічних. Адже при розробці надр виникає багато питань щодо утилізації чи складування різних відходів. Наприклад, агресивні води, які є супутними при добуванні того ж газу, не можна виливати на поверхню – їх треба або закачувати назад в надра, або утилізувати. Для того, щоб скласти такий реєстр, необхідно зусиллями всіх підрозділів міністерства провести інвентаризацію використання корисних копалин.

Кор: Чи існує попередня статистика щодо використання надр на Львівщині і який відсоток складають порушення?

Б. Матолич: Зведеної статистики немає. Адже зараз як управління екології, так і  інший підрозділ міністерства – Західгеологія, який займається проблемою використання надр, працюємо по заявочному принципу. Тобто, до нас звернулася організація – ми виїхали на місце, подивилися документи і видали відповідний дозвіл. Два роки назад почалася розробка обласної Програми розвитку мінерально-сировинної бази. На жаль, вона не закінчена по сьогодні. Ця програма як раз передбачала проведення інвентаризації родовищ і копалин.

Кор.: Скільки часу необхідно для того, щоб скласти повну картину, в якому стані сьогодні використання надр на Львівщині?

Б. Матолич: Над цим працюємо, і думаю, впродовж місяця будемо готові відповісти на це запитання конкретно. Разом з тим обробка, аналіз та перевірка отриманих даних займе ще певний час і буде проводитися нами вже постійно. 

Кор.: Які ще пріоритети визначено в діяльності державних екологів на найближчу перспективу? 

Б. Матолич: Третій, важливий напрямок в нашій роботі  -  це контроль за  надходженням та використанням коштів Державного екологічного фонду. Основне завдання, щоб кошти ці використовувалися ефективно і давали реальний природоохоронний ефект. Для цього пропонується застосувати нові підходи у використанні коштів Державного екологічного фонду, як от перспективне планування та програмно-цільове використання. Прикладом такого нового підходу може стати підписання регіональної угоди між Кабміном та Львівською областю, яка розрахована на п’ять років  - до 2012 р.,  і в якій чітко визначені пріоритетні програми фінансування природозахисних заходів. Тобто, сесія облради затвердила пріоритети, згідно яких ми вже відпрацювали квоти, скільки відсотків припадає на який пріоритет. І така практика вже є.

Кор.: Назвіть, будь-ласка, екологічні програми, закладені  в проект Регіональної угоди, і які об’єми їх фінансування?

Б. Матолич: Вартість природоохоронних заходів, передбачених угодою, складає майже 400 млн грн впродовж 5 років.  Із них 13 % - це кошти природоохоронних фондів. Решта – це державний, місцевий бюджет та інші джерела фінансування. Як вже зазначив, визначено чотири програми. Перша - заходи щодо мінімалізації впливу утилізації та переробки токсичних відходів. Маємо на увазі перш за все вирішення проблеми знищення пестицидів, знищення цинкошламів Сокальського заводу хімволокна, знищення фосфогіпсів чи викоритання їх у будівельній галузі в Новому Роздолі і забезпечення безпечного  зберігання угорських гудронів, які є в Новому Роздолі. Надіємося, що, оскільки ці питання внесені в Регіональну угоду, то в цьому році тут буде якийсь прорив. Адже  треба провести і паспортизацію цих відходів, й інвентаризацію. Якщо по пестицидах ми маємо таку картину, то іншими відходами ще ніхто не займався. Друга – будівництво регіональних полігонів ТПВ. Це чисто комунальна проблема. Проте з огляду на її гостроту та необхідність розв’язання, ми залучаємо на її вирішення кошти як Державного, так і обласного фонду ОНПС у сумі понад 182 млн. грн. Третя -  розвиток природно-заповідного фонду. Ми плануємо протягом двох найближчих років створення та утримання нового національного парку Північне Поділля, розвиток інфраструктури Яворівського національного парку, інфраструктури заповідника «Розточчя» і винесення в натуру меж об’єктів природозаповідного фонду. Вартість цієї програми  – близько 10 млн. грн.. Четверта програма  – будівництво об’єктів водовідведення (очисних споруд). Передбачається реконструювати і переоснастити очисні споруди у Львові, Сокалі, Стрию, Моршині, Самборі, Турці, Червонограді. На це передбачено понад 106 млн. грн..

Кор.: А як виглядає ситуація з фінансуванням екологічних заходів цього, 2008, року?

Б. Матолич: Нажаль, вона є до кінця незрозумілою з огляду на затягування прийняття уточненого варіанту держбюджету 2008 року та ряд інших чинників.  Вже травень, а ще регіональні управління жодної копійки, крім на загальногосподарську діяльність, не отримали, і ніяких програм ще не фінансували. Ми тільки чекаємо на підтверджуючі документи для оголошення тендерних процедур. Реально перші кошти підуть, можливо, у липні. Також до нас ще не доведені показники Державного екологічного фонду. Львівщина щороку перераховує у Державний екологічний фонд близько 20 млн. грн.  А скільки з нього отримаємо і за яким принципом відбудеться поділ коштів  - ще не знаємо. Сьогодні точиться серйозна дискусія щодо розподілу між регіонами і центром коштів екологічних фондів, загальна сума яких торік, наприклад, склала понад  1 млрд. 100 млн. грн. Сьогодні діє принцип: 65 % коштів екологічних фондів залишається в Києві, 25% - передаються у обласний екофонд і 10 % - у місцевий, на території якого розміщені підприємства-забруднювачі. Стоїть питання про те, щоб змінити цей розподіл на користь регіонів, можливо, ще навіть цього року. Вважаю, такий підхід корисним, адже на місцях краще знають екологічні проблеми і відчувають  потребу їх розв’язання.  

Кор.: Якщо торкатися теми утилізації та переробки токсичних відходів, то нещодавно з’явилася інформація про те, що поляки мають бажання долучитися до утилізації пестицидів в Сянках. Чи дійсно це так? 

Б. Матолич: Увага до знешкодження пестицидів дуже велика. Цього року передбачається на ці цілі залучити кошти з чотирьох джерел: обласного екологічного фонду, в якому передбачено 500 тис. грн. на утилізацію пестицидів, з Державного екологічного фонду планується виділити не менше 2 млн. грн., кошти, які закладені в угоді про партнерську діяльність Польщі, Білорусі й України (Проект ЄС ІнтерТасіс), в сумі понад 500 тис. Євро. Цей проект в квітні уже почав діяти на території Львівської області. Сама утилізація буде, напевно в червні-серпні. І четверте джерело – польські кошти. Адже Підкарпатське  воєводство, зокрема, воєвода й маршалек, висловили пропозицію утилізувати пестициди із Сянок. Вони пропонують укласти угоду між Львівською облрадою і маршалком воєводства, відповідно до якої польська сторона фінансуватиме роботи по вивезенню та знешкодженню пестицидів на території Польщі. Останній проект сьогодні перебуває  на стадії обговорення. Польська сторона звернулася офіційно з пропозицією провести зустріч з керівництвом Львівщини з цього питання.
 
Кор.: Вирішення проблеми утилізації ТВП, яка зазначена як регіональний пріоритет, передбачає не лише будівництво нових регіональних полігонів ТВП, але й закриття та рекультивацію старих.  Мер Львова знайшов недавно заявив про те, що знайдено інвестора на рекультивацію Грибовицького сміттєзвалища. Наскільки реально, що проблема буде вирішена?

Б. Матолич: Вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища, на мою думку, дуже затягується, воно перейшло із екологічної площини в суто бізнесову. Інтерес до цього питання проявляють різні підприємницькі структури. Зокрема й ті, які зареєстровані як учасники Кіотського протоколу, як от фірма «Гафса», яка сьогодні визначена мером Львова як основний інвестор рекультивації цього сміттєзвалища. Можу запевнити, що станом на сьогодні в управління ніякого проекту рекультивації сміттєзвалища на експертизу не надходило. А без екологічної експертизи ніхто нічого там не зробить. Це по-перше. По-друге, я не можу сьогодні назвати жодного підприємства, яке би бралося за роботу у Грибовичах, маючи усі дозвільні документи. Адже необхідно мати спеціальну  ліцензію та відповідні дозволи нашого міністерства. Якщо ж хтось планує розпочати роботи і паралельно виробляти необхідні дозволи, то хочу запевнити, що цього не буде. Поки не буде офіційного дозволу на проведення робіт за проектом, який пройшов державну екологічну експертизу – будуть тільки розмови. Разом з тим хочу запевнити, що наше управління готове співпрацювати, допомагати, підказувати методично кожному, хто представить реальний проект. Але на жаль, такого сьогодні не існує.