Важливі уроки з місцевих виборів – 2015

Експерти зазначають, що чимало хиб допускали члени комісій саме через необізнаність із новим виборчим законом

фото: Андрій Польовий
Цьогорічні місцеві вибори показали, що навіть майданівська влада не змогла організувати виборчий процес відразу відкрито, чесно і прозоро та що це не можна зробити помахом чарівної палички… Якщо засвоїмо уроки виборів-2015, то, може, наступного разу будемо ближчі до бажаного.  
Політолог Оксана Дащаківська вважає: нові вибори  – крок уперед. Вони пройшли за системою, що закладає основу для суперництва.
“Ми побачили конкуренцію між кандидатами і партіями. На рівні осередків це змагання було яскравіше, ніж на “верхах”. Хоча поки нема результату, як тенденція це позитивно”, – акцентувала “Пошті” співрозмовниця. 

Новий закон на практиці: переваги і недоліки 

Новий виборчий закон вважають кроком до змін на краще, проте він збив із пантелику виборців, кандидатів та членів комісій… Довготерміновий спостерігач громадянської мережі ОПОРА Наталія Радиш розповідає “Пошті”, що цьогорічні місцеві вибори не минули ідеально, тож винятковими не стали. Більшість порушень старі і повторюються “з виборів до виборів”, проте чимало нових хиб допускали члени комісій саме через необізнаність із новим виборчим законом.
За нові проекти, які пропонували конкретні зміни на місцях, голосували виборці, а ті, що подібних пропозицій не робили, ігнорували
“Оскільки новий закон про вибори змінив деякі процедури, члени комісій не знали, що робити  в тих чи інших ситуаціях. Чому так сталося? Є цілий комплекс факторів. По-перше, винен законодавець, адже закон мали  прийняти  не менше ніж за рік до того, як відбудуться вибори, бо треба мати час, аби нормально провести кампанію, навчити членів виборчих комісій. В Україні закон про вибори прийняли в липні. Як наслідок – навіть самі експерти і законодавці досі не дійшли згоди в розумінні певних його норм. Крім того, інформації під час навчання членів виборчих комісій, що залежить як від Центральної виборчої комісії, так і від політичних сил, які дають подання на членів виборчих комісій, часто не засвоюють належним чином. Після того, як Центральна виборча комісія за допомогою певних організацій проводить його для членів комісій, партії чи суб’єкти подання можуть цих членів змінити. Буває, змінюють третину чи половину… І як таке навчання може бути ефективним? Результат буде лише тоді, як суб’єкти подання подаватимуть реальних людей одразу”, – зазначила “Пошті” Наталія Радиш.
“Новий виборчий закон запрацював, і це головна несподіванка виборів”, – вважає політолог Анатолій Романюк. На думку експерта, новий закон водночас спрощує та ускладнює виборчий процес.
Суспільство хоче бачити нові обличчя, тому на політичній арені треба  очікувати на появу нових партій-гравців
“З одного боку, він спрацював позитивно, з іншого –  негативно. Плюси в тому, що почали зважати на персону кандидата. Головним стало не те, до якої партії людина належить, а як вона працювала. Тепер є вплив на рівень партійної демократії, адже нерідко авторитетні люди були в нижній частині партійного списку. Тепер вони стали більш незалежними у прийнятті рішень. Проте закон не зумів зреалізувати один із ключових принципів – рівності голосу виборця:  в деяких округах виборців було лише кілька тисяч, а в інших – більше 10 тисяч. У виборчому процесі таких диспропорцій не повинно бути, бо це створює підстави для політичної корупції”, – розповідає “Пошті” політолог.

Характер львівських виборів

Певні результати, які пропонувала соціологія, не збіглися з даними паралельного підрахунку. Зі слів політологів,  така різниця є тому, що опитування проводять за два тижні до виборів, коли думка людей про кандидатів ще не сформована.
Є потреба в ідеологічних партіях. Ті, що викрикують популістичні гасла, навіть якщо це новий проект, не спрацьовують
“Усі соціологічні опитування, які проводили в місті, свідчать про те, що “Самопоміч” має перевагу, тож, найімовірніше, переможе. Стосовно області, то багато опитувань засвідчили, що перевагу мусила мати “Самопоміч” або “Солідарність”. Розрив прогнозували невеликий. Проте відбулася певна зміна пріоритетів. Думаю, це не помилка соціологів, адже ті соціологічні фірми, яким можна довіряти, як правило, упускають період, коли відбуваються доволі потужні зміни політичних уподобань. Тому така неточність не є великою несподіванкою”, – зазначав “Пошті” учора, 28 жовтня, політолог Анатолій Романюк.
Він додав: нові проекти, які цього року на виборах дебютували, довели, що  суспільство хоче бачити нові обличчя, тому на політичній арені треба очікувати на появу нових партій-гравців.
Політолог Оксана Дащаківська пояснює, що саме за нові проекти, які пропонували конкретні зміни на місцях, голосували виборці, а ті, що подіб­них пропозицій не робили, ігнорували.
“Є потреба в ідеологічних партіях, а ті, що викрикують популістичні гасла, навіть якщо це новий проект, не спрацьовують. Люди втомилися від популізму і чекають чітких дій. Цих виборів політичні партії погано проводили просвітницьку роботу, тому виборці шукали змоги обирати кандидатів, а не політичні партії, і голосували, так би мовити, за “бренди” політичних партій, обирали того, кого знають і від кого сподіваються отримати стабільність”, – розповіла “Пош­ті” політолог. 
Головним стало не те, до якої партії людина належить, а як вона працювала. Тепер є вплив на рівень партійної демократії, адже нерідко авторитетні особи були в нижній частині партійного списку
Численні соцопитування резюмували вибори міського голови Львова в один тур. Проте чому зараз маємо ймовірність іншого повороту подій? Можливо, 15 листопада доведеться голосувати знову? На думку Анатолія Романюка, пояснює такий стан речей те, що претенденти на пост очільника міста проявили суперактивність.
“Кандидати, які висунулися на міського голову, проводили активну виборчу кампанію. Їх доволі багато, тому просто “розтягнули голоси”. Тепер можемо мати другий тур, а тут своя особ­ливість – інституційна складова. Результати другого туру сьогодні невизначені. Обом кандидатам треба бути дуже уважними, адже шанс матиме кожен. Усе залежить від того, як вони спрямують свої кампанії”, – пояснив “Пошті” Анатолій Романюк.
Він додав, що висновки виборів міського голови треба робити тоді, коли міська територіальна виборча комісія оприлюднить офіційні результати. Друге місце Кошулинського є “неочікуваною очікуваністю”, адже  на його користь зіграло чимало факторів: низька явка ліберально демократичного та висока  радикального електорату Львівської області. Активними та більш змобілізованими були і виборці, що підтримують “Свободу”. Крім того, відповідно до опитувань громадської думки, Кошулинський у партії “Свобода” є одним із найавторитетніших членів.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4646 / 1.6MB / SQL:{query_count}