Андрій Стецьків, голова постійної депутатської комісії з питань фінансів та планування бюджету Львівської міської ради, про борги і реальні гроші міської скарбниці

Уночі 14 січня депутати Львів­­ської міської ради ухвалили загальний фонд бюджету Львова. Тепер вони спільно з чиновниками активно працюють над бюджетом розвитку, який, за попередньою інформацією, мали б розглядати 12 лютого. Саме з фондів бюджету розвитку здійснюють капітальні ремонти доріг і будинків, а цьогоріч мало б вестися ще й будівництво стадіону до Євро-2012. Загальна цифра запланованих спеціальних фондів і бюджету розвитку вражає -1 млрд 44 млн грн. Однак чи ця сума й справді надійде до скарбниці Ратуші, сумнівно.

- Якими є основні пропозиції виконавчих органів щодо спеціальних фондів бюджету і бюджету розвитку?

- За пропозиціями виконавчих органів, бюджет розвитку мав би складатися з трьох блоків. Перший блок - продаж землі і майна на суму 238,7 млн грн (110 млн за рахунок відчуження майна і 128 ,7 млн грн - від продажу землі). Другий блок - 470 млн грн за рахунок державних субвенцій і позики ЄБРР на дорожнє господарство. Третій блок - це 370 млн грн на будівництво стадіону за рахунок внутрішніх запозичень.

- Тобто виходить, що більша частина доходів бюджету розвитку - це кредити?

- Виходить, що так. Наразі міська рада підписала попередню угоду про те, що Європейський банк реконструкції та розвитку готовий дати два транші по 25 млн євро під будівництво нових та капітальну реконструкцію старих доріг. Однак ЄБРР просто так гроші не дає. Вони проводять аудит підприємства, вимагають бізнес-план та конкретний перелік доріг, проектно-кошторисну документацію на ремонти. І я передбачаю, що вся ця процедура триватиме півроку-рік. Схожа ситуація зараз склалася із кредитом для ЛКП "Львівелектротранс". Торік міська рада дала дозвіл на попередню угоду з ЄБРР на 30 млн євро. Але досі кінцевої пропозиції від ЄБРР нема. Тобто є шанс взагалі не отримати грошей цього року. Водночас, потрібно ще дуже добре подумати, чи варто взагалі брати кредит. Ос­кільки в результаті виходить, що нам щороку доведеться весь бюджет розвитку віддавати за борги. Тому ми сказали, що кінцеве рішення, чи брати цю позику, чи ні, ми прийматимемо лише після того, як буде відповідна аналітична довідка чи бізнес-план використання й прогнозований ефект від нього. Відповідне доручення ми вже дали департаменту економічної політики ЛМР.

- А чому на дороги заплановано 470 млн грн, а не 500 млн грн, що приблизно й дорівнює 50 млн євро?

- Просто два транші відразу ми взяти не зможемо. Якщо вдасться, то цього року ми візьмемо лише один - 25 млн євро, тобто 250 млн грн. Решту плануємо отримати  як субвенції з державного бюджету. Кабмін передбачить кошти за умови співфінансування з місцевого бюджету.

- Щодо коштів на будівництво стадіону до Євро, то звідки їх братимуть?

- На будівництво стадіону виконавчі органи пропонують закласти 370 млн грн. Ці гроші сподіваються отримати за рахунок випуску муніципальних облігацій. Я до цього ставлюся ще скептичніше, ніж до позики ЄБРР. Вважаю, що це взагалі не реально, бо йдеться про внут­рішні запозичення. Торік ми дали дозвіл на випуск муні­ципальних облігацій на 200 млн грн під 12% річних, однак охочих розмістити облігації Львова не знайшлося. А за нинішньої фінансової ситуації в країні мова йтиме про 20-30%! Це вкрай не вигідно для міста, і депутати не погодять таких запозичень. Зрештою, будь-які запозичення зручно брати лише у випадку економічного ефекту і реальної можливості повернення.

- На яку суму реально можна розраховувати у бюджеті розвитку і спецфондах?

- Найреальнішими серед усіх пропозицій виконавчих органів виглядають доходи з продажу землі і майна - загалом 238 млн грн. Згідно з ін­формацією управління комунальної власності, уже за прийнятими ухвалами найближчим часом має надійти в міську скарбницю 32 млн грн, а на 71 млн грн вже є проекти ухвал. Щодо землі, то є два блоки: пер­ший - земельні ділянки під об'­єктами нерухомості на 29 млн грн, а другий - вісім вільних земельних ділянок на загальну суму близько 110 млн грн. Окрім цього, планується 29 млн грн інвестиційних внесків і 63 млн грн податку з транспортних засобів. Я вважаю, що це і є реальні заробітки. Бо кредити - це віртуальні гроші, які можуть бути, а можуть і не бути. Якщо вони будуть, тоді і будемо вносити зміни до бюджету. Який резон їх вписувати зараз і тішитися тим, чого немає? Як на мене, то нам взагалі варто присвятити підготовці до Євро-2012 окрему сесію перед прийняттям бюджету розвитку і закласти на будівництво стадіону реально можливі  гроші - 50-100 млн грн.

- Які видатки заплановані на ці, так би мовити, реальні 238 млн грн?

- Це енергоощадні заходи в закладах освіти: заміна вікон, ремонт дахів, виніс підвальних котелень. У шляховому господарстві: завершення пл. Осмомисла, вул. Городоцької до цирку, також планують продовження колії на Сихів до вул. Угорської. Виготовлення проектно-кошторисної документації для переходу ТЕЦ-2 на альтернативне паливо. Крім того, в нас є борги УКБ, які з'явились через недовиконання доходів з продажу майна і землі минулого року - близько 70 млн грн.