Операція “Е”, або пригоди квитка
Містяни п’ять років в очікуванні електронної системи розрахунку за проїзд у громадському транспорті. Коли ж у Львові з’явиться електронний квиток?
фото: Андрій Польовий
Запроваджувати електронний квиток у Львові взялись ще у 2011 році, та тоді далі розмов справа не дійшла. Тоді у міськраді не підтримали рішення міськвиконкому про створення спільно з потенційним інвестором, латвійською компанією “Ригас-Карте”, підприємства “Леокард”, яке мало б запровадити цю новацію.
Згодом самі перевізники, які не проти, аби їх нарешті перестали звинувачувати у відмиванні грошей, зголосились взятися за реалізацію електронного квитка. У 2012-ому компанія “Фіакр-Львів” спільно з перевізником “Успіх-БМ” замовили розробку системи електронного квитка, тоді вони обіцяли уже через рік впровадити його у місті. Однак чогось не вистачило: чи то грошей, чи наполегливості. А згодом про електронну новацію, якою вже десятиліттями користуються у Європі, говорили хіба що тоді, коли перевізники бунтували, вимагали збільшити вартість перевезень у міському автотранспорті.
Про безготівкову оплату проїзду в громадському транспорті згадали торік восени. Тоді справа помітно зрушилась, у міськраді створили робочу групу з питань впровадження системи безготівкової оплати за проїзд, що складалася з депутатів, посадовців, громадських активістів, очолював її колишній перший заступник міського голови Олег Синютка, нині він очільник області, і, схоже, з того часу справи у робочій групі так собі.
Комісія “дала запит ринку”
Наприкінці 2014 р. у міськраді оголосили конкурс. З-поміж 11 компаній, а серед них були і вітчизняні підприємці, і закордонні, обирали, хто ж займатиметься впровадженням електронного квитка і…наче й обрали, але не інвестора, а ідею й обладнання… У міськраді зазначають, що ключовим завданням конкурсу було вивчення потенційних компаній-підрядників та ринку загалом. Робоча група, у відповідності до критеріїв відбору, визнала найкращими пропозиції, представлені підприємствами ТОВ “АйБіЕй-Україна” та ТОВ “СофтСерв – Муніципальні технології” та рекомендувала зазначеним суб’єктам підприємницької діяльності взяти участь у подальших тендерних процедурах на вибір партнера у проекті. Тим усе завершилось…Нині у міськраді запевняють, що втіленню проекту заважає хіба відсутність коштів, а коли будуть, то й за рік-півтора з’явиться й електронний квиток. Тож у ратуші сподіваються на кредит від Європейського банку реконструкції і розвитку. Для втілення проекту електронного квитка місту потрібно від 6 до 8 мільйонів євро.
Натомість депутати міськради проти кредиту, зокрема члени постійної комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку запевняють, місто може обійтись без кредиту, адже на конкурсі торік було чимало цікавих і вигідних пропозицій від інвесторів. Вони готові були вкладати власні кошти у систему, натомість хотіли відсотки від зібраних коштів за перевезення.
“Більше року працює робоча група, яка проводила конкурс серед компаній на впровадження електронного квитка, було декілька переможців, їх робоча група рекомендувала, вони за власні кошти пропонували встановити обладнання і брати за обслуговування цієї системи відносно невеликі кошти. На конкурсі були різні пропозиції – компанії за обслуговування хотіли від трьох до п’яти відсотків. Навіть були пропозиції оновити рухомий склад! У конкурсі брали участь і українські і європейські компанії, була компанія з Кореї, всі вони з відповідним досвідом роботи, – каже Валерій Веремчук, член постійної комісії інженерного господарства, транспорту і зв’язку Львівської міськради. – Вважаю, що там були досить хороші пропозиції. А нині брати кредит на електронний квиток у той час, коли є компанії, які пропонують облаштувати цю систему за помірні кошти – це як мінімум марнотратство”.
Натомість у міськраді певні, е-квиток у місті треба реалізовувати без інвестора, із залученням кредитних коштів, або із підтримкою з держбюджету. Депутати все ж наполягають, що 2-4 відсотки за обслуговування віддавати інвестору – це не критично, певні, що значно більше коштів вийде з тіні, очікують вивести на чисту воду 15 – 20% . А кредит ЄБРР дає у євро і його неодмінно доведеться віддавати. “Кредит Європейського банку звично ми брали під 7-8% річних. Та євро виросло чи не у три рази. А місто заробляє у гривнях, тому ми нині маємо досить складну ситуацію з кредитами, мова йде про багатомільйонні суми”, – додає Валерій Веремчук.
У транспорті змінами й не пахне
Тим часом ситуація із транспортними перевезеннями у місті залишається такою ж, як і була, хіба що вартість поїздки росте, а от ніхто як не знав, так і не знає реальних сум, якими оперують у транспортних підприємствах, чи правдиві розмови перевізників про збитковість та чи є підстави для вічних підозр перевізників у нечесності. Незмінно й те, що водії мають здавати план (певну суму зібраних за проїзд коштів) і їх заробіток безпосередньо залежить від зароблених грошей. А коли буде електронний квиток, то дискусії про прибутковість чи збитковість АТП будуть мати зовсім інше русло. Буде чітке розуміння того, скільки надходжень має перевізник, тож коли перевізники вкотре наполягатимуть на підвищенні, аналізувати можна буде конкретні цифри, а не ефемерний “пасажиропотік”.
фото: Андрій Польовий
До речі, аби виправити ситуацію із порушеннями схем і графіків руху, а водії частенько полюбляють скорочувати, а то й взагалі з’їздити з маршруту, у місті ще на початку 2013-го намагались запровадити єдину GPS-систему, відтак містяни могли б знати, коли й де перебуває потрібний автобус, а у міськраді контролювати виконання зобов’язань перевізників. Нині де яка маршрутка знають хіба у міськраді… містянам ця система не до кінця доступна.
Та все ж GPS буде корисним і для впровадження е-квитка, коли запрацює електронний квиток, оплату перевізникам будуть нараховувати за кількість кілометрів, та за те, чи відповідає рух громадського транспорту затвердженому графіку.
Нині брати кредит на електронний квиток у той час, коли є компанії, які пропонують облаштувати цю систему за помірні кошти – це як мінімум марнотратство
“Впровадження електронного квитка, безперечно, є обов’язковою умовою нормальної роботи громадського транспорту. Назагал мені байдуже, за які кошти її реалізовуватимуть. Ми ж не контролюємо, за які гроші ремонтують у нас дороги, будують колію на Сихів, тим паче, ми не пильнуємо, скільки з тих грошей стає “відкатом”, це неможливо! Так само й тут. Хто має певність і важелі впливу, хай цим займається і відслідковує, я у корупції нічого не тямлю. Тож головне, щоб якісно! А не так, як з тими GPSами. Та система, як собака, все розуміє, а от сказати нічогісько не може. Та, можливо, колись із неї буде якась користь, – розповідає львів’янин Маркіян. Важливо, щоби у місті працювала система пересадок.
У транспорті Кракова розраховуються за час поїздки, думаю, і наш квиток має бути розрахованим на певний час, мати гнучку систему знижок і заохочень, аби люди пересідали з приватних авто. Також необхідно виокремити лінії руху, по яких без заторів їздитиме тільки громадський транспорт. А ще, думаю, потрібно переглянути важелі впливу на перевізників. Коли ж бо місто востаннє розривало договір з порушниками. Хіба у нас немає таких?”
Важливо розуміти, що електронний квиток у жодному разі не панацея і він не дасть львів’янам ні безоплатного, ні навіть дешевшого проїзду. Перш за все ця система дасть можливість вивчити ринок міських перевезень, так буде видно усі виправдані й невиправдані стрибки цін, можна буде зрозуміти, що саме перевізники можуть собі дозволити, що ні, чи можна говорити про оновлення рухомого складу, чи про інші речі. Електронний квиток – можливість планувати, передбачати оперуючи точними даними, конкретними цифрами.
Електронний квиток дасть можливість контролювати перевізників
Сергій Журбенко, заступник начальника управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради, – про кредит, інвесторів, електронний квиток та тіньові гроші перевізників – Розкажіть, на якому етапі реалізація проекту з безготівкової оплати проїзду у громадському транспорті міста? Створили комісію, провели конкурс, минув рік, які результати? – На реалізацію проекту потрібні кошти, близько 8 мільйонів євро. ЄБРР поки що не погодив можливість кредиту. Переговори з банком тривають, але наразі справа у депутатському корпусі міськради. Проводили консультації з депутатами та вони не погоджують цей кредит. Є надія, що після виборів цей проект запрацює, і все ж таки ми домовимось, підпишемо договір про кредитування з ЄБРР. – Чи є проект, за яким працюватимемо? – Той конкурс, що ми проводили, фактично був вивчанням ринку, вивченням пропозицій і проектів щодо фінансування. Якщо б фірма зголосилася бути інвестором цього проекту, було б добре, але коли ми почали аналізувати всі фінансові проекти-пропозиції, то вияснили, що досить багато потрібно було б віддавати інвестору. Адже вони б відповідно хотіли повернути кошти, які вкладають, а ще додатково мінімум 15%, а це досить дорого. Виходить так, що фірма, котра опікується тим електронним квитком, отримувала б гроші пасажирів, якими ті розраховуються за проїзд. Відповідно ця фірма повинна була б платити транспортному підприємству за послуги і також отримувати якийсь прибуток. Так от виходить, що, якщо вони б забирали свій прибуток, щоб повернути вкладення з відсотками, то потрібно було б піднімати вартість проїзду, або менше платити транспортному підприємству.– Нині йде мова про впровадження електронного квитка у всьому громадському транспорті? Скільки часу забере реалізація проекту? – Так, мова йде про весь громадський транспорт міста. За різними оцінками реалізація проекту в цілому від 10 місяців до півтора року. Заплановано реалізовувати цей проект у два етапи, спершу в електротранспорті, потім у маршрутках. На електротранспорті це можна зробити за 9 місяців від початку фінансування проекту, а на автотранспорті через півтора року.– Як виглядатиме електронний квиток? – Кожне місто підходить до проекту електронного квитка індивідуально. Ми намагались вибрати всі нові технології. Найбільш поширеним способом оплати буде така спеціальна транспортна картка… – У Тернополі тестують систему електронного розрахунку, у нас буде щось схоже? – Ні, у них все трохи по-іншому. У нас буде транспортна картка, ми обрали одну із найсучасніших, з найбільш високим ступенем захисту. Плануємо, що розрахунок карткою буде найпоширенішим способом оплати. Людина придбає собі таку, на ній буде записана певна кількість поїздок або грошей. Тож можна буде оплачувати поїздку в транспорті цією карткою. Також ми пропонуємо і інші способи оплати – банківською карткою, яка підтримує технологію безконтактної оплати, або за допомогою sms-повідомлення, також можливою буде оплата смартфоном з технологією NFC, також залишаємо разовий паперовий квиток, але його продаватиме не водій. – Разовий квиток діятиме, поки люди звикнуть до електронних способів оплати? – Ні, думаю, що постійно. Бо до Львова приїздять туристи. Людям із інших міст не вигідно буде купувати картку всього лиш на кілька поїздок, вона дорого коштуватиме. Картка буде мінімум на десять поїздок, а можливо й більше. Тарифи на картку залежатимуть від того, на який вона термін та скільки поїздок одночасно були оплачені. Вартість однієї поїздки буде меншою, якщо оплачувати одразу якомога більшу кількість поїздок. – Після впровадження е-квитка вартість проїзду у місті не зростатиме? – Так просто не можна відповісти. Ми хочемо, щоби люди відмовились від паперових квитків, тому що їх обслуговування досить складне. Тому вартість разової поїздки по разовому квитку однозначно буде вища, ніж зараз. За умови купівлі картки, яка даватиме необмежену кількість поїздок, або з певним обмеженням на три місяці, до прикладу, то вартість проїзду буде приблизно такою ж. – Де плануєте закуповувати обладнання для системи? – Після конкурсу ми побачили, що дві фірми пропонують сучасне і не дуже дороге обладнання. Є такі, що пропонують дешевше, та, на жаль, воно ще не сертифіковане, і не має досвіду експлуатації. Фірми, що нам сподобались, це ТОВ “АйБіЕй-Україна” та ТОВ “СофтСерв – Муніципальні технології”, вони мають досвід. Якщо ми отримаємо кредитні кошти ЄБРР, то відповідно буде тендер за правилами ЄБРР і міжнародний конкурс. Відповідно Європа і контролюватиме виконання цих робіт. – Що досі гальмує роботу з електронним квитком? – Фінансування. Депутати міськради кредит не підтримують. Наразі це питання не виносили на голосування, тому що прогнозовано, що депутати не проголосують за кредит. Вони кажуть, що є інвестори, щоб ми попрацювали з інвесторами. Тут має бути чіткий економічний розрахунок. Така інвестиція не дуже вигідна. Тому що місто втрачає контроль над цим процесом, його контролюватиме інвестор, в кінцевому результаті все призведе до подорожчання проїзду. – Чи можна сподіватися на допомогу з держбюджету? – Є проекти, які можуть отримати фінансування з держбюджету. Ми беремо участь у конкурсі. А результати будуть аж наступного року, коли закладатимуть бюджет. Ми думаємо, що все ж наступного року ми отримаємо фінансування, якщо не від держави, кредит ЄБРР, тож починатимемо втілення проекту. – Електронна система розрахунку виведе кошти перевізників з тіні, чи підраховуєте, на скільки це збільшить прибутки автотранспортних підприємств? – Ми користуємось досвідом інших міст і вони кажуть, що з впровадженням електронного квитка і виведенням всього цього з тіні, прибутки, які отримують від перевезень, зростають. Грошову масу, яку збирають перевізні компанії, збиратиме один оператор, вона ж бо збільшується чи не на 15%. Тож ми розраховуємо, що за рахунок того, що частина буде виведена з тіні, ми, окрім компенсування затрат транспортного підприємства, також будемо мати можливість отримати частину прибутку, за рахунок цього погашатимемо кредит. Підприємство, яке буде оператором, буде комунальним, інакше ми просто не отримаємо кредит. Бо він дається лише комунальним підприємствам під гарантії міста. Йтиме оплата транспортному підприємству за виконану роботу. Проїхав чітко за графіком, виконав свій рейс, тож отримав стовідсоткову оплату, до прикладу 20 гривень за кілометр. Якщо він проїхав не по графіку чи значно вибився з нього, штраф, оплата не стовідсоткова.– Хто контролюватиме роботу перевізників? – Оператор платитиме гроші, а контроль ймовірно буде на ЛКП “Львівавтодор”, у них є центр керування рухом, тож отримують всю інформацію. Розмовляла Вікторія Савіцька
Тернопільські кондуктори почали тестувати автоматизовану систему оплати за проїзд. Разом iз квитком вони тепер видають і чек, інформує КП “Тернопільелектротранс”. Як розповідає начальник управління транспорту, комунікацій і зв’язку Ігор Мединський, поки що наше місто – перше в країні, де розпочали таку практику. Згодом усі тернопільці зможуть розраховуватись за проїзд спеціальними картками або ж кредитками.“Автоматизована система оплати за проїзд ще не є в нашій країні узаконена, тому кондуктори видають і чек, і талон. Зараз ми чекаємо на прийняття відповідного закону на рівні Верховної Ради для впровадження автоматизованої системи оплати за проїзд у тролейбусах, після цього закупимо валідатори і розпочнемо роботу, – зазначив Ігор Мединський.Також готують до випуску і спеціальні картки, якими тернопільці зможуть розраховуватись у тролейбусах. Вони також з’являться після прийняття закону”. Автоматизована система оплати дозволить контролювати роботу кондукторів, а також вести електронний облік пасажирів.“У Європі ця практика вже давно існує. В Україні поки що це можна спостерігати у київському метро. Тому можемо сміливо стверджувати, що Тернопіль стане першим містом в Україні, де запрацює автоматизована система оплати”, – каже Ігор Мединський.
Сергій Журбенко, заступник начальника управління транспорту і зв’язку Львівської міської ради, – про кредит, інвесторів, електронний квиток та тіньові гроші перевізників – Розкажіть, на якому етапі реалізація проекту з безготівкової оплати проїзду у громадському транспорті міста? Створили комісію, провели конкурс, минув рік, які результати?
– На реалізацію проекту потрібні кошти, близько 8 мільйонів євро. ЄБРР поки що не погодив можливість кредиту. Переговори з банком тривають, але наразі справа у депутатському корпусі міськради. Проводили консультації з депутатами та вони не погоджують цей кредит. Є надія, що після виборів цей проект запрацює, і все ж таки ми домовимось, підпишемо договір про кредитування з ЄБРР.
– Чи є проект, за яким працюватимемо?
– Той конкурс, що ми проводили, фактично був вивчанням ринку, вивченням пропозицій і проектів щодо фінансування. Якщо б фірма зголосилася бути інвестором цього проекту, було б добре, але коли ми почали аналізувати всі фінансові проекти-пропозиції, то вияснили, що досить багато потрібно було б віддавати інвестору. Адже вони б відповідно хотіли повернути кошти, які вкладають, а ще додатково мінімум 15%, а це досить дорого. Виходить так, що фірма, котра опікується тим електронним квитком, отримувала б гроші пасажирів, якими ті розраховуються за проїзд. Відповідно ця фірма повинна була б платити транспортному підприємству за послуги і також отримувати якийсь прибуток. Так от виходить, що, якщо вони б забирали свій прибуток, щоб повернути вкладення з відсотками, то потрібно було б піднімати вартість проїзду, або менше платити транспортному підприємству.
– Нині йде мова про впровадження електронного квитка у всьому громадському транспорті? Скільки часу забере реалізація проекту?
– Так, мова йде про весь громадський транспорт міста. За різними оцінками реалізація проекту в цілому від 10 місяців до півтора року. Заплановано реалізовувати цей проект у два етапи, спершу в електротранспорті, потім у маршрутках. На електротранспорті це можна зробити за 9 місяців від початку фінансування проекту, а на автотранспорті через півтора року.
– Як виглядатиме електронний квиток?
– Кожне місто підходить до проекту електронного квитка індивідуально. Ми намагались вибрати всі нові технології. Найбільш поширеним способом оплати буде така спеціальна транспортна картка…
– У Тернополі тестують систему електронного розрахунку, у нас буде щось схоже?
– Ні, у них все трохи по-іншому. У нас буде транспортна картка, ми обрали одну із найсучасніших, з найбільш високим ступенем захисту. Плануємо, що розрахунок карткою буде найпоширенішим способом оплати. Людина придбає собі таку, на ній буде записана певна кількість поїздок або грошей. Тож можна буде оплачувати поїздку в транспорті цією карткою. Також ми пропонуємо і інші способи оплати – банківською карткою, яка підтримує технологію безконтактної оплати, або за допомогою sms-повідомлення, також можливою буде оплата смартфоном з технологією NFC, також залишаємо разовий паперовий квиток, але його продаватиме не водій.
– Разовий квиток діятиме, поки люди звикнуть до електронних способів оплати?
– Ні, думаю, що постійно. Бо до Львова приїздять туристи. Людям із інших міст не вигідно буде купувати картку всього лиш на кілька поїздок, вона дорого коштуватиме. Картка буде мінімум на десять поїздок, а можливо й більше. Тарифи на картку залежатимуть від того, на який вона термін та скільки поїздок одночасно були оплачені. Вартість однієї поїздки буде меншою, якщо оплачувати одразу якомога більшу кількість поїздок.
– Після впровадження е-квитка вартість проїзду у місті не зростатиме?
– Так просто не можна відповісти. Ми хочемо, щоби люди відмовились від паперових квитків, тому що їх обслуговування досить складне. Тому вартість разової поїздки по разовому квитку однозначно буде вища, ніж зараз. За умови купівлі картки, яка даватиме необмежену кількість поїздок, або з певним обмеженням на три місяці, до прикладу, то вартість проїзду буде приблизно такою ж.
– Де плануєте закуповувати обладнання для системи?
– Після конкурсу ми побачили, що дві фірми пропонують сучасне і не дуже дороге обладнання. Є такі, що пропонують дешевше, та, на жаль, воно ще не сертифіковане, і не має досвіду експлуатації. Фірми, що нам сподобались, це ТОВ “АйБіЕй-Україна” та ТОВ “СофтСерв – Муніципальні технології”, вони мають досвід. Якщо ми отримаємо кредитні кошти ЄБРР, то відповідно буде тендер за правилами ЄБРР і міжнародний конкурс. Відповідно Європа і контролюватиме виконання цих робіт.
– Що досі гальмує роботу з електронним квитком?
– Фінансування. Депутати міськради кредит не підтримують. Наразі це питання не виносили на голосування, тому що прогнозовано, що депутати не проголосують за кредит. Вони кажуть, що є інвестори, щоб ми попрацювали з інвесторами. Тут має бути чіткий економічний розрахунок. Така інвестиція не дуже вигідна. Тому що місто втрачає контроль над цим процесом, його контролюватиме інвестор, в кінцевому результаті все призведе до подорожчання проїзду.
– Чи можна сподіватися на допомогу з держбюджету?
– Є проекти, які можуть отримати фінансування з держбюджету. Ми беремо участь у конкурсі. А результати будуть аж наступного року, коли закладатимуть бюджет. Ми думаємо, що все ж наступного року ми отримаємо фінансування, якщо не від держави, кредит ЄБРР, тож починатимемо втілення проекту.
– Електронна система розрахунку виведе кошти перевізників з тіні, чи підраховуєте, на скільки це збільшить прибутки автотранспортних підприємств?
– Ми користуємось досвідом інших міст і вони кажуть, що з впровадженням електронного квитка і виведенням всього цього з тіні, прибутки, які отримують від перевезень, зростають. Грошову масу, яку збирають перевізні компанії, збиратиме один оператор, вона ж бо збільшується чи не на 15%. Тож ми розраховуємо, що за рахунок того, що частина буде виведена з тіні, ми, окрім компенсування затрат транспортного підприємства, також будемо мати можливість отримати частину прибутку, за рахунок цього погашатимемо кредит. Підприємство, яке буде оператором, буде комунальним, інакше ми просто не отримаємо кредит. Бо він дається лише комунальним підприємствам під гарантії міста. Йтиме оплата транспортному підприємству за виконану роботу. Проїхав чітко за графіком, виконав свій рейс, тож отримав стовідсоткову оплату, до прикладу 20 гривень за кілометр. Якщо він проїхав не по графіку чи значно вибився з нього, штраф, оплата не стовідсоткова.
– Хто контролюватиме роботу перевізників?
– Оператор платитиме гроші, а контроль ймовірно буде на ЛКП “Львівавтодор”, у них є центр керування рухом, тож отримують всю інформацію.
Розмовляла Вікторія Савіцька
Тернопільські кондуктори почали тестувати автоматизовану систему оплати за проїзд. Разом iз квитком вони тепер видають і чек, інформує КП “Тернопільелектротранс”. Як розповідає начальник управління транспорту, комунікацій і зв’язку Ігор Мединський, поки що наше місто – перше в країні, де розпочали таку практику. Згодом усі тернопільці зможуть розраховуватись за проїзд спеціальними картками або ж кредитками.
“Автоматизована система оплати за проїзд ще не є в нашій країні узаконена, тому кондуктори видають і чек, і талон. Зараз ми чекаємо на прийняття відповідного закону на рівні Верховної Ради для впровадження автоматизованої системи оплати за проїзд у тролейбусах, після цього закупимо валідатори і розпочнемо роботу, – зазначив Ігор Мединський.
Також готують до випуску і спеціальні картки, якими тернопільці зможуть розраховуватись у тролейбусах. Вони також з’являться після прийняття закону”. Автоматизована система оплати дозволить контролювати роботу кондукторів, а також вести електронний облік пасажирів.
“У Європі ця практика вже давно існує. В Україні поки що це можна спостерігати у київському метро. Тому можемо сміливо стверджувати, що Тернопіль стане першим містом в Україні, де запрацює автоматизована система оплати”, – каже Ігор Мединський.
Ігор Васюник, парламентар, претендент на посаду міського голови Львова:
– Є прямий зв’язок між впровадженням електронного квитка, якістю громадського транспорту та безпекою пасажирів. Все дуже просто. На ринку транспортних перевезень 40% обігових коштів знаходяться в тіні. Ні місто, ні приватні перевізники до кінця не знають, яким насправді є прибуток. Не маємо розрахунків – отже, не знаємо, чи є реально обґрунтовані тарифи на перевезення, чи обґрунтовані скарги перевізників про нестачу коштів на закупівлю нових автобусів.
Впровадження електронного квитка дасть можливість провести реальний облік кількості пасажирів та обігу коштів. Це в свою чергу дасть можливість побачити, чи є обґрунтована вартість проїзду. Перевізники, між іншим, тільки за. По-перше, водії будуть виконувати свій прямий обов’язок – слідкувати за дорогою, а не бути касиром. По-друге, перевізники зможуть показати офіційні доходи і брати кредити в банках на купівлю нових автобусів. А зараз їм кредитів ніхто не дає.
Виходить, є лише небажання з боку міської влади зробити якнайшвидше процес відкритим і прозорим. Їм вигідно те, що є. Тому що корупція не терпить покращення.
Натомість львів’янам замилюють очі VIP-маршрутками та нічними перевезеннями. Це більше нагадує проведення Wi-Fi у розваленому будинку. Як знущання звучить конкурс на найкращий дизайн перефарбування громадського транспорту. В нас тролейбуси та маршрутки як не горять, то розвалюються на ходу. А нам замість розробки стратегії оновлення автопарку пропонують перефарбувати мотлох. Тому і маємо ганьбу, а не громадський транспорт. Львів’яни варті кращого транспорту!
6-8 млн євро для впровадження електронного квитка – це величезна сума для міста, враховуючи вже існуючі борги Львова і те, що були набагато дешевші пропозиції для впровадження е-квитка.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
