Свого часу діяльність “Народного контролю” викликала в багатьох очільників тодішньої злочинної влади переляк – адже громадські активісти активно відстоюють права людей і змушують чиновників працювати чесно. Проти активістів фабрикувалися анонімки та застосовувалися засоби погрози – звільнення, надумані адміністративні справи, очорнення та інше з арсеналу ще радянської боротьби з вільнодумством.

Викривальні матеріали Дмитра Добродомова проти корупціонерів  ставали класичним взірцем для поширення, люди отримували можливість почути та побачити правду, а нечисті на руку чиновники, які  звикли працювати в темряві, були змушені пояснювати свої дії та оборудки. Далеко не всі фігуранти розслідувань понесли заслужене покарання – дехто банально втік, інші “з покаранням” зреклися старої влади і пробують працювати під гаслами Майдану, ще інші втратили можливість красти та просто зачаїлися.

Щоб зрозуміти, чому сьогодні причетні до розкрадань та розвалу цілих сегментів країни, які насправді повинні сидіти в тюрмах, так заповзялися очорнити “Народний контроль”, досить просто подивитися, чим Дмитро Добродомов та громадський рух займалися протягом останнього часу: 

– антикорупційні розслідування проти чиновників Януковича в Києві та регіонах;

– кримінальні справи проти посадовців міліції та ДАІ, які фальшували справи проти активістів Майдану;

– розслідування втеч високопосадовців та намагання повернути державі знайдені в них під час обшуків кошти, майно і дорогоцінності;

– люстраційні процеси в органах державної влади;

– законопроект, що має зупинити діяльність “дерево-мафії” –  припинити безконтрольний процес вирубування українських лісів, зупинити розвал деревообробної галузі і збільшити надходження в український та місцевий бюджети;

– публічні звіти високопосадовців та представників влад  за зроблене;

– зупинення контрабанди  на підконтрольні російським військам території, рейди на блокпости та боротьба з так званим гуманітарним конвоєм Ахметова, під прикриттям якого ділки налагодили торгівлю та постачання бойовиків.

“Пригадаймо Майдан 2014 року. Тоді значна частина громади відстояла крісло президента В. Ющенка. Сьогодні громада розуміє, що вона може не лише виступати інструментом політики, а повинна бути її суб’єктом. Нинішні громадські активісти – це дуже велика частина суспільства, якій небайдужа подальша доля нашої держави, яка бажає жити у новій європейській державі. Роль кожного активіста тут важко переоцінити. У кожній сфері громадського життя активісти реалізують свої програми. Хтось допомагає воїнам АТО, інші піклуються про переселенців чи опікуються сім’ями воїнів, які загинули на сході, є й такі, що допомагають патрулювати місто (наприклад,  “Народна Самооборона”). Громадські активісти “Народного контролю” відстоюють права людей і змушують чиновників працювати чесно”, – каже  політолог, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології та міжнародних відносин Національного університету “Львівська політехніка” Олександр Горбач.

 Робота “Народного контро­лю” на місцях, де на рівні області, міста і села викриваються нечисті на руку або просто злочинно недбалі посадовці:

– викриття оборудок з нафтопродуктами, які замість того, аби бути переданими в користь держави, “приватизовуються” новими ділками від політики;

– тарифні розслідування ціни газу для населення – в результаті чого виявляється, що ціна газу для звичайних українців штучно піднята в кілька разів.   

І це тільки малий перелік зробленого, адже діяльність громадського руху триває і не дає тим високопосадовцям, в кого нечиста совість і руки, спокійно планувати нові схеми та переділи на свою користь. Мешканці за допомогою юристів, громадських діячів, журналістів і закону щодень навчаються і відстоюють свої права, громада стає активнішою і вимагає від влади або працювати чесно, або йти у відставку. 

“Те, що чиновники та інші політики бажають очорнити “Народний контроль” – звична передвиборча практика політичної боротьби у нашому суспільстві, яка називається “Дожени лідера”. У чому суть цієї стратегії? Для того, щоб наздогнати лідера не обов’язково демонструвати власні переваги (особливо, якщо їх нема), досить лише “очорнити” лідера фейковими фактами і таким чином зрівняти його із власними рейтингами. Не кожна політична сила здатна перемогти у виборчих перегонах чесними методами, а тому стратегія “Дожени лідера” буде популярною ще довший час”, – певен політолог Олександр Горбач.

Тому питання, винесене в заголовок, має логічну відповідь – сьогодні “Народного контролю” бояться ті, хто не хоче чи не вміє працювати чесно,  хто втрачає нелегальні доходи, хто позбувається посад, які розглядалися виключно як засіб незаконного збагачення.