Повернувшись із фронту, бійці змушені шукати роботу, оскільки роботодавці їх звільнили (хоча, відповідно до законодавства, це заборонено!).
У Львові в Центрі правового захисту учасників АТО розповідають, що до них звернулися майже 900 військових і багато з них уже зіштовхнулись з подібною проблемою. В гіршому становищі лиш ті, що працювали неофіційно, адже працедавець у такому випадку не зобов’язаний їх поновляти на роботі.
Тож виникла надзвичайна проблема із зайнятістю громадян, які брали участь в АТО, отримали статус учасника бойових дій і були звільненні з військової служби.
Юристи Центру правового захисту учасників АТО, який з ініціативи та за підтримки парламентаря, львів’янина Ігоря Васюника працює у нашому місті вже понад рік, напрацювали низку законодавчих ініціатив, які допоможуть демобілізованим здобути право на соціальні податкові пільги, додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню після повернення з фронту.
Тепер залишається тільки сподіватися, що ці законопроекти матимуть серйозну підтримку депутатського корпусу ВРУ.
Без роботи і без пільг
У Центр правового захисту учасників АТО доволі часто звертаються вояки, яких без їхнього відома звільнили з роботи, допоки вони воювали на сході.
“Наші юристи допомагають поновити їх. Із працевлаштуванням нині проблема не тільки в учасників АТО, а й узагалі в усіх українців. Але у військових немає пільг при працевлаштуванні. Як виявилося, навіть “афганці”, учасники бойових дій, мають пільги щодо податку з доходів фізичних осіб. А бійці, які воювали на сході, й цього не мають”, – сказала “Пошті” Мирослава Дмитришин, юрист Центру правового захисту учасників АТО.
Учасники АТО повинні отримати право на соціальні податкові пільги, а також додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню після повернення із зони проведення антитерористичної операції. З такими ініціативами на законодавчому рівні уже виступив нардеп Ігор Васюник. Відповідні законопроекти зареєстровані в парламенті. Йдеться, зокрема, про внесення змін до Податкового кодексу України (пункту 169.1 статті 169) та Закону України “Про зайнятість населення” (щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій).
“Законопроектом передбачається, що учасники бойових дій, які брали участь у проведенні антитерористичної операції на території України, матимуть право на податкову соціальну пільгу в тому ж підвищеному розмірі, що й учасники бойових дій на територіях інших держав. Такої пільги сучасні Герої України – воїни, що брали участь в АТО, на сьогодні позбавлені”, – зазначив Ігор Васюник.
Законопроект дозволяє вирівняти статус, щоби бійці мали право на звільнення від податку з доходів фізичних осіб. Також ідеться про законопроект, який стосувався закону “Про зайнятість населення”, де військовим повинні дати першочергові гарантії у працевлаштуванні.
Зі слів Мирослави Дмитришин, чинний закон забороняє роботодавцям звільняти працівників, яких мобілізували, хоча ті доволі часто порушують його.
“У таких випадках ми пояснюємо бійцям, як звертатися до суду з питань поновлення на роботі. Часто трапляється, що людина працювала неофіційно. Тут ситуація складніша, і поновити працівника практично неможливо, адже, звільнивши мобілізованого, роботодавець його прав не порушує, бо військовий не був працевлаштований, – пояснила юрист. – Допомогти таким людям у межах правового поля ми не можемо. В них є тільки один варіант – звертатися в центри зайнятості і ставати на облік. Для цього й були розроблені вищезгадані законопроекти. Адже в нашій країні бійці не мали жодних переваг серед решти зареєстрованих у центрах зайнятості”.
З війни у… кримінал?
Як уже писала “Пошта”, на Львівщині, за інформацією ЛОДА, допомоги у працевлаштуванні потребують
понад 150 учасників АТО.
А загалом з початку цього року послуги фахівців центрів зайнятості області у сфері працевлаштування отримували 173 демобілізовані військовослужбовці, що повернулися з фронту.
І лише 18 армійцям знайшли роботу. Семеро з них започаткували власну справу. Ще п’ятеро під час пошуку місця праці на постійній основі брали участь в громадських та інших роботах тимчасового характеру, 19 скеровано на професійне навчання, перенавчання або підвищення кваліфікації.
Центр правового захисту учасників АТО діє у Львові з вересня 2014-го з ініціативи парламентаря Ігоря Васюника. За півроку роботи юристи та волонтери Центру надали кваліфіковані юридичні консультації понад 900 військовим, які перебували чи перебувають у зоні АТО, а також членам їхніх родин. Окрім того, юристи Центру розробили книжку-довідник для військових з інформацією про їхні права та обов’язки. Адреса Центру правового захисту учасників АТО: м. Львів, вул. Листопадового Чину, 14. Телефони гарячої лінії з правових консультацій: (068) 384 76 40; (099) 369 71 18. Е-mail: pravovyjcentr@gmail.com. Центр працює з понеділка по п’ятницю з 12.00 до 17.00.
|
З проблемою працевлаштування звертаються переважно бійці, які мають середню спеціальну або вищу освіту. В Центр правового захисту учасників АТО приїжджають жителі з різних областей, є чимало звернень від мешканців сільських місцевостей.
“Рівень безробіття в державі досить високий, тож більшість учасників бойових дій не можуть працевлаштуватись. Водночас почастішали повідомлення про те, що колишні військовослужбовці стають членами злочинних угруповань, які готові платити великі гроші за досвід, здобутий військовими в зоні АТО. Це може призвести до погіршення криміногенної ситуації в державі. Обов’язком держави є створення всіх умов для працевлаштування учасників бойових дій і надання їм можливостей забезпечити себе та свою сім’ю!” – акцентує Ігор Васюник.
Тож зміни до Податкового кодексу та закону “Про зайнятість населення” передбачатимуть надання права на податкову соціальну пільгу в підвищеному розмірі учасникам бойових дій, які брали участь у проведенні АТО, та надання додаткових гарантій у працевлаштуванні громадянам, які брали участь в проведенні АТО, отримали статус учасника бойових дій та були звільненні з військової служби.
“Ми зобов’язані дбати про права наших захисників не лише на фронті, а й тих, що демобілізовані й повернулися додому. Адже в більшості з них є сім’ї, дружини, діти. І ми не можемо кинути їх напризволяще, а дати додатковий стимул для адаптації в мирному житті”, – резюмує парламентар.