Хто-хто, а львів’яни літа не марнують. Працюють і відпочивати люблять добре! Щоправда, тепер на відпочинок за кордон вирушають рідше. Щораз популярнішою стає відпустка, проведена в Україні: хтось їде до Одеси, хтось у Карпати.
На щастя, вибір чималий. За Кримом, де ще з торішньої весни відпочивати стало небезпечно, містяни сумують, та все ж податися туди охочих немає, кажуть місцеві туроператори.
Для когось організація власного відпочинку – справа не з легких. Куди їхати, на скільки, в яку суму це обійдеться і чи взагалі варто?
“Я певна, що найкращий відпочинок для українця – це відпочинок в Україні! Не треба пристосовуватися до клімату. Можна знайти варіант на будь-який гаманець і смак. Можна йти в похід у гори, можна ніжитись на пляжі біля моря чи озера, можна мандрувати цікавими й мальовничими місцями, містами.
Торік була на Кам’яній Могилі та на острові Хортиця в Запорізькій області, у Кам’янці-Подільському, не раз мандрувала замками і фортецями Львівщини. Цього року з чоловіком та синочком плануємо зійти на Говерлу”, – розповідає “Пошті” львів’янка Олена.
Внутрішній туризм: куди і за скільки
Зі слів львовознавця та історика Ігоря Лиля, ті львів’яни, що не мають можливості подорожувати Україною або їхати за кордон, можуть присвятити свою відпустку вивченню рідного міста, бо, як це не дивно, більшість так і не знає Львова.
“Радив би залишити площу Ринок і спробувати разом iз туристичними компаніями або завдяки самопідготовці відкрити для себе нові сторінки прекрасних районів. Серед них Кaстелівка, Байки (місцевість Франківського району Львова. – “Пошта”). Або спробувати відкрити по-новому Підзамче – це також дуже цікавий район. До цього потрібно підготуватись: або йти з провідниками туристичних компаній, або підчитати трохи літератури – її є дуже багато.
Можна зробити для себе оригінальний квест. Ось, наприклад, є серія книжок про Львів Андрія Кoкотюхи, зокрема “Адвокат з Личаківської”. Прочитавши цей художній твір, можете спробувати пройти стежками головного героя, поставити себе на його місце. Думаю, це може бути дуже цікава мандрівка”, – розповідає Ігор Лильо.
А ще львовознавець каже, що дуже класно просто сісти на ровер і покататися львівськими парками. “А можна нарешті піти і подивитись львівські музеї. Бо львів’яни, як правило, звертають на них дуже мало уваги. Будь-який відпочинок має право на існування, можна просто посидіти в кав’ярні і так відпочити”, – запевняє він.
Найпопулярнішими є гірські краєвиди, озеро Синевир і водоспади
Як розповіла “Пошті” пані Діана, працівниця однієї з львівських турагенцій, нині дуже популярний внутрішній туризм, і саме Західна Україна має в цьому плані великий попит.
“Серед мандрівок, які організовуємо, особливо популярне Закарпаття, Тернопільщина, сходження на Говерлу і Тунель Кохання (пам’ятка природи місцевого значення, розташована біля селища Клевань, що в Рівненському районі Рівненської області. – “Пошта”). Найчастіше відпочивати в Західну Україну їдуть люди з центральних областей, але є й чимало туристів з Дніпропетровська, Кіровограда, Харкова, Донецька.
Звісно, багато турів замовляють і наші сусіди з Тернопільщини, так було завжди. Вікова категорія відпочивальників дуже різноманітна. Західну Україну, в тому числі й Закарпаття, обирають для відпочинку сім`ї з дітьми, особи похилого віку, але є й багато молоді, бо пропонуємо тури, пов’язані з активним відпочинком”, – запевняє пані Діана.
Найпопулярнішими є гірські краєвиди, озеро Синевир, водоспади. Сім`ї та старші люди, окрім самого відпочинку, хочуть оздоровитись, тож часто обирають відпочинкові тури до термальних басейнів у Косино.
 |
фото: tracking.org.ua
|
“А ось до Тунелю Кохання їде переважно молодь. Цей тур одноденний, коштує 325 гривень. Подейкують, що це найромантичніше місце в Україні. Поїздка включає відвідини замку в Дубно за Тараканівським фортом. Також молодим людям цікаві тури активного відпочинку, зокрема ті, до яких входить сходження на Говерлу. Хоча підкорюють цю вершину і люди старші. Вартість такого туру – близько 500 гривень, тур триває два дні. Ще можна сплавитись Дністром. Коштуватиме це майже 300 гривень”, – каже пані Діана.
Під час відпочинку на Львівщині (Дрогобич, Жовква, Потелич) можна оглянути церкви, які входять до спадщини ЮНЕСКО. У турагенції така послуга обійдеться в 255 гривень. Цікавить туристів і Крехівський монастир, форти в Поповичах.
Тернопільщина також має що показати – її печери славляться на всю Україну, навіть на весь світ. Приміром, печера “Оптимістична” поблизу села Королівка Борщівського району занесена до Книги рекордів Гіннесса як найдовша гіпсова печера на планеті.
“Маємо тур до “Оптимістичної”, зокрема, похід до її підземного озера та інших печер Тернопільщини. Дводенний обійдеться в 395 гривень. Сюди входять і екскурсія печерою “Язиченська”, і печерою “Вертеба” (підземним музеєм трипільської культури), і печерою “Млинки”. Проте печери можна оглянути і в дешевшому, одноденному турі. Коштує він 235 гривень. До нього входять печери “Вертеба”, “Язиченська” і “Млинки”, – кажуть у турагенції.
За кордон: хоч ненадовго, але з шиком!
Проте чимало львів’ян все ж шукають нагоди й можливості податися в теплі краї. Туроператори запевняють, що ціни порівняно з торішніми, здебільшого не змінились, а деякі напрямки навіть стали дешевшими, якщо говорити про вартість туру в доларах. Звичайно, змінилося співвідношення долара до гривні, відтак поїздки стали коротшими і не “п’ятизірковими”.
“Цього року чи не найбільш популярним напрямком є Туреччина. Відпочинок там зараз трохи дешевший, аніж торік. Вона годиться і для сімейного відпочинку, і для молодіжного. Економ-варіантом залишається Болгарія, особливо для тих, що воліють відпочивати в приватних секторах і їхати у відпустку власним транспортом.
Минулого року серед популярних напрямків була Чорногорія. Менш популярною зараз є Греція. Також дуже популярним є відпочинок в Україні – їдуть у Затоку, Одесу. Цього року маємо більше українських напрямків, популярним стає Солотвино, а про Крим ніхто навіть не запитує”, – каже пані Юлія, керівник офісу однієї з турфірм Львова.
 |
фото: feodosia.net |
Щодо цін, то співрозмовниця “Пошти” зазначає: відпочинок у Болгарії інколи дешевший, аніж у Одесі. “В Болгарії можна відпочити за не надто більші гроші, ніж у Одесі, це якщо брати нормальні умови і близькість до моря. Звичайно, якщо говорити про пансіонати, одно- чи двозіркові готелі, то можна знайти такі, що беруть 150-200 гривень за ніч, але умови там не з кращих. А в Болгарії умови все ж кращі. Тобто “дві зірки” в Одесі та Болгарії – велика різниця. Бюджетний варіант відпочинку в Туреччині – 350 доларів з особи. Вартість, до якої входить переліт, проживання, харчування – all inclusive.
Якщо обирати серед кращого рівня готелів, можна вкластися і в 500, і в 600 доларів. Це середні ціни за одного на тиждень або десять ночей, – каже туроператор. – Греція приблизно в тому ж ціновому діапазоні, але у євро. У вартість путівки входять лише сніданки. Вильоти переважно із Києва. Якщо брати дворазове харчування або all inclusive, то вартість путівки становитиме від 500 євро. В Болгарії у приватному секторі відпочинок набагато дешевший: можна знайти житло і за п’ять, і за сім євро з особи за ніч.
До речі, популярними є й подорожі до Єгипту. Відпочинок там дешевший, ніж у Греції: можна розраховувати від 350-400 доларів на особу на тиждень, all inclusive, з перельотами, трансферами, страховими полісами”.
Найпопулярнішим напрямком є Туреччина. Економ-варіантом залишається Болгарія, менш популярною є Греція
Для доїзду львів’яни переважно обирають автобус. Літаком подорожують хіба що туди, куди автобусного сполучення немає. “До прикладу, відпочинок у Болгарії з авіаперельотом виходить на вартість відпочинку в Туреччині (також з перельотом). То, як бачите, вигідніше летіти до Туреччини. А якщо брати автобусний доїзд, то Болгарія, безперечно, буде значно дешевшою. Якщо львів’яни кудись летять, то в більшості випадків користуються авіарейсами зі Львова.
Цього року їх, щоправда, менше, ніж торік. Єгипет, Туреччина, Чорногорія, Хорватія, Кіпр, Греція є головними напрямками зі Львова. Буває, що подорож у той самий напрямок зі Львова обходиться дорожче, ніж із Києва. Та люди, які подорожують з дітьми, здебільшого летять зі Львова. Але якщо порахувати витрати на квитки на потяг, автобус, який везе вас до аеропорту, то виходить не так уже й дешевше”, – пояснює пані Юлія.
В багатьох туристичних агенція нашого міста кажуть, що клієнтів поменшало. Ті, що могли торік дозволити собі відпочинок вищого рівня, цього року обирають готель трохи дешевший або ж зменшують кількість ночей. У деяких турфірмах навіть створили систему страхування клієнтів від банкрутства фірми, так би мовити.
 |
фото: архів |
Якщо турист хоче перестрахуватися, готовий сплатити 3% вартості туру, то йому гарантують повернення грошей, якщо оператор збанкрутує або не виконає якоїсь зі своїх послуг (переліт, поселення, трансфер).
Попри все, деякі туроператори певні, що варто відкривати нові напрямки. “Багато людей цікавляться новими напрямками. Перший серед них – Арабські Емірати. Раніше рейси туди були, але погано “вантажилися”, тому їх скасували. Було б добре, якби flydubai зробив сполучення Львів – Дубай, Шрі-Ланка, Арабські Емірати, Індія. Рейси, як на мене, активно б “вантажилися”. Арабські Емірати досить дорога країна для відпочинку, але все залежить від рівня готелю і від типу відпочинку. Аll inclusive в хорошого рівня готелі обійдеться від двох тисяч доларів на двох на тиждень-десять днів”, – розповідає працівниця турфірми.
Тим часом юристи радять, обираючи відпочинок за сприяння турагенції, передусім уважно прочитати договір: в ньому мають бути чітко зазначені усі права та обов’язки сторін. Таким чином при порушеннях умов договору туристичною агенцією можна захистити себе. І якщо туроператор підвів, потрібно збирати всі документи та докази.
Якщо довелося ночувати у аеропорту – неодмінно сфотографувати, як спите на підлозі; якщо довелося чекати місця в готелі у іншому відпочинковому закладі – взяти чеки на оплату цього закладу; якщо треба було платити за харчування у ресторані (хоч воно мало б бути безкоштовним за договором) – також обов’язково взяти чеки. Крім того, варто зробити копії путівок, щоб опісля фірма не відмовлялася від своїх послуг.
Не брати відпустку шкідливо!
Чи не кожен в літню пору марить відпусткою. Закон гарантує українцям як мінімум 24 календарні дні відпочинку на рік. Проте мало хто використовує усю відпустку. Більшість працює понаднормово.
Як запевнила “Пошту” Лариса Дідковська, доцент кафедри психології Львівського національного університету ім. І. Франка, відпочинок є повноцінною і обов’язковою частиною нормального функціонування людини.
“Всі ми – живі істоти. Якщо є фаза мобілізації активності: фізичної, інтелектуальної, емоційної, комунікативної, то потім має бути фаза демобілізації всіх цих зусиль і напруги, бо вичерпування повинні бути компенсовані, а сили відновлені. Є теорія Павлова про те, що кращий вид відпочинку – зміна виду діяльності. Ті, що займаються інтелектуальною працею, під час відпустки можуть подорожувати або працювати фізично. А ті, що займаються фізичною працею, потребують пасивного, бездіяльного відпочинку або із навантаженням інтелектуальної сфери”, – каже Лариса Дідковська.
Щодо оптимальної тривалості відпуски, то для кожного вона індивідуальна і залежить від того, скільки сил людина витрачає на навантаження. У Європі й Америці тривалість відпустки дуже відрізняється.
“Американці і канадці мають максимум два тижні відпустки на рік (вчителі й викладачі трохи більше). Але в цих країнах бувають так звані long vikend, тому там вважають, що це є своєрідною компенсацією за коротку відпустку. В більшості європейських країн відпустка займає не менш ніж місяць і збільшується від тривалості трудового стажу. Тобто що довше людина працює, то довшу може мати відпустку, – веде далі Лариса Дідковська. – В Україні тривалість відпустки коливається залежно від виду професії.
Людям, які мають більше емоційного вигорання – такі як викладачі, лікарі (особливо психіатри), дають довшу відпустку. Це правильний еквівалент і правильний підхід. Бо якщо ми більше вичерпуємось, більш напруженою є наша основна трудова діяльність, то, відповідно, більше потребуємо того, щоб від неї відпочити, отримати ті ресурси, які потім нам дадуть можливість працювати”.
Люди, які взагалі відмовляються від відпустки, ризикують отримати емоційне виснаження
Проте після довгої і вдалої відпустки також треба вміти повернутись у робоче русло, а це непросто.
“Усі вчителі знають, що вересень узагалі “викреслений” з навчального року через тривалу адаптацію після літа. Люди умовно-рефлекторні. Якщо в нас з’являється рефлекс “працювати”, ми його лише підкріплюємо, це потребує не так багато зусиль. Якщо ж формується умовний рефлекс “відпочивати”, він теж фіксується, і ми в ньому функціонуємо. Тому потрібен час, щоб цей умовний рефлекс згас, а новий сформувався. Має минути фаза адаптації, коли треба змінити один спосіб життя і на його місці сформувати інший”, – пояснює Людмила Дідковська.
З її слів, люди, які взагалі відмовляються від відпустки, ризикують отримати емоційне виснаження, яке супроводжується передовсім зниженням фізичної активності, підвищеним роздратуванням, втомлюваністю, небажанням контактувати, низькою продуктивністю праці. Людина в такий природний спосіб намагається уникнути будь-яких додаткових навантажень, активності, бо в неї просто не залишається для цього сил.
Це наші, українські напрямки, які поволі занепадали в туристичному плані, а зараз мають попит. Навіть у Східниці на кілька місяців наперед заброньовані санаторії. Серед закордоння зараз популярні Туреччина, Греція, Кіпр, Єгипет. У тих напрямках можна летіти зі Львова. Останніми місяцями всі рейси заповнені.
Зараз, наприкінці червня, ціни вже досить високі. Найвигіднішим для поїздки був період кінець травня – початок червня. Тоді ціни були помірні. Путівки можуть “горіти” і влітку, це непередбачуваний процес. Середина липня – не дуже популярний час для відпочинку, бо це час звітності, період вступних іспитів. Буває, цей період “просідає” в продажу. Буває, що в червні утрьох можна полетіти до Єгипту за 800 доларів. Але мало хто може поїхати в цей час, тому путівки й “горять”. Такі періоди існують, їх треба просто ловити.
А взагалі туристична галузь нині потерпає. Середній чек дуже впав через знижки на ринку, і в цьому значною мірою винуваті самі турфірми. Вони могли вижити. Думаю, зараз більшість із них ще трохи проіснують на “старих запасах”, а на початку осені цього року помруть… Так піде з десяток фірм. Купівельна спроможність менша, клієнтів мало, а ще на все це впливають знижки. Навіть найбільші львівські туристичні фірми готові дати клієнтам знижку 7-8% ще під час телефонної розмови з ними. Звісно, вони не працюють на збиток, мають з того кілька відсотків. В підсумку виходить, що вони нищать весь ринок і свій бізнес.
Чи можна компенсувати це розвитком туризму в Україні? Мабуть, ні. Львів, звісно, також популярний, але якщо брати в грошовому еквіваленті, то це не бізнес, а радше хобі. Я не вірю, що в Україні можна нормально на цьому заробляти, хоча й маємо санаторії, є велика база клієнтів, є попит. Та в Україні не є кваліфікований ринок. Немає такої системи, де все можна забронювати і передбачити. Інший недолік – сервіс. Якщо в санаторії кульгає сервіс, то що б не робили, скільки всього не було б “включено”, він не матиме попиту.
Це наша українська проблема, ми самі собі не можемо зробити добрий бізнес. Клієнтів поменшало, люди стараються економити, поїхати до когось у гості. Вони все одно відпочивають, але кількість днів відпочинку на рік змінилась і ціна його змінилась. Люди, які раніше користувалися послугами турфірм, нині все частіше стараються поїхати в Карпати або на море, до друзів, відпочивають самостійно.
Стосовно авіарейсів зі Львова, то нові напрямки, мабуть, не змінили б загальної ситуації, бо якщо клієнта нема, то його нема незалежно від цього. Авіанапрямки до Арабських Еміратів розвивати не варто, до Хорватії дорого, до Чорногорії багато хто їде машиною, бо це значно дешевше, ніж летіти туди літаком. Не думаю, що треба додавати якісь авіанапрямки для туристів. Дай боже завантажити ті, що є, інакше оператори працюватимуть собі на збиток. Було б добре, якби була державна дотація від тих держав, куди летять. Так робила Туреччина, адже потрібно було, щоб готелі працювали.
Наші люди були б готові літати і в українські міста, якби ціни були прийнятні. У світі літати літаком – норма, потягами там користуються рідше (хіба ті, що бояться літати). Якщо наповненість рейсу нормальна, то ціна не така вже й велика.