Соціологи довідалися, якою є ідентичність мешканців, чи відчувають вони себе безпечно у місті загалом та у власному районі зокрема, а також потенціал львів’ян щодо здатності об’єднуватися та долучатися до активних дій для покращення життя в місті. 

Окрім того, представили карту громад Львова, яка була сформована на основі уявлень мешканців. Згідно із картою дослідження, місто поділили на 39 мікрорайонів. Ця частина дослідження містян неабияк насторожила.

У соцмережі почали поширювати чутки, буцімто Львів й справді хочуть поділити на десятки мікрорайонів і у кожному поставити свого “князька”, мовляв, все це стосується нової адміністративної реформи. 

“Скільки цікавих висновків. Ніколи не очікувала. Особливо три роки тому, коли ми з соціологами Інституту міста придумували це дослідження та подавали на грант, – коментує у соцмережі Facebook такі чутки начальник управління адміністрування, будівництва та розвитку інфраструктури департаменту розвитку Львівської міської ради Олександра Сладкова.

– Думка була така: ми зауважили, що мешканці не асоціюють себе з адміністративним районом, а скоріше з якоюсь назвою місцевості, часом це навіть історичні фантоми. Ну і зауважили, що самоідентифікація може бути пов’язана з характером забудови. Також хотіли порівняти, яка є різниця в цінностях мешканців різних частин міста, бо походження мешканців є різне. Для чого це? Мешканці, що ідентифікують себе по місцевості, можуть вирішувати проблеми свого мікрорайону спільно”.

Загалом львів’яни ідею поділити місто на історичні райони схвалюють, мовляв, нічого особливого в такій практиці немає. Головне, аби такі поділи не сприяли створенню… нових посад. Проект також дасть можливість виявити активістів у різних мікрорайонах міста. Таким чином побільшає шансів у дійсно активних і небайдужих громадян потрапити на якусь керівну посаду. 

“Певен: спочатку треба спробувати. Думаю, що люди повинні групуватись так, як вони собі уявляють та відчувають. Це природно. Інше питання культури самоорганізації. Її наразі в нас немає, народжуватиметься вона в муках. Тому не чекав би одразу негайних та позитивних результатів від подібного проекту, – розповів “Пошті” викладач Школи журналістики Українського католицького університету Отар Довженко.

– На шляху його реалізації буде багато невдач. Люди, які ставляться до цього скептично, як можна побачити з відгуків у Facebook, вбачають у цьому піар перед місцевими виборами. До слова, ми мали шумний приклад транспортної схеми. Вона була прекрасно продумана, але містяни її  не сприйняли і значною частиною переваг не змогли скористатися. Цілком можливо, що це повториться”.

Опитування для дослідження проводили у березні-квітні цього року. Для формування вибіркової сукупності придумали гіпотезу, що місто приблизно ділиться на 58 невеликих районів.

“Використали інформацію щодо статистики забудови, періоду забудови. На основі цього сформували вибіркову сукупність і y кожному з цих мікрорайонів опитали мешканців. Одним із найцікавіших викликів для нас була карта, на якій мешканці малювали межі свого мікрорайону. Всі відповіді ми нанесли на карту. І тих мікрорайонів вийшло 39. Деякі райони об’єдналися, деякі залишилися ті ж, – розповіла “Пошті” менеджер програм iз регіонального розвитку Інституту міста Олена Гунько.

– Наприклад, ми припускали, що є Рясне-1, Рясне-2 і Старе Рясне. Як виявилося, Рясне-2 залишилося в таких же межах, як ми і припускали – це район вул. Величковського, а Старе і Рясне-1 об’єдналися”.

Співрозмовниця переконує, що до нової адміністративної реформи проект не має жодного стосунку. “За попередніми дослідженнями побачили, що адмінподіл на шість районів не завжди з точки зору вирішення якихось міських проблем є ефективним”, – зазначила Олена Гунько. 

Проект має на меті власне активізувати мешканців, виявити їх потенціал, довідатися, які цінності вони поділяють, дізнатися, на їх думку, де межа їхнього району, на благо якого вони готові чи не готові працювати.

“Ніхто в цих громадах не буде створювати собі якогось “князька”, керівника чи раду. Згодом плануємо знайти модераторів для громад мікрорайонів. Вони працюватимуть із тими громадами, розповідатимуть їм, що можна робити, як покращувати громадський простір і благоустрій у себе в районі. Також буде створена інтернет-платформа, на основі якої мешканці зможуть обмінюватися інформацією, дізнаватися про проблеми мікрорайону, шляхи їх вирішення”, –  резюмує Олена Гунько.