Псевдоволонтери: зі Львова – у села
Шахраї змінили локацію. “Пошта” дізнавалася, яка у місті ситуація після двомісячної боротьби громадських активістів із вуличними прохачами зі скриньками
зображення: фейсбук-група "Ахтунг ЛЬВІВ! Псевдоволонтери, шахраї, цигани"
У Львові майже два місяці триває боротьба громадських активістів проти псевдоволонтерів. Як результат: аферистів-прохачів зі скриньками на вулицях таки поменшало. Втім радіти зарано – шахраї змінили локацію…
Сміливіші та нахабніші пересіли в міський громадський транспорт, де буквально вимагають грошей від пасажирів. Решта ж перебазувалася у райони Львівщини, де активістів поменше і люди довірливіші. Отож роботи як у громадських активістів, так і у правоохоронців ще чимало!
Як писала “Пошта”, волонтери вкотре наголошують: у Львові є достатньо велика кількість волонтерських і благодійних організацій, але жодна з них не делегує своїх представників зі скриньками на вулицю, аби зібрати грошей.
Львівські волонтери зазвичай кошти на потреби учасників АТО і їх сімей збирають на заздалегідь організованих акціях. Про ці заходи знають як міська влада, так і представники медіа.
Збором коштів для хворих дітей займаються благодійні фонди, але й ті грошей на вулицях не збирають. Вони мають офіційні сайти із банківськими реквізитами, куди благодійники можуть перерахувати гроші. Вони також можуть збирати кошти у скриньки з відповідними маркуваннями, які розташовані у продуктових супермаркетах.
Псевдоволонтерів ще називають “їжаками”, мовляв, ті обдурюють людей, свого роду “наколюють” їх. “Відтак, відколи у місті з’явилися “їжаки”, які на вулицях збирають гроші, навіть цигани і жебраки зникли з перехресть. Це пошесть! Навіть криміналітет не хоче мати нічого спільного з такою діяльністю, вважаючи, що на таких речах заробляти не можна”, – розповідають волонтери.
У Львові впродовж двох останніх місяців правоохоронці затримали понад 20 прохачів зі скриньками
Зі слів керівника Народної Самооборони Львівщини, депутата Львівської міськради Валерія Веремчука, прохачів зі скриньками на вулицях міста поменшало, але це, здебільшого, заслуга громадських активістів.
“Ми проводили наради із представниками влади, правоохоронцями. Працівники райвідділів насправді не дуже компетентні у боротьбі із псевдоволонтерами. Зазвичай, одразу після затримання аферистів у міліцію приходить юридично підковане керівництво так званих благодійних фондів, організацій, від яких і збирають люди гроші. А ведуть вони себе досить самовпевнено і нахабно. Якщо керівництво міліції висловлює готовність до боротьби із такими шахраями, то на рівні райвідділів не знають, не вміють, а інколи, й не хочуть щось робити”, – розповів “Пошті” Валерій Веремчук.
У міліції кажуть, що дуже важко довести вину псевдоволонтерів, а ті, у свою чергу, тим вдало маніпулюють. У місті Лева впродовж двох останніх місяців правоохоронці затримали понад 20 прохачів зі скриньками. Але жодну справу не довели до суду, поки проводять слідчі дії по кримінальних провадженнях.
 |
фото: фейсбук-група "Ахтунг ЛЬВІВ! Псевдоволонтери, шахраї, цигани" |
“Коли активісти зустрічають псевдоволонтера, то вони одразу телефонують міліції, афериста доставляють у райвідділ, де його оформляють. Ми довідуємося, де і з ким він працює, на яких засадах. Є понад 20 шахраїв, проти кого уже порушено кримінальне провадження, – розповів “Пошті” головний міліціонер Львова Павло Гарасим. – Важко довести вину псевдоволонтерів, часто вони не усвідомлюють, що роблять. Але здебільшого маніпулюють темою, що на сході країни війна, нібито гроші збирають пораненим чи сиротам загиблих Героїв”.
“Дивує позиція управління транспорту та зв’язку міськради, яке жодним чином не впливає на ситуацію”, – акцентує Валерій Веремчук.
Вони часто до кінця не розуміють, чим займаються, їх використовують ті, що по-справжньому на цьому наживаються. Це, скажу вам, солідний бізнес
До слова, львівські активісти домовились про розміщення у всьому громадському транспорті наклейок із поясненням, що люди зі скриньками – шахраї. “А зі скриньками ходять здебільшого безхатьки, алкозалежні, інваліди – ті, хто викликає жалість, такі нещасні люди. Зрозуміло, що вони відповідальності ніякої не несуть за свою діяльність. До того ж вони часто до кінця не розуміють, чим займаються, їх використовують ті, що по-справжньому на цьому наживаються. Це, скажу вам, солідний бізнес”, – зазначив Валерій Веремчук.
Ситуація із псевдоволонтерами завдає неабияких збитків діяльності справжніх волонтерів, вони підривають авторитет організацій, які справді займаються допомогою і до того ж роблять це задарма.
“Днями ми організуємо чергову поїздку на схід. Але надходження на рахунок мізерні. Ми, навіть, не маємо можливості купити все, що нас просять бійці. Немає фінансової можливості”, – резюмує Валерій Веремчук.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Окрім фондів, їх представників зі скриньками, у Львові є чимало “одиночок”, які хочуть збагатитись “під шумок”. Вони також не менш небезпечні. “Діти АТО”, “Сильні духом” – це все одна і та ж діяльність, спрямована на що завгодно, але не на допомогу… Щонайгірше, явище це всеукраїнське, а всі доріжки ведуть до Києва.
У нас вистачає “підприємців”, які не проти збагатитися за рахунок псевдоволонтерства. Нещодавно натрапила на два фонди, які зареєстровані у Львівській області. Вони зібрані кошти адресатам не переказують. Лиш використовують фотографії хворих діток. Створити фонд займає всього кілька днів. До того ж люди у Львові дуже співчутливі та довірливі. Їм простіше пожертвувати дві гривні, ніж розбиратись “що до чого і кому”.
Якщо ж говорити про ті два місяці, впродовж яких ми активно боролись з псевдоволонтерами, то результати є – на вулицях аферистів поменшало. Але у нас немає жодного результату по кримінальних справах. Є заяви від батьків, що вони не отримували грошей від благодійних організацій і фондів. Вони по справі проходять як потерпілі. Та довести подібне шахрайство – процес надзвичайно складний.
Певна: псевдоволонтерів поменшало, бо вони бояться зайвий раз потрапити у райвідділ. Вони лише скинули оберти, але насправді ніде не ділись, лише роз’їхались по районах, бо знають, що активісти у Львові спуску їм не дадуть. Шахраї нам у вічі говорили неодноразово, що “працюватимуть” за будь-яких обставин. Звісно ж, адже це чисті гроші, до того ж немалі…
Зі слів одного волонтера, за 10 місяців він назбирав на дитину 95 тис. грн. А уявіть собі, скільки тих псевдоволонтерів є! Тут мова йде про мільярди гривень!
Коли активісти помічають псевдоволонтерів, викликають міліцію, міліція збирає пояснення і долучає це до однієї справи. Але сказати, що ми бачимо 100% віддачу від правоохоронців, не можу, бо все ж таки є якась пасивність. Сподіваюся, що наступний місяць буде більш продуктивний.
За весь час активної діяльності ми знайшли близько 15-ти псевдофондів. За цей час деякі з них закрились. Але ж ті самі люди, у тому ж офісі створили новий фонд, змінилась лише назва. Ми до них з претензіями, а вони говорять, що тільки почали збирати гроші! Ми їм кажемо: “Ви 10 місяців збирали гроші на одну дитинку і зібрали тільки з одного волонтера 95 тис. грн, чому ж ви ті кошти мамі хворої дитини не відправили?”. А вони у відповідь: “Що ви нам пред’явите, ми от тільки три дні як відкрились”. Мовляв, гроші просто ще не встигли мамі передати. Наша мета не так закривати всі ці фонди, бо це більше подібне до мрії, а все-таки радше проінформувати громадськість.
Поки кожен із нас буде кидати ту гривню чи дві у скриньки псевдоволонтерів, доти існуватимуть шахраї. Жодне волонтерське середовище, яке займається збором допомоги бійцям АТО чи допомагає хворим дітям, не збирають грошей на вулиці чи у транспорті. Тож просимо не давати таким прохачам грошей!
Є у Львові шахрайські фонди, які підставляють організації, що справді допомагають і бійцям, і хворим діткам. Це жахливо, бо окрім того, що на твоєму імені наживаються, аферисти ще підривають авторитет чесним і справжнім волонтерам. Після подібних випадків їм уже не будуть довіряти.
Знаю, що у Львові є доволі багато людей, які прекрасно знають, що зі скриньками на вулиці ходять лиш псевдоволонтери. Але ставляться вони до цього факту байдуже, до того ж, продовжують кидати у їх скриньки гроші. Аналогічно ведуть себе і водії маршруток, вони дозволяють шахраям здійснювати свою діяльність.
Ми проводили зустрічі із представниками міської влади, говорили із львівськими перевізниками. З їхнього боку розуміння є. Але хоча власники автотранспортних підприємств задекларували, що будуть допомагати активістам, ситуація все ж таки залежить від кожного водія особисто, як він діятиме, коли у маршрутку зайде прохач зі скринькою.
Коли ми розпочали розслідувати діяльність благодійних фондів, вивчили їх директорів поіменно, вивчили і їх методи роботи. Коли вони закривали свій фонд з однією назвою, то одночасно відкривали інший. І ті ж самі люди ставали співзасновниками чи координаторами фондів, які набивали собі кишені, прикриваючись горем людей, Героїв. Це відверті шахраї! Два місяці минуло, але немає радикальної реакції від представників держави, йдеться про міськраду, облраду, представників міліції, податкової та решту держорганів, які мали б контролювати та регулювати наше життя, відтак і реагувати на подібні порушення.
З огляду на таку байдужість, псевдоволонтери уже адаптувалися до того формату роботи, який з ними проводять громадські активісти. Вони почали вести себе набагато вільніше. Збирачі зі скриньками – це здебільшого люди із неблагополучною долею, сироти, інваліди, особи із певними психічними розладами. Відповідно, вони є лиш пішаками. І це всі розуміють. Ті, хто керує подібними шахрайськими фондами, прекрасно розуміють це і вміло тим маніпулюють. Прохачів не притягують до відповідальності правоохоронні органи, на них не накладають жодні санкції з боку держструктур, вони навіть насмілюються вступати у публічні полеміки зі справжніми волонтерами, активістами, погрожують, мовляв, наша діяльність вилізе нам боком. А на початку були випадки, коли шахраї пробували з нами домовитися.
Нині я бачу виходи із ситуації із псевдоволонтерами. Влада повинна на цю пошесть реагувати жорсткіше. Певен: держава має всі засоби, аби швидко та ефективно припинити їх діяльність. Також бачу, що ситуація доходить до такого рівня, що, імовірно, дуже швидко в нас з’являться народні месники. Справа вже дійшла до абсурду. Наприклад, збирають кошти для сиріт загиблого учасника АТО. Керівник фонду каже, що зібрані кошти віддає вдові. А дружина загиблого Героя, яка опікується неповнолітньою дитиною, каже, що не отримує жодних коштів. Це вже вершина цинізму. Як не прикро констатувати, але такі випадки не отримують належної реакції від правоохоронців та міської влади.
До того ж псевдоволонтери та організації, на які працюють прохачі зі скриньками, з кожним разом все пильніше ставляться до оформлення документів. “Підчищають” свої договори, реквізити вписують акуратно. До речі, кожен такий аферист збирає кошти там, де йому заманеться. У законодавстві ж зазначено, що благодійний фонд, якщо він делегує свого представника збирати гроші у скриньку, повинен нотаріально завірити доручення на таку діяльність.
Там повинно бути чітко зафіксовано, для кого збирають гроші, навіщо, термін, конкретно визначене місце, де особа має право від імені фонду здійснювати збір коштів.