У Львові тариф на проїзд у маршрутках переглядали торік – його підвищили з 2 грн до 3 грн. Тоді перевізники подали до міськради розрахунки щодо перевезення пасажирів, коли  вартість па­льного становила 11,7 грн за літр із ПДВ.

“Згідно з роз­рахунковими витратами, вартість перевезення одного пасажира в підприємствах-перевізниках становить від 2,85 до 4,8 гривні. У проекті тарифу застосований рівень прибутку 15%”, – ішлося в минулорічних розрахунках. Тоді громада, зціпивши зуби, “проковтнула” підвищення. З надією на покращення якості перевезень містяни прожили рік, і ось знову те ж, проте про ніяке “покращення” ніхто вже не говорить. 

Тож у ратуші, аби уникнути загострення конфлікту й підвищення тарифу на перевезення, виконком своїм рішенням від 10 березня обмежив час дії пільгових посвідчень. Обмеження не стосуються учасників бойових дій, незрячих і їхнього супроводу, дітей із багатодітних сімей та дітей-сиріт. Для більшості пільгових категорій містян проїзд у міських маршрутках безплатний лише із 10.00 до 16.00. На міськраду посипалися звинувачення, що рішення виконкому порушує закон і права пільговиків

Як писала “Пошта”, на захист пільговиків стала прокуратура Львова. “Виконком 10 березня обрав абсолютно незаконний спосіб вирішення проблеми. Законом України певній категорії громадян надані ці пільги, і вносити зміни до цього закону має право тільки ВРУ. Пільговик захищений законом, тож ніхто не має права сказати, в котрій годині він може їхати… 30 березня виконком проголосував за внесення змін до попереднього рішення, виключивши з обмежень щодо пільгового використання посвідчення учасників бойових дій, дітей-сиріт, дітей із багатодітних сімей та незрячих, але і таке рішення не відповідає букві закону”, – акцентував у розмові з “Поштою” прокурор Львова Андрій Гнатів.

Своєю чергою перевізники фактично шантажують: “Знімете обмеження для пільговиків – одразу розглядайте підвищення вартості проїзду до шести гривень!” Вимоги перевізників категоричні, тон спілкування з містянами підвищений, напруга зростає. Безперечно, перевізники наводять свої аргументи: вартість пального підвищилась, запчастин також. Та містянам уривається терпець, усе частіше лунають репліки: “Розривайте договори! Нехай міськрада новий конкурс оголошує!” 

До цього жителі Львова закликали й на останніх “гарячих” громадських слуханнях щодо підвищення вартості проїзду в маршрутках міста, які відбулися 2 квітня. 

У міськраді розробили два проекти рішення, запропонували їх для обговорення на громадських слуханнях у четвер, 2 квітня. Перший варіант – вартість проїзду підвищити до 4 грн, та на кращу якість перевезень за такі гроші містяни не мають сподіватися. Такий тариф розрахували з “нульовим прибутком для транспортних підприємств”. 

Другий варіант – вартість проїзду підвищити до 6 грн. Так підприємства матимуть невеликий прибуток, тож у них буде змога працювати над покращенням якості перевезень.

“Рішення щодо обмеження пільгового проїзду було вимушеним. Приймали його тоді, коли понад 200 автобусів не виходили на маршрути. Зараз ми повинні визначити, як буде працювати громадський транспорт, у якому режимі і за якою ціною. Ціни на паливно-мастильні матеріали виросли за короткий термін. Це вдарило по перевізниках. Ситуація складна, бо може зупинитися громадський транспорт”, – каже начальник управління транспорту і зв’язку міськради  Віктор Щир.

“Я вражена! Коли почула, що нам пропонують, ледь не заплакала. Про які шість гривень ідеться?! Перевізники кінці з кінцями не можуть звести? А містяни?.. Більшу частину зарплати за “комуналку”, а якщо не вийдуть субсидії, то всю. А на роботу пішки ходити?! Як жити?! Я, до речі, на роботу двома маршрутками їду! Можливо, й перевізники у скруті, але рішення треба шукати не за рахунок пасажирів. Можливо, міськрада має в бюджеті шукати гроші для вирішення проблеми”, – бідкається львів’янка Олена.

Чи не всі містяни, які були на громадських слуханнях, ішли туди з таким настроєм, як і пані Олена. В актовому залі Личаківської райдміністрації Львова, де зібралася громада, було людно: прийшли і водії, і пільговики, і громадські активісти, і пасажири. Слухання розпочались із аргументів міськради на користь підвищення, а закінчилися… шарпаниною!

Начальник відділу економіки, планування, ціноутворення та житлової політики міськради Ольга Посипанко розповіла, що діючий нині тариф розрахований за ціни пального 11,7 грн/л із рентабельністю 15% та скорегований лише в частині підвищення вартості пального. Ріст вартості пального, якщо порівнювати з вартістю, закладеною в розрахунку тарифу 3 грн, становить 88%. Також відбулося суттєве збільшення цін на інші складові тарифу: мастильні матеріали, запчастини, акумулятори. З погляду мерії, тариф не рентабельний, тож треба його переглядати. При перерахунку тарифу в ратуші закладають вартість пального 22 грн/л. Комунальне АТП №1 підрахувало й запропонувало громаді інформацію, що вартість перевезення одного пасажира становить у середньому 4,05 грн (від 3,88 до 4,32 грн) за умови, що “підприємство працюватиме без прибутку з рентабельністю 0%”.

Реальне вирішення одвічних проблем Аби громадський транспорт запрацював нормально, потрібно докорінно змінити підхід до його організації в міському просторі. Про це віддавна говорять і активісти, і містяни, і навіть учені! Дем’ян Данилюк, урбаніст, нині працівник міськради, й Андрій Білоус, колишній заступник начальника управління транспорту і зв’язку, доцент кафедри транспортних технологій НУ “Львівська політехніка”, в один голос стверджують – механізми вирішення транспортних проблем міста є, інформує texty.org.ua. Передусім це впровадження оплати перевізникові за пасажиро-кілометр. “Формула дуже проста – це кількість рейсів за день, помножена на рейси, які зробить перевізник за місяць. Складається акт виконаних робіт, і кожен пасажиро-кілометр коштує певну суму”, – каже Андрій Білоус Дем’ян Данилюк наголошує: громадський транспорт – це дотаційна сфера. У всьому світі місто встановлює певну ціну на проїзд, а різницю міська влада доплачує перевізникові зі свого бюджету. Тож якщо ми хочемо, аби громадський транспорт їздив регулярно, був у хорошому технічному стані, рухомий склад оновлювався, а графік не порушувався, маємо платити відповідно. Він із друзями якось пробував підрахувати, скільки насправді коштує перевезення одного пасажира. Вийшло приблизно 11 грн (при курсі  8 грн за долар). Якщо ціна на проїзд – 3 грн, решту перевізникові мало б доплачувати місто. Обов’язковою умовою нормальної роботи громадського транспорту є впровадження електронного квитка. Аби працювала система пересадок і всі види транспорту діяли як цілісна система, цей квиток має бути розрахований на певний час, мати гнучку систему знижок і заохочень, аби люди пересідали з приватних авт. Також потрібно виокремити лінії руху, якими без заторів їздитиме тільки громадський транспорт. Ще місто повинне отримати змогу розривати угоди чи карати фінансово порушників домовленостей у сфері транспортних перевезень.

В інших підприємствах розрахунки тарифу за маршрутами коливаються: ТзОВ “Фіакр-Львів” – від 5,29 до 6,78 грн, середній тариф – 5,95 грн; ТзОВ “Успіх БМ” – від 6,09 до 7,28 грн, середній тариф – 6,91 грн; ТзОВ “Міра ІК” – від 4,92 до 7,20 грн, середній тариф – 6,09 грн; ПАТ “Львівське АТП 14630” – від 4,52 до 9,77 грн, середній тариф – 5,99 грн. Як зазначається у відповідному проекті тарифу, застосований рівень прибутку 15%.

Натомість містяни до справи підійшли серйозніше. “Ми не вперше про здорожчання перевезень говоримо, але нас ніхто не слухає. Пригадуєте, як торік ми погоджувалися на три гривні? Львів’яни мали певні вимоги, не говоритиму вже про ввічливість, чистоту... Де електронний квиток? Де нормальний облік пасажирів? За кого нас мають? Що в тій міськраді рахують? Про які рентабельності й нерентабельності йдеться? Який пасажиропотік? На ті папірці – квитки, що водії рулонами роздавали, ми вже не клюнемо. Майте стримання!” – поділився з “Пош­тою” львів’янин Дмитро.

Доки в залі слухань містяни сперечалися про рентабельність і збитковість, розгорілася сутичка між афганцями та водіями. Слухання припинили. “Громадські слухання щодо встановлення тарифів на послуги з перевезення в міському транспорті були зірвані”, – констатує прес-служба міськради. Нагадаємо, що рішення про підвищення вартості проїзду в міських маршрутках виконком планував прийняти після громадських слухань, приблизно за місяць вирішивши всі процедурні питання і отримавши погодження з АМК. Оскільки слухання зірвали, ймовірно, невдовзі міськрада призначить наступні. А можливо, ні… 

Як повідомили “Пошту” у відділі громадського партнерства міськради, який, власне, проводить громадські слухання, для підвищення тарифу громадські слухання не обов’язкові. Настрої громади в ратуші знають, і пропозиції щодо вирішення справи містяни можуть висловлювати і усно, і письмово. Тож достеменно невідомо, чи будуть наступні обговорення тарифу, чи наступного разу виконком збереться розглядати рішення про його підвищення. 

У кожного своя правда, і перевізники хоч і мають образ “симулянтів”, та все ж про підвищення тарифу просять небезпідставно. Більшість пасажирів, які щодня терплять “тортури” подорожжю львівськими маршрутками, також мають рацію. Непрозорість розрахунків тарифів і поглинаючі злидні, щоденні підвищення цін на все не сприяють спокійному й раціональному вирішенню проблеми. Вочевидь, підвищення вартості проїзду не уникнути. Видається, це всього лише справа часу.

Тим часом кожен далекоглядний містянин шукає альтернативу. “Сумно, звісно, все подорожчало… Ніколи й не сподівалася, що колись постану перед банальним і нестерпним вибором, на чому ж економити?! Вирішила: економитиму на транспорті. В мене є велосипед. І на роботу, і на навчання на ньому, лише б погода сприяла. А далі буде видно… Все ж так не буде?” – зазначає “Пошті” студентка Галина.

Якось викручуватися доведеться й тим, хто звик їздити з пільгами, а в Україні таких понад 50 категорій. Нагадаємо, що з 1 червня 2015-го пільговий проїзд у громадському транспорті буде надаватися лише таким категоріям осіб: інвалідам 1 та 2 групи, дітям-інвалідам, дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, учням із малозабезпечених сімей та особам, які їх супроводжують і які супроводжують інвалідів 1 групи, а також учасникам бойових дій. Відповідний закон підписав Президент України Петро Порошенко ще наприкінці 2014-го.