У нашому краї прийнято у пасхальні дні згадувати поминальною молитвою померлих та відправляти панахиди на їх могилах. Містяни та комунальні служби Львова до цього готуються заздалегідь, а тому вже зараз наводять порядки на міських кладовищах. 

Роботи чимало, а до Великодня лише трохи більше тижня. Наразі комунальники прибирають проїжджі частини кладовищ, вивозять сміття та наводять порядок на старих похованнях, за якими ніхто не доглядає. А таких у місті чимало! Адже їм треба добряче попотіти, щоб все встигнути.  

Жителі міста Лева теж поспішають до Великодня прибрати могили покійних родичів та близьких. Для цього купують лампадки і квіти. На міських ринках цілі черги за таким крамом. Особливо великий попит на штучні квіти. Люди їх купують, бо вони “і недорогі, і постоять довше”. Та комунальники, екологи та представники духовенства таку прихильність до неживих квіток не схвалюють. Ба більше, вважають пластмасові квіти “мотлохом, що не лише забруднює кладовище та завдає клопотів  із утилізацією, а й суперечить християнській моралі”. 

У львів’ян на такі заклики свої погляди. Мовляв, цей бюджетний варіант квітів ще довго не вийде з моди. “Не маю можливості щоразу приходити на цвинтар із оберемками живих троянд. Це захмарно дорого! Та й зів’януть вони швидко. Для того, щоб садити живі, теж треба мати час і можливості. А штучні квіти і гарні, і роблять могилу доглянутою. Людям так зручніше, а тому не думаю, що перестануть їх купувати”, – зазначила у розмові з “Поштою” львів’янка Галина. Такої прихильності до пластику дирекція кладовищ не підтримує. Адже з кожним роком кількість зібраного сміття збільшується в рази. І нема тому, здається, кінця-краю. 

Тим часом на місцевих кладовищах тривають прибирання. За словами міської влади, майже щодня, якщо, звісно, погода дозволяє, прибиральники та волонтери приступають до роботи. 

“Минулої суботи до прибирань залучили навіть курсантів та студентів львівських вишів. Неабияк допомагають нам і волонтери. Прибираємо листя, суху траву, розкидані штучні квіти та лампадки. Також приводимо до пуття газони та цвинтарні доріжки. Роботи багато, та й всього не переробиш ані до Пасхи, ані до літа, бо бракує ресурсів”, – зазначає “Пошті” директор ЛКП “Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг” Василь Глова. 

З його слів, зібране сміття сортують, а вже тоді вивозять на сміттєзвалище. Особливих проблем завдають неживі квіти та скло. “Маємо договори із спеціальними фірмами, які утилізують пластмасу та скло. Але це все коштує грошей, пальне підскочило добряче. Простіше із зів’ялими квітами та сухою травою. Їх закопуємо у яри, а там вони собі вже перегнивають. Для цього закуповуємо землю і заодно створюємо нові місця для поховань”, – пояснює Василь Глова.

Співрозмовник закликає львів’ян долучатись до прибирань і таким чином не лише навести порядок на цвинтарях, а й віддати шану померлим. “Ніхто, окрім містян, за це не візьметься. Це наше місто і наше лице і перед Богом, і один перед одним. Щоправда, багато людей, прибираючи могилу своїх родичів, перекидають сміття на іншу могилу. Замість того, щоб бодай траву позривати із тих могил-сиріт, люди, навпаки, їх засмічують. Де та людська совість – невідомо?!” – нарікає Василь Глова. 

На його думку, йти на цвинтар із живими чи штучними квітами – вибір кожного. Втім, неживими зловживати все ж не варто.

Сміття на кладовищах й справді не бракує. І мова не лише про штучні квіти. Частенько цвинтарі не мають навіть спеціально призначеного смітника. 

Тому лампадки, вінки і навіть (!) хрести із табличками розкидані посеред стежки. Люди просто-напросто переступають через них. Таке явище оскверняє пам’ять про покійних. Інколи люди самі прибирають це все, аби не топтати. Та частіше за все це сміття лежить роками незрушно... І чия це вина – можемо лише здогадуватись. 

“На сільських кладовищах інколи чистіше, ніж на львівських. Поки дійдеш на могилу родичів, треба переступити через купу вінків і квітів. Аж мороз бере! Невже так важко це все бодай до смітника донести?!”, – бідкається львів’янка Ольга.

Дирекція некрополів у свою чергу нарікає на відвідувачів. Мовляв, ті несуть на кладовища, окрім вінків і свічок, все що тільки можна. “Люди приносять сюди і цілі мішки лахміття, і мітли, і навіть ховають під лавки одяг. Пізніше для того, аби це все вичистити і вивезти, потрібно чимало часу і зусиль. Щоб вивезти три тонни мотлоху, треба придбати талон за 220 грн. У 2014-ому вивезли із кладовища 490 тонн сміття, тоді як у 2012-ому 300 тонн. Це немалі гроші!”, – зазначив “Пошті” директор ЛКП “Музей “Личаківський цвинтар” Михайло Нагай.

З його слів, останніми роками особливо шириться мода на штучні квіти, а тому й сміття побільшало. Й справді, психологія у наших людей така, що чим помпезніший вінок, тим краще. Вінки із живих квітів по кишені далеко не кожному, а тому вибирають зазвичай із штучних. “За кордоном такого нема. Там всі несуть на могили живі квіти. Та й добре, бо пізніше не потрібно цілими машинами вивозити ці вінки. Нам треба брати приклад із європейців”, – наголошує Михайло Нагай.

Співрозмовник також додав, що зараз приводять до пуття і дерева на цвинтарі – зрізають сухі гілки та підбілюють стовбури. “Здебільшого тут трудяться наші працівники, але долучаються і волонтери. Зокрема, зараз майже щодня приходять невеликі групи студентів із львівських вишів. І за це їм велике дякую!”, – зазначає Михайло Нагай.