Мирослав Заплатинський, директор ЛМКП "Львівводоканал", про тарифи, позики та політику водопостачання

Два роки тому ЛМКП "Львівводоканал" за під­тримки міста закінчило реалізацію Проекту  на покращення якості надання послуг з водопостачання і водовідведення. Кредит на суму 25 млн доларів США  на 15 років надав Світовий банк.

Однак в умовах фінансової кризи валютний кредит став тягарем для міста. Як вийти зі скрутної ситуації, - у цьому питанні також різнобій думок. Пропонуємо думку людини, яка, мабуть, найкраще знає ситуацію зсередини і має свої рецепти її поліпшення. 

- Сьогодні "Львівводоканал" не має коштів на сплату кредиту Світовому банку. Чому виникли такі проблеми?

- Вони не виникли просто так, вони були завжди і, я думаю, будуть постійно до 2022 року.

Але головна наразі проблема - це те, що змінився курс долара. При формуванні угоди домовлено про рівномірний графік погашення боргу, тобто складова тіла і складова від­сотків постійно змінюються, але в сумі вони завжди дорівнюють 2 млн доларів на рік. Тобто за 2009 рік ми маємо від­дати 1,2 млн доларів США  тіла позики та 800 тисяч доларів відсотків. А сплачуємо ми за курсом долара на момент проплати. Зокрема, у жовтні 2008 року ми заплатили тільки тіло позики і від моменту прийняття рішення про виділення нам грошей до отримання їх Мін­фіном за рахунок росту курсу долара отримали недоплату 23 тис. доларів, яку теж потрібно заплатити. Власне, з проханням виділити кошти на погашення відсотків з позик ми й зверталися до міської ради. На жаль, нам її не надали. Причому тоді це було б 1,8 млн грн, а зараз уже 2,6 млн грн.

- Передбачалось, що під­при­ємство самостійно сплачуватиме принаймні відсотки, чому ж тепер ви звертаєтеся до міського бюджету?

- Передбачається так. Тіло позики завжди сплачувала міська рада, бо вона, за угодою, несе з підприємством солідарну відповідальність за повернення позики. Тож тіло кредиту не дозволяли закладати в тариф і гасили з бюджету міста. Натомість повернення відсот­ків уже передбачали в тарифі. Але вся біда в тому, що процес затвердження нового тарифу триває дуже довго. Розрахунки, затвердження інспекції по цінах, громадські слухання, якщо є зауваження - повторні слухання, рішення виконкому, певний термін від дня опублікування. І навіть зважаючи на те, що протягом 2008 року нам двічі вдалося змінити тариф, стан економіки в державі такий, що поки ми його розраховуємо, він уже стає збитковим. Наприклад, на початку минулого року ми отримали прогноз НКРЄ про те, що перші півроку електроенергія щомісяця дорожчатиме на 2-3%, а потім її ціна буде фіксованою. Натомість протягом другої половини року ціна на електроенергію зросла більш ніж на 30%. Тобто поки ми вводимо тариф у дію, він уже стає неактуальним, і кошти, які ми передбачали на погашення відсотків, "з'їдає" електроенергія та інші видатки. Лише торік у грудні ми мали можливість оперативно провести коригування тарифів.

- Тож цього року ви вже зможете сплатити відсотки? Адже керівництво міста заявляє про те, що позбавить великі комунальні підприємства   дотацій?

- Звичайно, ми заклали в тарифі повернення відсотків. Але, по-перше, ми не можемо за місяць з наших обігових коштів вирвати потрібну суму, ми повинні накопичувати її за стабільного тарифу півроку. А по-друге, кредит ми повертаємо в доларах, а при розрахунках тарифу можемо закласти вартість долара за чинним на час розрахунку курсом Нацбанку. А вже зараз експерти прогнозують рівень девальвації гривні в 2009 році мінімум 40%, тобто долар коштуватиме щонайменше 12 грн.

Звичайно, ми маємо запас рентабельності 6-8%. І за умов, що росте долар, але незмінною є ціна на електроенергію та інші засоби, ми зможемо самостійно заплатити відсотки у жовтні. Тому ми б хотіли, щоб нам минулорічні і квітневі відсотки та тіло кредиту погасили з бюджету. І це нормально, адже за весь період погашення кредиту підприємство лише раз погашало відсотки самостійно і то завдяки тому, що нам надійшли незаплановані кошти як кредитору від санації підприємства-банкрута.

- А як щодо заяв першого заступника міського голови Олега Синютки про те, що ли­ше за грудень 2008 року під­при­ємство отримало 12 млн грн?

- Так, це правда, але ті, хто готує інформацію міському голові, або не розуміють, що вони говорять, або свідомо її перекручують. Ми отримали не прибуток 12 млн грн, а дохід. Це велика різниця! Якби ми мали такі прибутки, то в міську раду не ходили б узагалі! Окрім того, під кінець року всі намагаються максимально розрахуватись, тому грудень не є показовим. Більше того, у листопаді ми "провалилися" у зборах коштів і нам могли вимкнути електроенергію через мільйонний борг. Тож довелось у грудні розрахуватись за електрику. Ми взагалі не отримали прибутку. Навіть борги не позакривали. Наразі підприємство має борг за сталеві труби - 630 тисяч грн, за поліетиленові - 288 тисяч, за арматуру - 70 тисяч грн, а ще є пісок, щебінь і так далі.

- Звідки така кількість боргів?

- Причина комплексна. По-перше, цей шлейф тягнеться з минулих років. У 2000 році був період, коли через вибори-перевибори ми майже чотири роки не підвищували тариф. Відтоді був борг з електро­енергії 45 млн грн - зараз маємо нуль, борг з податків - близько 30 млн грн, зараз зі штрафними санкціями тільки 11 млн грн. Тобто ми значно поліпшили ситуацію. По-друге, це тарифи, які на момент прийняття були неадекватні затратам. По-третє, несплата населення. Крім того, ми перейшли на систему оплати "виробник-виконавець послуг", а будь-який перехід спочатку принесе якісь втрати. І це все в комплексі дає такий результат.

- Який вихід із ситуації зі Світовим банком?

- Якщо місто не дасть грошей, ми будемо працювати, як і раніше. Однак Мінфін може заблокувати наш рахунок і примусово стягнути гроші, що призведе до того, що нас відключать від електроенергії, бо зарплату ми мусимо заплатити, а податки нам навряд чи дозволять затримати. А відімкнення електроенергії дорівнює техногенній катастрофі, тому нам потрібно буде швидко погасити борг. А зробити це можна або з бюджету міста, або ж узявши гроші у кредит, але навіть на це нам потрібен дозвіл міської ради. Яка тоді різниця, що погашати: чи кредит, чи борг за електроенергію. Але у будь-якому разі будуть кадрові ротації - я маю на увазі себе.

- Ви передбачаєте своє звільнення?

- Я не виключаю такого перебігу подій.  Однак несплата відсотків з позики не буде першочерговою причиною. Раніше ми отримували шквал листів від львів'ян про відсутність води, а зараз їх немає. Тобто стан справ з водопостачанням у місті  значно поліпшився. І повернутися до тригодинного графіка подачі води зранку і ввечері буде помилкою. Хоча, за такого графіка ми зекономимо в місяць по мільйону гривень за електроенергію, зможемо розрахуватись за відсотками. Але тоді впадуть проплати мешканців, окрім цього, таке повернення викличе з їхнього боку негативну реакцію. Тому зараз моїм основним завданням є те, щоб утримати той режим подачі води, якого досягнули, та виконувати свої прямі функції - надавати якісні послуги з водопостачання і водовідведення.