Перше, що спадає на думку, коли подивитися на будинок, розташований на вул. Личаківській, 97 (на фото вгорі), – немов після бомбардування.
Обдерті і потріскані стіни дрижать, коли повз проїжджає трамвай, і видається, що ось-ось мають розвалитися, перекошені вікна, жахлива покрівля, немов гробниця темний і сирий коридор. А коли підніматися старими поламаними стертими дерев’яними сходами, від їх скрипу стає моторошно.
Аби зайти в будинок, треба кілька спроб, бо неприємний запах плісені та гнилі постійно відштовхує від дверей під’їзду. Тож немов примара стоїть будівля при дорозі на одній із найпопулярніших серед туристів вулиці Львова. Цей двоповерховий будинок у аварійному стані вже півстоліття! Частина мешканців змушена була переїхати до рідних і знайомих, бо боялася, що будівля завалиться. Залишилися жити тут лише сміливці, точніше ті, кому нікуди йти.
Настільки аварійних споруд у Львові аж 25. З року в рік мешканці скаржаться міській владі, що там жити неможливо, проте лише цього року в бюджеті міста передбачили кошти на відновлення та ремонт тільки шести таких будинків.
Будинок валиться на очах
Дах протікає, бо дерево, з якого він зроблений, зігнило. У помешкання постійно затікає вода, а на стінах утворюється грибок. Сирість і нестерпний сморід стали для його мешканців уже звичним явищем. Пані Лариса, квартира якої розташована в аварійному будинку на вул. Личаківській, 97, показала та розповіла “Пошті”, в яких умовах доводиться проживати її сім’ї.
“Звісно, так жити неможливо. Ось зробила в кімнаті ремонт. Через два місяці і сліду від нього не видно: позатікало, стіни пожовтіли, поздувались і потріскалися”, – нарікає пані Лариса. Але мокрі стіни – півбіди. Жінці балконом ходити страшно: перед самими дверима до квартири – діра.
“Наш будинок аварійний уже давно. Ми зверталися в райадміністрацію, в мерію. У міськраді нас знову скерували в райадміністрацію, аби там шукали нам інвестора, який би взявся за наш будинок. Інвестори знайшлися, казали, що зруйнують ту споруду і натомість побудують нову. Та справа в тому, що будівля споруджена на червоній лінії – заважають будівництву комунікації. Тому інвестор відмовився братися за роботу, – розповідає пані Лариса. – Ми з сусідами вирішили знову піти до мера, адже жити тут неможливо – будівля скоро розвалиться. На балконі падає дах. Підперли його, аби на голову не звалився.
У Львові нині на обліку 25 аварійних будинків. У період із 1992-го по 2015-ий їх визнали аварійними і такими, що загрожують обвалом
Балкон руйнується, на стрісі стінка бокова постійно хитається. Як то все завалиться, може когось убити. На балконі на підлозі перед дверима вже діра. Мені довелося людину рятувати, коли побачила, що чоловік провалюється. Ледь змогла витягнути його! Каналізація була відкрита, було видно і відчутно, що туди стікає. До нас мер навідувався. Що цікаво, перед приходом Садового працівники ЛКП одразу лад навели: сміття з підвалу вивезли, каналізацію закрили”.
Жінка каже, що будинок у аварійному стані вже півстоліття! Їй соромно, коли туристи, гуляючи вулицею, зупиняються перед будівлею і дивуються, що в ній хтось досі живе.
Відремонтують лише шість споруд
Дивуватись і справді є чому, адже аварійних будинків у місті аж 25. Ще є окремі квартири, які також у аварійному стані, а також помешкання, які в передаварійному стані… У 2015-ому (чи не вперше за сім останніх років!) із міського бюджету виділили кошти на ремонт таких будівель.
“У Львові нині на обліку 25 аварійних будинків. У період із 1992-го по 2015-ий їх визнали аварійними і такими, що загрожують обвалом. Усього у Львові налічують 103 аварійні квартири”, – розповів “Пошті” начальник управління житлового господарства Львівської міської ради Юрій Голець. Аби відселити мешканців, потрібно надати їм 112 квартир. “42 однокімнатні, 46 двокімнатних, 20 трикімнатних і чотири чотирикімнатні помешкання”, – зазначив посадовець.
 |
фото: Тетяна Оліярчик |
Аби придбати нове житло мешканцям аварійних будівель, місто грошей від держави не отримує. Тож аби львів’яни могли жити безпечно, в міськраді вирішили виділити гроші на те, аби вивести будинки з аварійного стану. Та пощастить наразі не всім.
“Цього року в міському бюджеті розвитку передбачено 3,1 мільйона гривень для ремонту. Плануємо вивести з аварійного стану шість будинків, зокрема, на вулицях Веселій, 4, Левицького, 96, Сінній, 11, Колодійській, 6, Вузькій, 1 і Осмомисла, 2 (на фото). Також виділили кошти для виведення будинків із передаварійного стану – приблизно 3 мільйони гривень. Так, цього року зможемо відремонтувати 12 будинків. Уже замовили проекно-кошторисну документацію. Думаю, у квітні приступимо до роботи”, – повідомив Юрій Голець.
Мешканців із аварійних будинків, які відновлюватимуть, будуть відселяти за потреби. У мерії кажуть, що всіх відселити нема змоги. У крайньому випадку влада може запропонувати пожити деякий час у готелі. Для переселення передбачили близько 100 тис. грн. Зі слів Юрія Гольця, цих грошей би вистачило, можливо, на півроку, аби відселити людей із усіх квартир, які приводитимуть до ладу.
Аби відселити мешканців аварійних будинків, потрібно надати їм 112 квартир
На те, аби переселити людей у нові помешкання, в місті коштів нема. “За даними Держбуду, у Львові ціна житла за квадратний метр становить 5,792 тисячі гривень. Тож потрібно 35,2 мільйона гривень, аби придбати квартири усім мешканцям аварійних квартир. Насправді це абсурд. Вартість житла за метр квадратний нині становить 15 – 17 тисяч гривень, отож треба понад 100 мільйонів гривень, аби відселити людей із аварійних помешкань. Місто таких грошей не має”, – каже Юрій Голець.
Найбільше аварійних будинків у Галицькому, Личаківському та Шевченківському районах міста, менше – у Франківському та Сихівському, є кілька в Залізничному. Зі слів Юрія Гольця, у Львові нема аварійних будинків, які ремонтувати недоцільно.
До слова, днями в центрі Львова обвалився аварійний двоповерховий будинок, на щастя, постраждалих і жертв нема, повідомляє прес-служба ГУ ДНСУ у Львівській області. Рятувальників повідомили, що на вул. Лесі Українки, 7 зруйнувалася будівля. Її мешканців відселили ще у 2005-ому. Місце події одразу огородили. Комунальники прибирають зруйновані конструкції та демонтують залишки споруди.