Крістіан Дьорнер, директор бюро KFW у Києві, про кредити для міста та перспективу комунального транспорту

Чи не найбільшою проблемою міста за останні роки стали затори на дорогах. Допомогти у її розв'язанні Львову зголосився урядовий німецький банк KFW, який нещодавно надав кошти на розробку концепції розвитку транспортної системи Львова. Про перспективи співпраці з одним з найбільших європейських банків в інтерв'ю з директором бюро банку KFW у Києві.

- Пане Крістіане, розкажіть про банк KFW. Коли ви почали працювати в Україні?

- Банк KFW створили після Другої світової війни для фі­нан­сування відбудови Німеччини. Сьогодні нашою головною метою залишається фінансування важливих проектів у Німеччині. Але, починаючи з 1970-х років, ми отримали доз­віл уряду просувати нашу діяльність за кордоном. Цим завданням займається окремий банк нашої групи. Крім нього, туди входить так званий банк розвитку, який я сьогодні і представляю. Ми займаємося фінансуванням різних проектів у всьому світі, особливо в країнах, які розвиваються чи переживають етап трансформації. Принцип нашої роботи доволі простий: щороку проводяться міжурядові переговори, де визначають, в яких сферах проводитиметься фінансування.

Ми відкрили офіс в Україні півтора року тому. Зараз він працює у трьох напрямах: бан­ківський сектор, сфера енергетики та комунальний транспорт. У банківську сферу ми вже вклали близько 200 млн доларів, надаючи довготермінові кредити українським банкам, щоб вони, своєю чергою, давали кредити для представників малого та середнього українського бізнесу. У секторі енергетики працюємо над двома програмами з українським урядом - відновлення під­станції і відновлення блоку однієї з теплостанцій біля Києва. Щодо третього напряму ді­яль­ності, на Сході України ми фінансуємо деякі малі транспортні проекти. А перший великий проект у цьому напрямку ми зреалізуємо саме у Львові. Після цього розвиватимемо співпрацю з іншими міс­тами.

- Як ви почали працювати зі Львовом і чому вирішили фінансувати розробку концепції саме для нашого міста?

- Ми відвідали багато міст України, щоб представити банк і розказати, які проекти є. Зі Львовом співпраця відразу налагоджувалася добре. Ми вже підписали угоду про фінансування розробки концепції розвитку транспортної системи Львова, щоб подивитися, як повинен розвиватися міський транспорт. Попередньо провели тендер і визначили німецьку фірму, яка розроблятиме концепцію для Львова. Вона розпочне роботу вже наступного тижня. Лише після підготовки цього своєрідного генерального плану стане зрозуміло, які напрямки розвитку комунального транспорту є пріоритетними і потребують першочергового капіталовкладення. Це і є наша мета. Ми фінансуємо розробку концепції, щоб визначитися з конкретними проектами, на які в подальшому виділятимемо гроші. Поки що, звісно, не можемо сказати, що саме це буде.

До речі, ми задекларували, що готові працювати зі Львовом не лише у царині комунального транспорту, але й, наприклад, у сфері водо- чи теплопостачання. Звичайно, треба зізнатися, що зараз умови фінансування дещо ускладнилися і ми, мабуть, вибиратимемо, які саме проекти будемо фінансувати.

- Ви вже мали нагоду озна­йомитися з містом і з сучасною львівською системою транспорту. Як ви її оцінюєте і, на вашу думку, які основні проблеми у нас в цій сфері?

- Я кілька разів був у Львові, але, на жаль, лише по одному дню, тому не надто добре знаю транспортну ситуацію у місті. Але знаю про проблеми з транспортом у Києві. Типовою для багатьох українських міст є велика проблема з корками. Наприклад, у німецькому Франкфурті, де є головний офіс KFW, вона не така гостра, адже лише близько 30% наших співробітників їздять на роботу власними авто, ще 30%, як і я, їздять на велосипеді, решта ж добираються на метро, автобусах тощо.

- Скільки ви готові вкласти у транспортну систему Львова і як контролюватимете свої гроші?

- Мені поки що важко назвати суму. Можливо, ми фінансуватимемо купівлю нових тролейбусів, а можливо, прокладання трамвайних колій. Наразі вибрали фірму, яка розроблятиме концепцію транспортної системи, потім спільно з міською радою  виберемо компанію, яка впроваджуватиме в життя рекомендації фахівців. Ми разом контролюватимемо використання грошей.

- Багато іноземних компаній скаржаться, що українське законодавство надто складне, а під час співпраці виникає чимало бюрократичних перепон. Чи відчули ви це на собі?

- Якщо говорити про фінансування міських рад, то є законодавство, яке забороняє іноземним банкам надавати гроші містам, населення яких менше 800 тисяч осіб. Навіть для Львова нам довелося зробити виняток. Складним є і питання надання фінансових гарантій містами, коли вони беруть довготермінові кредити. Наприклад, коли ми даємо кредит комунальним підприємствам, то не можемо отримати гарантії від міста. А оскільки більшість комунальних підприємств є збитковими, ми не можемо надати їм кредит. Окрім того, доволі складно буває отримати дозвіл Міністерства фінансів на залучення кредитних коштів містами. Зараз ми працюємо разом з Міністерством ЖКГ України над розробкою нових постанов, які мали б зменшити згадані обмеження та полегшити роботу іноземних банків в Україні.