Реклама у місті Лева мало не на кожному кроці: гуляючи містом чи їдучи у громадському транспорті, важко оминути поглядом гігантські білборди, об’ємні сітілайти чи мигаючі вивіски. Зі всіх боків обклеєні рекламою і самі маршрутки, тролейбуси і трамваї. Щоразу нам пропонують чи то холодильник по акції придбати, чи то “гарячу” путівку в теплі краї. 

А ось скільки місто Лева заробляє на рекламі? Так, у 2014-ому КП “Адміністративно-технічне управління” завдяки рекламі поповнило міський бюджет на майже 17 млн грн. Загалом від зовнішньої реклами міська казна щомісяця отримує понад мільйон гривень.

Такі надходження забезпечують рекламодавці, коли оплачують за місце розміщення реклами, сплачують штрафи за самовільне встановлення рекламних конструкцій або вносять  пеню за несвоєчасну оплату.

Чималі кошти місто отримує і від… недобросовісних рекламодавців, ті ж поповнюють міську казну як не штрафами, то пенею. 

Дуже часто підприємці облаштовують рекламу без дозвільної документації адміністративно-технічного управління, а тому змушені платити штрафи і виправляти помилки. В іншому випадку конструкція підлягає примусовому демонтажу. Так, торік через порушення демонтовано близько 4 тисячі об’єктів проблемної реклами. Втім, зазвичай бізнесмени повертають собі майно шляхом викупу. Ба більше, через деякий час встановлюють ту саму рекламу чи вивіску повторно. 

“Лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення у Львові конструкції зовнішньої реклами, незалежно від місця її розташування: на комунальному, державному чи приватному майні. Впродовж 2014 р. у Львові було видано 114 дозволів на встановлення рекламних засобів, натомість 119 дозволів було скасовано”, – розповів директор КП “Адміністративно-технічне управління” Тарас Вітик.

З його слів, торік працівники управління зафіксували близько 2800 тис. випадків самовільного встановлення рекламних конструкцій і більше тисячі вивісок, 17 випадків невідповідності проектно-дозвільній документації, 43 випадки відсутності маркування на рекламних засобах, а також 772 випадки неналежного утримання засобів зовнішньої реклами. 

Тарас Вітик також повідомив “Пошті”, що найбільше правила розміщення реклами порушують у центральній частині міста. До слова, розмістити рекламу у середмісті значно дорожче ніж, скажімо, на Сихові. Посадовець запевняє, що у центрі Львова великогабаритних рекламних щитів бути не може, вони спотворюють архітектуру і колорит. 

Щільність забудови старого міста не сприяє розміщенню білбордів. Адже зовсім “випадково” якийсь рекламний щит може затулити вид на монументальну споруду, церкву чи віковий костел. Неабияк псує враження й сприйняття міста реклама, яку розміщують на фасадах австрійських будинків!  

Проблемою залишається і невідповідність існуючих вивісок погодженим проектам. Починаючи з січня цього року, відділ нагляду за станом зовнішньої реклами КП “Адміністративно-технічне управління” перевіряє вивіски Львова щодо їх відповідності розмірам, колористиці та місцям розташування, зазначеним у проектах.

Традиційно Львів має і соціальну рекламу різної тематики. “Щороку, починаючи з вересня, міськрада надсилає запити до громадських організацій із проханням подавати пропозиції соціальної реклами на наступний рік. Восени 2014-го ми розпланували соціальну рекламу на 2015-ий. Всього цього року буде встановлено 1200 білбордів та близько 1051 сітілайт із соціальною рекламою, – розповідає “Пошті” начальник відділу промоції міськради Марта Іванишин. – Кожна громадська організація знає, у якому місяці і де буде розміщена їхня реклама. Зокрема, у місті будуть білборди із Митрополитом Андреєм Шептицьким та св. Миколаєм, із пропагандою здорового способу життя, заохоченням відновити дитячі майданчики, а також будуть рекламні щити проти злочинності”.

“Такого виду обстеження вивісок проводиться вперше. Зважаючи на їх значну кількість, а це близько 3,5 тис. зареєстрованих вивісок, виникла потреба впорядкувати та оновити реєстр. Нині ж обстежено близько 30% вивісок, з них тільки 50% відповідають погодженим проектам”, – зазначив Тарас Вітик.

Фахівці запевняють: усе тому, що в Україні на законодавчому рівні не прописані умови встановлення вивісок. Тому підприємці можуть і по кілька вивісок монтувати. І лише за правилами, які розробило наше місто, існують певні обмеження при облаштуванні та розміщенні табличок з найменуванням  магазинів, ресторацій, кафетеріїв тощо.

“Законодавчо в Україні можна монтувати вивіски скільки завгодно і де завгодно. Такі конструкції грошей не приносять, частіше тільки псують загальний вигляд міста. Нам треба брати приклад із європейських країн. Там все передбачено законом і такого безладу немає”, – повідомила “Пошті” начальник управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко. З її слів, у деяких країнах Європи зовнішньої реклами взагалі нема. Чому? Бо не мають потреби у додаткових прибутках.

Львів наразі не може собі дозволити обходитись без реклами. Адже зароблені з такого “бізнесу” кошти значні для міського бюджету.

“Надходження від реклами – далеко не копійки. Зокрема, 16,9 млн грн – це кілька дитячих садочків, це закінчення ремонту дороги по вул. Мечникова. Тим паче, що ці кошти достатньо легкі. Інше питання наслідків від цього легкого прибутку. Рекламні щити і знаки не лише відволікають водіїв, а й калічать архітектуру Львова. А все тому, що рекламні об’єкти не адаптовані до історичного обличчя міста”, – пояснив “Пошті” голова комісії з фінансів та планування бюджету міськради Яромир Самагальський. 

Зі слів співрозмовника, єдиний вихід – розробити єдину концепцію використання реклами у Львові, щоб таким чином і кошти отримувати, і не спотворити архітектуру. 

“Розміщувати масштабні конструкції потрібно збалансовано і розумно. І знову ж таки, брати приклад із закордону. Адже, якщо на Мангеттені реклами до кольору до вибору, то чи побачимо щось схоже в Амстердамі чи Дрездені? Очевидно, що ні. Львівська архітектура нічим не гірша, а тому потрібно мати міру і дбати про місто”, – резюмує Яромир Самагальський.