Тарас Федак, заступник голови Львівської обласної державної адміністрації, про японську лозу і про шляхи подолання енергетичної кризи

На тлі газового конфлікту щораз активніше лунають пропозиції переходу на альтернативні джерела палива. Актуальні вони і для підприємств, і для комунального господарства, бо там зупинити використання газу безпосередньо для отримання тепла є стратегічною метою. У світі газ давно використовують лише для приготування їжі, а опалення за допомогою газу здійснюють лише за умови максимально ефективної системи нагріву. В інших випадках тепло отримують з альтернативних джерел палива, дешевших ніж газ. Натомість у нас останніми роками досить великими темпами відбувалася газифікація: у селах часто запалювали смолоскипи, не замислюючись, що буде далі. Ба більше, протягом довгих років котельні, які працювали на вугіллі чи мазуті, переводили на газ. Та коли ситуація з газом загострилася, ми почали серйозно замислюватись над тим, що таке енергетична незалежність країни. Про те, наскільки незалежною у цьому аспекті є Львівщина, "Пошта" запитала Тараса Федака, заступника голови Львівської обласної державної адміністрації.

- Пане Тарасе, які заходи для досягнення газонезалежності проводить область?

- Зараз ми акцентуємо увагу на великих ТЕЦ, бо у нас проблеми з розрахунками не так із населенням, як з теплоенергопостачальними підприєм­ствами. Передусім ми встановлюємо когенераційні установки і паралельно з тепловою енергією на ТЕЦ виробляємо електричну енергію. Це здешевлює теплову енергію і дає змогу ефективніше використовувати сировину, на якій працює теплоцентраль. Ми вже встановили таку установку в Новояворівську, зараз налагоджуємо її запуск у Трускавці, будуємо в Рясне-2,  а в с. Муроване Пустомитівського району, м.Червонограді, смт Соснівці вже почали проектування. Це перша складова системи часткового переходу на альтернативні джерела. Другим і дуже важливим кроком є те, що після завершення терміну експлуатації котлів на газі, повторне їх встановлення вже невдовзі буде заборонено. Наприклад, після реконструкції котельні з трьох котлів щонайменше один буде електричним. Уночі він  працюватиме на електроенергії і за потреби зможе витримати всю систему на собі. Наразі лише на цей рік у бюджеті заплановано реконструкцію близько 70 таких об'єктів. Крім того, ми частково допомагатимемо з фінансуванням котелень, реконструкцію яких самотужки почали місцеві органи влади. Щоправда, допоки бюджет області не прийняли, сказати, яку суму передбачать для цих потреб, наразі не можу.

- Тобто за такої системи в будь-який момент можна перейти з одного виду палива на інший?

- Так, газовий котел повинен дублювати котел на електро­енергії чи на твердому паливі. Водночас, не можна впадати в крайнощі і взагалі відмовлятися від газу. Кожен район потрібно розглядати окремо. Гірські райони вигідно переводити на малі гідроелектростанції та часткове споживання брикетів з відходів дерева. Червоноград, Сокальщину, Жовківський район - на вугілля. Там, де збільшує потужності ВАТ "Львівобленерго", можна частково перевести опалення на електроенергію. Та найближчим часом ми не зможемо відмовитися від газу більше ніж на 50%. 30% потреб можна забезпечити за допомогою електроенергії і 20% - мазуту, вугілля та інших видів палива. У перспективі опалення в рівних частинах має забезпечуватися газом, електроенергією і твердими видами палива.

- Які альтернативні газу енергоресурси має Львівська область?

- По-перше, це електроенергія. В Україні є низка атомних станцій, які виробляють уночі надлишок електроенергії.  Нічні тарифи на електроенергію набагато нижчі, і сучасні системи опалення забезпечують високу ефективність її використання. Це є фактично рівноцінним використанню газу. І ми співпрацюємо в цьому напрямі з ВАТ "Львівобленерго": взяли кілька пілотних проектів у Городоцькому, Жовківському, Старосам­бірському районах, де "Львів­обленерго" планує збільшити потужності. Також нам вдалося внести НУ "Львівська по­літехніка" в Державну програму Кабміну з переведення на електроопалення.

По-друге, це мала гідроенергетика для гірських районів. Невелика гідроелектростанція потужністю до півмегавата може працювати на природній енергії гірських річок і забезпечуватиме електроенергією приблизно 50-60 будинків. Такі системи дуже розповсюджені в Австрії та Італії. У нас на Закарпатті вони теж присутні, але мало. Хоча ця електроенергія дешева. Зараз ми співпрацюємо щодо будівництва таких гідроелектростанцій з італійським інвестором, представники якого днями приїдуть до Львова. Ми вже подали їм вісім точок, де можна встановити такі об'єкти. Італійці  дуже зацікавлені в цьому бізнесі, а людям все одно, кому платити, головне, щоб лампочка світила.

Третьою альтернативою газу є тверде паливо - вугілля, відходи з дерева та інші. Вугілля в області достатньо. Але на Заході виробництво і пряме спалення вугілля вважають екологічно небезпечним. Щодо брикетів з відходів деревини, то на Львівщині є невеликі підприємства у Яворівському і Сколівському районах, які зараз експортують продукцію на Захід. Підприємці з пересторогою ставилися до таких нововведень, але зараз цей бізнес перспективний. В області є чотири підприємства, які виробляють таке паливо. У с. Добросин Жовківського району розпочало роботу підприємство з виробництва брикетів з відходів соломи. Воно може виробляти 7 тис. тонн сировини і обслуговувати кілька районів. Хочемо організувати спеціалізовану виставку, де презентуватимемо альтернативні системи опалення та ресурси палива. Вже зараз ми можемо 10 - 15% споживання газу замінити твердим паливом. Ми дуже зацікавлені в тому, щоб подібне підприємство з'явилося в Турківському і Старосамбірському районах, де є достатньо сировини.

- А як щодо мазуту?

- Зараз вигідно працювати на мазуті, бо ціна низька. Але невідомо, якою вона буде через рік. Якщо зростатимуть ціни на нафту, то мазут може бути дорожчим за електроенергію. Наша стратегія - збудувати диверсифіковані системи теплоенергетики.  Щоб, наприклад, ЛМКП "Львівтеплоенерго" могло дуже швидко і ефективно перейти від газу до електроенергії чи до мазуту. Наразі ж керівництво "Львівтеплоенерго" стверджує, що на це потрібно понад 5 млн грн і близько двох місяців. А в ідеалі  потрібно з одного виду палива на інший переходити за два-три дні.

- Уже кілька років говорять про таку дивоенергетичну рослину як японська лоза.

- Торік ми висадили 5 га лози в Кам'янко-Бузькому районі. Наразі це - експеримент, і  лоза  буде використана як розсадник. Уже цього року ми зможемо виростити  її набагато більше. Це дуже ефективна сировина як в сирому вигляді, так і у вигляді брикетів. ККД її прирівнюється до газу, а відходи після спалення - мізерні. Але ми ще на початковій стадії, бо було складно отримати сировину для висадження, і ще не знаємо яким буде кінцевий результат. Та це велика перспектива для паливного комплексу і сільського господарства. Лозу можна розглядати як сировину для ТЕЦ.

- За скільки часу плануєте досягти поставленої мети?

- З теперішніми темпами 3-5 років, але час може внести корективи. Влада повинна забезпечити інформування, навчання керівників,  кредитні ресурси, схеми фінансування, але на бажання щось робити влада не вплине, треба працювати на місцях.