В Україні все частіше говорять про те, що потрібно змінювати систему управління. Проте мало хто усвідомлює, як це потрібно робити і скільки на це піде часу. Посадовці у нашій державі часом асоціюються з хабарниками.
Їх спокушають, а вони, буває, піддаються, бо не мають міцної фінансової мотивації. Львів’яни звично нарікають на надмірну бюрократизацію елементарних справ і закритість влади. А от чи хотіли б самі жителі Львова та області працювати в органах місцевого самоврядування?
Містяни кажуть, що влада потребує докорінних змін. Один із кроків до реалізації цієї мети – оновлення кадрів і вдосконалення навиків працівників державних служб. Але зробити це нелегко, оскільки для подібних новацій потрібен фінансовий ресурс, бажання та час.
Існує тенденція – молодь не надто поспішає йти працювати в органах місцевого самоврядування. Мовляв, “реалізувати там себе важко” і “зарплати в держслужбовців невисокі”. До слова, у мерії Львова кажуть, що працівники комунальних підприємств заробляють більше, ніж… місцеві чиновники.
Це правда. Проте в органах місцевого самоврядування все ж упроваджують програми стажувань для молодих, активних та ініціативних студентів із надією, що добрі кадри залишаться на держслужбі. Посадовці стверджують, що подібні програми викликають інтерес у молоді, але часто після того, як людина отримає досвід і практичні знання, в органах місцевого самоврядування не затримується, а йде працювати у приватні компанії, де платять більше.
Проблеми міськради: бізнес платить більше
“У держорганах сьогодні сумна картина — через низьку заробітну плату відбувається відтік співробітників. Звичайно, ми намагаємося дати нашим працівникам максимальні знання і досвід, запрошуємо доповідачів із різних компаній на тренінги та лекції.
Для компанії це додаткова промоція та шанс знайти фахових співробітників. На жаль, власники бізнесу мають змогу виплачувати високі зарплати. Натомість у державних організаціях люди мусять працювати майже задурно”, – розповідає “Пошті” начальник відділу кадрів Львівської міськради Галина Бордун.
Що стосується окладів, то вони визначені постановою. Зі слів співрозмовниці, оклад спеціаліста першої категорії, головного спеціаліста чи начальника відділу кадрів однаковий – 1 218 грн.
“Держава вимагає від людей знань, ставить перед ними вимоги, тож за старання повинна їм хоч чимось віддячувати. Так, є надбавка за ранг (55 гривень) і за високі досягнення у праці (до 50% – 636 гривень). Якщо є надбавки, то нараховують 2000 гривень, а на руки людина отримує 1 600. У комунальних підприємствах зарплата трохи вища, ніж у держслужбовців, тож не дивно, що люди частіше йдуть працювати туди, ніж у мерію”, – каже Галина Бордун.
У мерію по практику і досвід
Ще у 2006-ому в мерії запровадили програму стажування для молоді віком до 35 років. Як результат – тисяча стажерів щороку отримує досвід і практичні знання в міськраді, а опісля йде працювати у приватні компанії, адже там зарплата вища.
“Мета програми – дати змогу кожному отримати досвід. Далі молоді люди самі повинні приймати рішення, чи готові вони працювати на держслужбі. Для цього повинна бути внутрішня мотивація особи! У нас стажуються тисячі щороку. От зараз готуємося до вручення дипломів – відібрали 120 осіб. Половина працівників міськради – ті, що пройшли програму стажування. Це показник. Бракує кілька років, аби вони стали дуже добрими управлінцями. Їм потрібна фінансова мотивація!” – переконана Галина Бордун.
Люди затримуються в міськраді на рік-два. Співрозмовниця каже, що більшість змогу попрацювати в органах місцевого самоврядування використовує як плацдарм для подальшого розвитку. “Це, звичайно, великий мінус. Для мерії, як і компанії, постійне оновлення спеціалістів – велике навантаження. Кожна фірма намагається своїх працівників утримати різними способами, зокрема фінансовими. У нашої мерії кошти обмежені навіть на відрядження чи канцтовари. Тож людина, яка має бажання розвивати місто, приходить працювати в міськраду виключно на голому ентузіазмі. Тішить, що львів’яни готові це робити”, – зазначає співрозмовниця.
Люди затримуються в міськраді на рік-два. Більшість змогу попрацювати в органах місцевого самоврядування використовує як плацдарм для подальшого розвитку
Посадовець нарікає на недосконалість і архаїчність Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”, каже, що там прописані дві вимоги для влаштування на роботу в держоргани: вища освіта і стаж роботи на держслужбі. “У сусідній країні – Польщі – кількість держпрацівників розраховується від певного відсотка населення. В нас дуже часто “рубається” все емоційно. Щоби знайти хорошого працівника, потрібні місяці, щоби його ввести в процес – як мінімум півроку. Тож на навчання йде рік. І так боляче, коли стільки часу витратив на одну людину, а вона згодом іде”, – каже Галина Бордун.
Держава не може належним чином віддячити працівникам за їхні зусилля, проте виправити ситуацію реально. Зі слів Галини Бордун, для цього варто дотримуватися трьох кроків.
По-перше, фінансова мотивація. Якщо бізнес платитиме в п’ять разів більше, людина піде працювати в бізнес. Хай зарплата не буде такою високою в держорганах, але вона не має бути принизливою. Так склалося, що більшу зарплату має людина без освіти, ніж що здобула вищу освіту. По-друге, показники роботи. Має бути чітко визначено, що ми робимо, куди рухаємося, чого від нас очікують. По-третє, переміщення та прийняття на посади має відбуватися за певними компетенціями.
Переваги та недоліки державної служби
У Львівській облдержадміністрації, як у решти органів самоврядування, посадовий оклад спеціалістів дорівнює мінімальній заробітній платі – 1218 грн.
“Є ще доплата за ранг, але вона символічна. До прикладу, начальник відділу має сьомий ранг – це 110 гривень щомісяця. Від суми окладу і рангу є надбавка за вислугу років, що нараховується після трьох років стажу (10%). Плюс можлива премія і надбавка, але лише у випадку, якщо є економія фонду зарплати (до прикладу, коли працівники перебувають на лікарняному, у відпустці без збереження зарплати або є вакансії)”, – каже “Пошті” начальник відділу кадрової роботи і нагород апарату Львівської облдержадміністрації Ігор Гарматій.
У держорганах сьогодні сумна картина — через низьку заробітну плату відбувається відтік співробітників
Однак у державної служби є і свої переваги – “людина має стабільну зарплату і працює в офісних умовах”. Зі слів Ігоря Гарматія, недолік такої роботи – мінімальна зарплата, а ще держслужбовець не має права провадити іншу діяльність, окрім викладацької, творчої і медичної практики.
“Багато людей, зокрема молоді, які приходять на держслужбу, не можуть прогодувати за ці гроші сім’ю, тож доводиться змінювати місце роботи. Востаннє зарплату держслужбовцям підвищували в лютому 2008 року”, – зазначив співрозмовник. Кажуть, державні службовці мають велику пенсію, але вони і платять податків більше, ніж інші працівники.
“Звичайний громадянин у Пенсійний фонд платить 3,6%, а держслужбовці – 6,1%. Із тих грошей, що нараховують, знімають 23,6%: 15% – прибутковий податок, 6,1% – у Пенсійний фонд, 1,5% – військовий збір, 1% – у нашу профспілку (членам профспілки)”, – розповідає Ігор Гарматій.
У ЛОДА є вакансії на різні спеціальності. Аби їх заповнити, найчастіше оголошують конкурс, який триває місяць. “Люди подають документи, складають іспит. Переможець конкурсу подає ще додаткові документи, які скеровують на спецперевірку. Опісля людину призначають на посаду держслужбовця. Може бути інший спосіб призначення – через стажування або перебування в кадровому резерві. Але це стосується лише осіб-держслужбовців”, – розповідає Ігор Гарматій.
У Львівській облдержадміністрації, як у решти органів самоврядування, посадовий оклад спеціалістів дорівнює мінімальній заробітній платі – 1218 грн
Хоча в облдержадміністрації є вільні робочі місця, їх не заповнюють одразу. “Не всі вакансії заповнюємо, оскільки маємо Закон України “Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”. Він передбачає оптимізацію діяльності органів виконавчої влади – скорочення чисельності працівників цих органів, зокрема, місцевих державних адміністрацій, на 20%, окрім тих, хто бере участь у АТО, – каже співрозмовник.
– У нашому апараті наразі є 112 штатних одиниць. Під скорочення потрапляє 20%, тобто 22 штатні одиниці. Зараз маємо сім вакансій. Якщо доведеться негайно скорочувати, першими будуть вільні робочі місця. Водночас необхідно звільнити ще 15 осіб. Тож вакансії заповнюємо за необхідності”.
Гайда на стажування у Львівську ОДА!
Ще одним кроком до зміни влади є змога залучення нових молодих і світлих голів до органів виконавчої влади.
Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка підписав розпорядження та затвердив порядок залучення молоді до держуправління в Львівській ОДА – “Реалізуй себе у владі”. Мета програми – формування кадрового потенціалу для органів виконавчої влади, активізація розвитку особистісних якостей молоді, надання можливості молоді долучатися до роботи в галузі державного управління та здобувати практичний досвід у цьому напрямку, сприяти прозорості діяльності Львівської облдержадміністрації.
“Активно подавати заявки почали з минулого тижня. Наразі є більше 20 заяв. Треба подати анкету, якщо є диплом – його копію, якщо людина навчається – довідку з місця навчання. Потім учасників стажування скеровуємо у відповідні підрозділи, які стажери самостійно обирають відповідно до своєї спеціальності. Також учасники проекту самі обирають, як їм працювати: чи повний робочий день, до чи після обіду, на волонтерських засадах. Упродовж тижня працюють не менше 10 годин. Така програма для ЛОДА новинка, – каже Ігор Гарматій.
– Можливо, згодом доведеться її покращити, внести зміни за потреби. Ця програма діятиме постійно. Навчання триватиме два місяці. Після проходження стажування особа отримає відповідний сертифікат. Хто себе добре зарекомендує, того внесуть до кадрового резерву. Це шанс потрапити на держслужбу. Оплата за навчання не передбачена”.
Якщо говорити про роботу колективу, то коли особа сама не хоче вдосконалитися, ніхто тому не зарадить. Людині можна допомогти у знаннях: треба обов’язково дати шанс отримати досвід, а для цього передусім потрібно мати бажання, хотіти стати кращим фахівцем і добрим працівником. Особі треба дати зрозуміти, що це її шанс у житті, який треба обов’язково використати.
Державний службовець повинен хотіти принести максимальну користь для людей. Ні вік посадовця, ні стать значення не мають. Це, звичайно, жарт, але у Львівській облдержадміністрації цього року молодими вважають осіб віком 46 років. Наступного року планка підніметься до 47 років. Ми започаткували проект “Реалізуй себе у владі” для молодих та активних.
Тут не стоїть питання ротації кадрів у облдержадміністрації, аби когось звільнити, а інших прийняти. Певен: у владу мають іти ті, хто володіє професійністю і моральністю, хто хоче змінити суспільство! Сьогодні зарплата в чиновників невисока. Це також треба змінювати. Ми дали пропозицію Львівській облраді щодо можливості виділити додаткові кошти на заробітну плату, бо бідний чиновник насправді державі обходиться дуже дорого.
Також скорочуватимемо кількість працівників. Отож за рахунок економії фонду заробітної плати для тих, хто залишиться, будемо піднімати зарплату.
Окрім позитивної відповідальності, є негативна: яку б ти роботу не виконував, вона завжди викликає обурення. Потрібно брати на себе агресію, що є частиною відповідальності. Треба завжди бути разом із людьми, пояснювати їм, у чому проблема, чому вдалося зробити так чи інакше.
Ще одне завдання працівника – створити команду, яка горітиме ідеєю, відповідатиме за наслідки спільної роботи. До прикладу, беруть на роботу працівника, який є мегаталановитим і всім подобається. Але якщо біля нього нема людей, які будуть щодня з ранку до ночі з ним працювати, досягти успіху йому буде важко.
Середній вік працівників департаменту “Адміністрація міського голови” – 26 років. Майже всі керівники управлінь – люди, які прийшли після стажування. Я прийшов у міськраду близько п’яти років тому, коли розпочиналася програма стажування. Простажувався дев’ять місяців і став спеціалістом, керівником відділу, а згодом управління. Тепер очолюю департамент.
Люди, які працюють у мерії, не просто виконують свою роботу – вони беруть відповідальність за різні напрямки. Це не завжди просто.