У європейських країнах теплових проблем немає давно. Більшість будинків там енергоощадні – мають утеплені стіни, вікна, всюди стоять лічильники. Та й доходи громадян за кордоном суттєво більші, ніж в Україні.

Ми досі воюємо за свою енергетичну незалежність: російський газ, який споживають українці, дуже дорогий, і хоча цього року наша країна планує імпортувати 60% палива з Європи, платитимемо все одно багато.

Як розповів під час семінару-конференції “Тарифна реформа для досягнення енергетичної незалежності України” Борис Додонов, доктор економіки, старший консультант із питань енергетики Міжнародного банку реконструкції та розвитку, ця ситуація не безвихідна: за 10-15 років можемо стати незалежними від імпортованих енергоносіїв, але для цього треба перебудувати всю енергосистему: збільшити видобуток власного природного газу, зменшити на нього попит, взятися за альтернативні джерела енергії.

Проте просто це лише на словах, адже й на реформи потрібні гроші, яких, як завше, нема…

Зі слів Бориса Додонова, країни Східної Європи почали дбати про свою енергетичну незалежність одразу після розпаду Радянського Союзу. 

Там були такі ж багатоповерхівки з тонкими стінами та шпаринами, через які виходило тепло. Завдяки реформам та енергоощадним технологіям це відійшло в минуле, тож споживання теплоенергії в цих країнах зменшилось. Українці ж використовують удвічі більше енергоресурсів на квадратний метр житлової площі, ніж у подібних за кліматом європейських країнах. І це враховуючи, що ринкова ціна газу для України одна з найвищих у Європі! 

80% теплоенергії споживає саме населення. Ціна газу для українців у п’ять разів нижча, ніж для громадян Угорщини, в шість-сім, аніж для жителів Естонії та Польщі, вдев’ятеро дешевша, ніж для австралійців і німців. 

Аби наша країна мала кошти на видобуток власного газу, треба, щоби люди платили за нього більше майже в шість разів! Тарифи підвищували ще у травні 2014-го, але навіть після цього населення сплачує лише 17% ринкової ціни газу (ціни імпорту для НАК “Нафтогаз України”), решту ж підприємству компенсують із державного бюджету. Тому Національна комісія з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг має намір переглянути ціни на газ для населення вже в першому кварталі цього року.

“Нафтогаз” став збитковим підприємством для держави. Для його підтримки у 2014-ому з бюджету виділили 110 млрд грн, а це більше, ніж на освіту, медицину й культуру разом узяті. Та й уже в першому кварталі 2015 року “Нафтогазу” виділили 31,5 млрд грн для погашення різниці між отриманими від населення коштами та ринковою ціною газу. “Негайно потрібно провести тарифну реформу, яка змогла би прирівняти ціни на споживання до ринкових, оздоровити економіку і посприяти енергонезалежності”, – впевнений Борис Додонов.

З його слів, навіть враховуючи, що населення платить за газ менше, ніж мало би, в Україні є величезна кількість пільг і субсидій, до того ж настільки неправильно розрахованих, що користуються ними не найбідніші люди, а ті, що мають змогу платити без привілеїв.

“В Україні простежується парадокс: субсидій у заможних у три з половиною рази більше, ніж у бідних. Це призводить до того, що багатші використовують більше теплоресурсів, бо платять менше, а от витрати у країні не зменшуються, а збільшуються. Тому є потреба імпорту газу, а різниця в ціні веде до економічної нестабільності держави”, – каже Борис Додонов.

Якщо провести правильну тарифну реформу, субсидії надходитимуть тільки тим, хто справді їх потребує. У людей з’являться стимули економити, утеплювати власні будинки, ставити лічильники, а країна зможе інвестувати у власний видобуток, нові технології, зелену енергетику й енергозбереження на всіх рівнях. 

Зі слів Оксани Яковець, заступника директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, торік тарифи на газ для населення збільшили на 56%, а на централізоване опалення – в середньому на 40%. Але вже два роки поспіль соціальні стандарти у країні не збільшуються. Лише ціни на все підвищуються... Тож громадяни гостро потребують пільг або субсидій. 

“Нині в Україні функціо­нують програми соціального захисту найуразливіших верств населення від збільшення витрат на житлово-комунальні послуги, постачання газу і теплової енергії. Зокрема, йдеться про житлову субсидію та пільги на оплату ЖКП. З червня запровадили нову програму компенсації додаткових витрат: їх нараховують, беручи до уваги норми споживання та житлову площу, але за умови, якщо доходи сім’ї в розрахунку на особу менші за прожитковий мінімум, тобто 1 176 гривень”, – каже Оксана Яковець.

Із 1 жовтня минулого року субсидію надають не лише власникові чи співвласникові житла, а й упов­новаженому членові родини, на якого відкриті особові рахунки в організаціях-надавачах послуг. “Людина може бути зареєстрована в одному помешканні, а проживати в іншому. Тепер ці моменти врегульовані. Нині субсидію може отримати більше людей, бо праце­здатних членів сім’ї, які не працюють офіційно, не зареєстровані в Центрі зайнятості, не служать і не можуть задекларувати своїх доходів, також враховують. Раніше така родина не могла мати субсидій”, – каже Оксана Яковець.

Також спростять умови для отримання субсидій для незахищених і малозабезпечених верств населення. Аби отримати допомогу, треба лише подати заяву та декларацію про доходи. 

“Розглядатимуть кожну окрему родину, її доходи, навіть те, якими приладами вона користується (газовою чи електричною плитою, батареями чи конвекторами). Нормативи є на кожну послугу. За результатами моніторингу департаменту соціального захисту, наприкінці минулого року (в середині опалювального сезону) житлову субсидію на Львівщині отримували 57,4 тисячі сімей, що на 7, 5 тисячі більше, ніж було у 2013-ому. Торік середній розмір субсидій на родину становив 230 грн, сьогодні – 318 грн. Звісно, уряд розуміє, що зараз така ситуація, за якої треба підвищувати тарифи, але варто захищати й населення, яке не може оплачувати житлово-комунальних послуг”, – каже Оксана Яковець. 

Із її слів, аби все було справедливо, субсидії потрібно надавати не за статусом споживачів (чорнобильці, діти війни, репресовані), а за рівнем їх реальних доходів. До слова, для цього вже є відповідний проект постанови Кабміну, який планують ввести в дію з 1 липня.

“Вже на початку літа частина громадян узагалі втратить право на пільги. Згодом право на безкоштовний проїзд, пільги на оплату житлово-комунальних послуг і послуг зв’язку надаватимуть лише з урахуванням реальних доходів. Вважаю, це дасть змогу підтримати найуразливіші категорії населення, забезпечити соціальну рівність. Але для цього треба готувати громадськість, пояснювати їй, чому так. Імовірно, будуть акції протесту, колективні звернення від людей, бо коли їм 20 років давали щось безкоштовно, а тепер просять за це гроші, збурення буде. Ми до цього готові”, – каже Оксана Яковець.

Нагадаємо, що директор департаменту державної соціальної допомоги Мінсоцполітики Віталій Музиченко зазначав, що у 2015-ому держбюджетом України на підтримку громадян в оплаті житлово-комунальних послуг, зокрема, на програму житлових субсидій, передбачили 11,5 млрд грн, інформує прес-служба Міністерства соціальної політики. 

З його слів, у цьому році очікується збільшення кількості сімей, які звернуться по отримання субсидій. “У листопаді 2013-го отримували субсидії більше мільйона сімей, у листопаді 2014-го – майже 800 000 сімей. Якщо враховувати, що у 2014-ому опалювальний період розпочався пізніше, ніж у 2013-ому, а платіжки зі збільшеними тарифами громадяни почали отримувати у грудні, кількість сімей, які звернуться по субсидії в опалювальний період 2014 – 2015, буде більшою”.