Проте четверта хвиля матиме певні відмінності від попередніх. Зокрема, для якіснішого її проведення у військкоматах до роботи залучать психологів. Відповідне розпорядження скероване голові Львівської облдержадміністрації Олегові Синютці. 

Як зазначають у військкоматі, таке рішення прийняли після врахування помилок проведення попередніх хвиль мобілізації. Відтепер досвідчені психологи допомагатимуть районним військовим комісаріатам у вивченні громадян, які захищатимуть Україну. Зі слів т. в. о. військового комісара Львівського обласного військового комісаріату Олександр Тіщенко, ця ділянка роботи “стратегічно важлива для держави, адже командир повинен бути впевнений у своєму підлеглому”. Тож психологи допоможуть відібрати кращих і морально стійких громадян.

Чергова хвиля мобілізації розпочнеться 20 січня та триватиме близько 90 днів, інформують у Львівському обласному військовому комісаріаті.

Зі слів речника Львівського обласного військового комісаріату Романа Поронюка, ця хвиля мобілізації відрізнятиметься від попередніх і тим, що тепер людей призиватимуть не одразу у військовий підрозділ, а в навчальні центри, де вони проходитимуть вишкіл упродовж 20-30 днів. Звідти майбутні бійці отримають направлення до військового підрозділу. Лише після цього вони можуть бути злучені до АТО. Найбільш затребувані професії в цій хвилі мобілізації – артилеристи, стрільці, водії та медики.

Навесні цього року хлопців призиватимуть до війська і на строкову службу. Ця процедура також зазнає змін.

Відповідальність за ухилення від мобілізації Варто пам’ятати, що за неявку до військкомату за повісткою передбачена адміністративна відповідальність – штраф у розмірі 85 – 119 гривень, інформує ipress.ua. За порушення законодавства про мобілізацію передбачена адміністративна відповідальність – штраф у розмірі 17 – 51 гривня.  За ухилення від призову до мобілізації передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від двох до п’яти років (стаття 336 Кримінального кодексу України). У цьому році були випадки, коли суд виносив рішення про ув’язнення призовників, які ухилялися від мобілізації.  Громадяни, які перебувають на військовому обліку, не мають права змінювати місце проживання під час мобілізації.

Тепер на строкову службу призиватимуть хлопців віком 20 – 27 років, а служитимуть вони на півроку довше. Юнаки з вищою освітою – рік, без — півтора. Основний мотив нововведень – збільшити чисельність української армії та створити фаховий резерв… За словами Президента Петра Порошенка, до Збройних сил України призиватимуть “виключно патріотично налаштованих громадян, фізично підготовлених до військової служби та морально і психологічно здорових”.

Як розповіла “Пошті” Оксана Наконечна, координатор Психологічної кризової служби, це позитивно, що призовний вік збільшився, адже є загальносвітова тенденція до того, що перехідний період із хлопчика в чоловіка трохи змістився. 

“Тепер у хлопців зрілість настає пізніше. Як зазначають деякі фахівці, навіть у 25 років. Цивілізація так впливає на дітей, що вони повільніше дорослішають. Тепер юнаки підуть до армії більш свідомими. Навіть два роки (різниця між 18 і 20) можуть відігравати значну роль. Добре, що військові це розуміють”, – каже Оксана Наконечна. 

Секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив, що кількість призовників на строкову службу становитиме близько 40 тисяч. Ще 10 тисяч хлопців служитимуть за контрактом. 

У військовому комісаріаті Львівщини запевняють, що зміни не спровокують ніяких труднощів для ОВК, мовляв, у 90-ті призивали в рази більше юнаків. До призову там завжди готові. Наразі триває приписна кампанія юнаків 1998 року народження. На військовий облік у області заплановано поставити 14 тисяч осіб, із них у Львові – майже чотири тисячі хлопців. 

Вони пройдуть медкомісію та професійно-психологічний відбір. За їх результатами фахівці встановлять, у яких військах юнаки служитимуть. Найкращим серед приписників можуть запропонувати вступити до вищих військових навчальних закладів. 

Проте, як запевняють у Львівському обласному комісаріаті, виклик юнаків у військкомати не означає, що вони одразу підуть служити, адже призовний вік підвищений до 20 років. До цього часу юнаки стоятимуть на військовому обліку. Приписна кампанія триватиме до 31 березня.

“Армія отримала поштовх, тож покращуватиме свою технічну складову”

– Передусім йдеться про збільшення терміну служби і віку призовників. Термін – це той час, за який воїн, який прийшов до армії за призовом, має опанувати військову техніку. Вона з року в рік стає складнішою, і щоб навчитися нею користуватись і вміти ефективно її використовувати, треба більше часу. 

Призов – це платформа для створення мобілізаційного ресурсу. Молоді чоловіки за необхідності можуть дуже швидко відновити свої професійні якості у військовій професії та бути придатними до використання в конкретній військовій спеціальності. 

Більш значущою зміною, як на мене, є збільшення призовного віку. У 20 років молода людина починає орієнтуватись у житті і світі, краще усвідомлює свої цілі. У такому віці хлопець може зробити вибір: вступити до вишу або піти на службу й опанувати військову спеціальність.

Головне – солдат, який прийшов служити за призовом, через півроку має право укладати контракт на службу у Збройних силах, якщо бачить перспективи у військовій сфері і хоче стати професійним військовослужбовцем. 

– Українська Конституція визначає, що служба у Збройних силах є обов’язковою, тобто служити мають усі. Кожен обирає тільки спосіб: або іде в армію, або закінчує військову кафедру. Якщо кафедра є – на строкову службу вже не призиватимуть, навіть якщо вік ще дозволяє. 

Та є одне положення, яке останнім часом не узаконювалось, але може. В радянські часи офіцерів призивали три роки відслужити на офіцерській посаді. Лише після цього вони отримували звання. З часу проголошення незалежності України такої норми не дотримувались, бо потреби не було, тому після військової кафедри хлопці вже не служили. Та у світлі того, що збільшили чисельність Збройних сил до 250 тисяч, відпрацьовуємо нову воєнну доктрину, тож цю норму можуть повернути.

Якщо людина закінчила виш, але при цьому не здобула освіти на військовій кафедрі (як офіцер запасу), її призвуть до армії після закінчення навчання, якщо не буде підстав для відстрочки або звільнення від служби (мова про стан здоров’я, дітей тощо). Але нині така ситуація, що хлопців із військовою кафедрою, які стали офіцерами запасу, мобілізують, аби вони виконували обов’язки командирів взводів і навіть рот. 

– Якісна складова тут відіграє вирішальну роль. Це робиться для того, щоб не набирати молодих людей, які ще не зовсім усвідомлюють, чого від них вимагають. Потрібно, щоб усе було усвідомлено та якісно, йшло на користь українській армії. Якщо говорити про фінансову можливість кількісного збільшення Збройних сил, то 86 мільярдів гривень, закладених у проекті бюджету на наступний рік на оборонну сферу країни, не зовсім достатньо. 

– Справа в тому, що, відповідно до нашого законодавства, під час мобілізації звільнення військовослужбовців із лав Збройних сил не відбувається. Для цього потрібне створення спеціальних правових актів, зараз їх напрацьовують. А солдати, які хочуть служити, підписують контракт, а хто ні – чекає, коли його звільнять.

– Безумовно. Нині зрозуміло, що стара система підготовки не відповідала реальним потребам. Вона була лише зовні нормальна, а всередині – повністю порожня. Зараз акцентуватимуть на практичних навичках солдата, проведенні стрільб, водінні, збільшенні часу на оволодіння військовою технікою, відпрацюванні тактичних речей. Звісно, і теорія буде. 

Також хлопцям доведеться вчитися користуватись новою зброєю. Моральна і фізична застарілість озброєння дає стимул для пошуку нових видів зброї і техніки (як вітчизняної, так і закордонної). Армія отримала поштовх, тож покращуватиме свою технічну складову. Є багато сучасних технологій, зокрема ІТ. Зрозуміло, що це потребуватиме більшої підготовки особового складу, зокрема інтелектуальної. 

Впродовж 23 років реформування Збройних сил полягало лише в цинічному скороченні. Скорочували саме ті частини і підрозділи, в яких зараз відчуваємо гострий дефіцит: бойове і тилове забезпечення, розвідку, інженерне забезпечення. За рахунок цих спеціальностей і буде нарощена чисельність армії.

– Безумовно, ми до цього дійдемо, але, на жаль, зараз не та ситуація, коли можемо заморозити призов і переходити на нову систему. Нині вимальовується образ нових Збройних сил України. Колись ситуація таки вирішиться і стабілізується, і вже на основі того, що ми отримаємо зараз, виникне нова армія, яка буде стабільною, нечисельною, але професійною. 

Маємо розуміти, що в будь-яких країнах, де є професійна армія, все одно зберігається система підготовки резерву. Не буде “ви військові – ви воюйте”. Захист держави – це загальнонаціональний обов’язок. Підготовка юнаків відбуватиметься так, що в будь-який момент вони зможуть стати до лав Збройних сил.

Я особисто спостерігав за тим, як формувалися Збройні сили Хорватії. Це колишня республіка, що входила до Югославії, а в результаті громадянської війни зазнала дуже великих проблем у протистоянні з Сербією. Саме в цих боях зароджувалися Збройні сили цієї країни. Йшли воювати хлопці, які не мали військової підготовки. Вони отримували міжнародну допомогу як у сфері забезпечення зброєю, амуніцією та боєприпасами, так і в сфері підготовки та навчання особового складу, зокрема, навчання в закордонних академіях. 

Врешті-решт Хорватії вдалося створити боєздатні Збройні сили, які через п’ять років очистили свою територію від чужинців і відновили суверенітет своєї держави. Вони використовували досвід західних експертів. Тепер їх армія цілком самодостатня. 

– Так, про це говорив і Президент України, і секретар РНБО, тому надалі з цим працюватимуть ретельніше. Раніше юнак, який приходив у 16 років у військкомат для так званої приписки, одразу проходив професійний відбір, під час якого визначали його морально–психологічні та фізичні якості, схильності. Ще тоді визначали ймовірні напрямки його використання, бойові підрозділи або підрозділи забезпечення. 

Раніше такий добір також проводився фахово і з залученням медиків та психологів. Але останнім часом скорочення фінансування призвело до того, що цю систему скасували, а тепер знову треба її відроджувати.