Військові, чиї права порушують, готові судитися з державою – вони не отримують належних пільг і обіцяних відшкодувань!
До львівських юристів звертаються бійці, які після повернення із зони АТО не отримали ніякої допомоги: ані психологічної, ані матеріальної, ані правової. Також звертаються хлопці, які понад 70 днів перебувають на фронті і досі не були у відпустці. Є скарги від вояків-студентів, яких під час служби відрахували з вишів.
Багато звернень – від поранених військовослужбовців, яким у медичних довідках замість вогнепальних поранень вписали травми побутові. Також до львівських юристів звертаються військові з проханням пояснити їм процедуру отримання статусу учасника бойових дій. Вони просять надати правову оцінку документів, виданих командирами військових частин для підтвердження статусу учасника АТО.
Є військові, які просять юристів допомогти їм звільнитися від служби. Інколи бійці мають на це справді вагомі підстави (стан здоров’я, до прикладу), але здебільшого командири військових частин у звільненні з військової служби відмовляють. Зазвичай, аби вирішити такі питання, треба звертатися до суду або скаржитись у військову прокуратуру.
До юристів часто звертаються дружини бійців та мами військових віком 18 – 19 років
Як повідомили “Пошті” в Центрі правового захисту учасників АТО, за три місяці роботи отримали майже 400 звернень. “Кілька людей можуть мати ту ж проблему. Вони гуртуються, тож може бути кілька військових, але одне звернення. Найбільше військові цікавляться процедурою звільнення від служби, як отримати статус учасника бойових дій, також звертаються через невиплату їм щомісячного грошового забезпечення (особливо військові з Яворівської частини). Запитують, які документи потрібно зібрати для виплати одноразової грошової допомоги, оскільки військові отримали поранення в АТО. Також хлопці цікавляться пільгами”, – зазначила “Пошті” консультант Тетяна.
Юристи розповідають, що з кожним місяцем військові звертаються з усе серйознішими проблемами. Інколи навіть до суду справа доходить! “Звернення відбуваються хвилями. До прикладу, у вересні найчастіше зверталися щодо пільг, прав, які мають учасники АТО, у жовтні – стосовно отримання статусу учасників АТО, бойових дій, цікавилися, кого можуть призивати на службу, кого не мають права.
Переважно це були роз’яснення та консультації. А на початку листопада характер звернень трохи змінився – більшість військових шукає підстави для звільнення від військової служби, їх цікавить, як написати рапорт, скаргу, заяву. Робота стала більш процесуальною”, – розповідає “Пошті” адвокат Мирослава Дмитришин.
Співрозмовниця додає, що військові пишуть заяви на звільнення, але командири військових частин чомусь їх не звільняють, при чому дають письмові відмови. “Ми навіть уже зверталися з позовом до суду. У військового була підстава для звільнення, проте його ніяк не хотіли звільняти. Після цього командир виконав рішення суду”, – розповіла Мирослава Дмитришин.
З листопада більшість військових шукає підстави для звільнення від служби, їх цікавить, як написати рапорт, скаргу, заяву
Зі слів адвоката, відколи вона працює з учасниками АТО, до суду дійшло дві справи. “До суду дійшло через те, що військові-учасники АТО були принципові. Чомусь більшість не хоче звертатися до суду, мовляв, усе можна вирішити по-доброму. Одна справа закінчилася тим, що прийшов юрист із військової частини і сказав, що їм не було відомо, що є така-то норма, яка дозволяє звільнити військового від служби. Просив не проводити судового засідання, обіцяв, що до кінця тижня військового від служби звільнять, бо вже є наказ командира. На тому і розійшлися – військового звільнили. Здебільшого бажаного результату можна досягти самими лише скаргами чи заявами”, – додає співрозмовниця.
Зазвичай військові до юристів звертаються, коли приїжджають у відпустку. Буває, телефонують зі сходу або коли вирушають на фронт, у потягах можуть уже їхати. Часто звертаються дружини бійців та мами військових віком 18 – 19 років.
У Львові в рамках Програми підтримки учасників антитерористичної операції та членів їхніх сімей до управління соцзахисту міськради звернулось уже понад півтори тисячі львівських сімей по отримання соціальних гарантій від міста, інформує прес-служба міськради.
Більшість сімей звернулася по звільнення учасників АТО, членів їхніх сімей і членів сімей загиблих під час участі в АТО від сплати за послуги з утримання будинків і прибудинкових територій незалежно від форми власності житлового фонду (квартирної плати). Понад 100 заявників звернулися по одноразову матеріальну допомогу постраждалим учасникам АТО.
Нагадаємо, що 21 листопада 2014-го виконком міськради прийняв зміни до положення про порядок звільнення цих осіб від сплати за послуги з утримання будинків і прибудинкових територій незалежно від форми власності житлового фонду.
До управління соцзахисту мерії звернулось уже понад 1,5 тисячі львівських сімей по отримання соціальних гарантій
“Зокрема, на практиці бували випадки, коли учасником АТО є львів’янин, який не має дружини та не має можливості подати до відділу соцзахисту заяву (наприклад, у зв’язку з подальшою участю в АТО). Тож тепер право подання заяви надане їхнім батькам або законному представникові дитини учасника АТО, однак за наявності документа, що підтверджує повноваження законного представника”, – розповів в.о. начальника управління соцзахисту міськради Ігор Кобрин.
Він додав, що важливою є нова норма, яка дозволяє у виняткових випадках до заяви замість документа, виданого одним із уповноважених органів про участь у АТО, додати копію, завірену у встановленому законодавством порядку. Розширили і перелік уповноважених органів із видачі такого типу документів. Також прийняли рішення про внесення зміни, яка дозволить гарантувати право заявника на пільгу, незалежно від дня подання відповідної заяви, але за умови подання її у 2014-ому.
Для отримання детальної інформації звертайтеся до районних відділів управління соцзахисту Львівської міськради.