Perpetum stadium

Ще на початку року більшість львів'ян думала, що питання з будівництвом стадіону вирішено. Принаймні у цьому запевняла міська влада. Адже ще на початку року посадовці нібито визначили проектанта та генпідрядника, який в перспективі мав стати й інвестором масштабного будівництва. Однак, що ближче було до початку самого будівництва, то більше виникало запитань та незрозумілостей. У результаті дату початку будівництва переносили близько десятка разів, а на початку осені стало зрозуміло, що місто не має компанії, яка будуватиме. Потенційний генпідрядник, австрійська фірма "Альпіна", відмовився від будівництва. Рятівною соломинкою для міста стала компанія "Азов­інтекс", з якою на початку листопада таки підписали угоду на генпідряд, і наприкінці року вона почала підготовчі роботи на ділянці, де має бути стадіон. Щоправда, досі не зрозуміло, за чиї кошти має постати у Львові нова арена. Адже у міському бю­джеті грошей для цього нема, як немає й інвестора, готового вкладати у проект свої кошти. Єдиним шансом для міста може стати субвенція з держбюджету.

Стихії року

Рік, що минає, запам'ятається українцям найгіршими погодними негараздами за останні десятиліття. 23 червня Львівщиною пронісся буревій, про який не попередили синоптики. За 20 хвилин він перетворив Львів на місто поламаних дерев та знесених дахів. Одна людина загинула, 37 травмованих та близько 50 млн збитків - наслідки негоди в області. А вже за місяць після буревію Західну Україну сколихнула страшна повінь. Кількаденні сильні дощі перетворили п'ять областей України, зокрема й Львівську, на зону стихійного лиха. Фахівці стверджують: такої повені на Прикарпатті не було вже понад сто років. Найбільше дісталось Івано-Франківщині. Стихія забрала життя більше 30 осіб і завдала збитків більш як на сім мільйонів гривень.

Львів як корок

2008 -й можна сміливо назвати роком перманентного ремонту доріг, а також скандалів навколо них. У місті взялися доводити до ладу близько 306 міських доріг (!). Це спричинилося до того, що влітку центр Львова перетворився на один величезний суцільний корок. До слова, на щастя львів'ян, влада не встигла провести всіх тендерів, тож частину робіт вирішено було перенести на наступний рік. Дороги розрили, але ремонтувати не поспішали. Найбільша проблема, як завжди, виникла під носом у влади - за оперним театром, де підрядник ДП "Константа-Захід" виявився неспроможним завершити роботи. Довгобудами, вочевидь, стануть вул. Шпитальна, Ужгородська та Скорини, пл. Ярослава Мудрого, які планують завершити вже 2009 року. Водночас не всі проблеми виникли з вини підрядників: вул. Наукову дозволили  ремонтувати за тиждень перед першим снігом, на вул. Стуса не розрахували об'єми робіт з інженерними мережами, на другу чергу вул. Мечнікова не виділили коштів.  Водночас, чи будуть реально застосовані санкції до фірм-підрядників, які провалили ремонти, наразі не відомо. Як зазначив  Андрій Садовий, міський голова Львова, він матиме час подумати про це "довгими зимовими вечорами"...

Загадкові тарифи

Протягом  року  комунальні платежі для мешканців Львова зростали щонайменше двічі і ставали все індивідуальнішими. А для того, щоб  чітко порахувати, за що конкретно платить  мешканець, потрібно мати щонайменше економічну освіту. Пальму першості серед найзагадковіших тарифів року можна дати двоставковому тарифу на теплопостачання: він не тільки складається з двох частин, але за рік змінився спосіб нарахування  однієї з них. Друге місце посідає  тариф на обслуговування будинку і прибудинкової території - він  взагалі індивідуальний  і залежить від стількох чинників, що розібратись у ньому для пересічного мешканця   те саме, що вичистити авгієві стайні. Попри це, влада запевняє, що  надалі тарифи стануть ще "особистішими" і "інтимнішими", а їх зростання відбуватиметься автоматично при зміні складових. Таким чином, міська влада намагається зробити  їх максимально обґрунтованими, а "комуналку" - незалежною від бюджету міста. Наскільки  є співвідносною ціна і якість комунальних послуг, мешканці можуть відчути і зробити висновки самі.

Зона теплового ризику

Уперше газовики не обмежилися погрозами відключення міста за борги, але  здійснили його. З 9 на 10 грудня працівники ВАТ "Львівгаз" перекрили засувки на столітній ТЕЦ-1 і пів-Львова, а саме: мешканці 924 будинків Сихова, вул. Наукової, 42 середні школи, 26 дитячих садочків, 6 міських поліклінік та 5 лікарень - майже добу просиділи в холоді. Щоправда, відключення швидше було показовим, адже відбулося за плюсової  температури і не стало критичним. Однак газовики дали зрозуміти: без грошей газу не буде. І у Львова з'явилась перспектива стати другим Алчевськом. Дії міської влади були лаконічними: пломби позривали, на засувки поставили охорону, на газовиків прокурора нацькували, гроші платити відмовились. Андрій Садовий, міський голова Львова, авторитетно заявив, що ВАТ "Львівгаз" на "геноцид" не піде: "Відключення газу може призвести до техногенної катастрофи. А це відповідальність і перед людьми, і перед законом". При цьому додав, що грошей на погашення боргів місто не має, і "єдиним джерелом отримання  коштів є громада міста". У "Львівгазу" свої аргументи - "Львівтеплоенерго" здійснює несанкціонований відбір природного газу, що може поставити під загрозу функціонування всієї газорозподільної системи Львівщини. І тоді не буде не тільки тепла, але й газу. Тож наразі місто перебуває в зоні постійного ризику.

Тиха небезпека

Рік, що минає, запам'ятається низкою вибухів газу у житлових будинках на Львівщині. Все почалося з вибуху у триповерховому будинку на вулиці Костюшка,14, в центрі Львова сьомого лютого. Десять осіб врятували з будинку, частину якого зруйновано, семеро було госпіталізовано і двоє загинуло. Збитки від вибуху оцінюють у 10 млн грн. Після вибуху посадовці обіцяли відбудувати зруйнований будинок до першого листопада. Однак більшість потерпілих зустрічатимуть Новий рік та Різдвяні свята в готелі та орендованих квартирах. Однак це був не єдиний прикрий випадок. На початку вересня стався вибух у дев'ятиповерховому будинку у Дрогобичі. Загинула одна людина. Втретє свою небезпечність газ довів наприкінці жовтня, коли стався вибух у Львові на вул. Сахарова, 34. На щастя, цього разу обійшлося без жертв.

Фінт року

Одним із "найоригінальніших" у Львові політичних ходів можна вважати сенсаційну заяву міського голови Андрія Садового, яка 12 жовтня цього року прозвучала на засіданні сесії міської ради. Чільник Львова звернувся до Президента України та голови Верховної Ради з проханням призначити одночасно з виборами парламенту дострокові вибори міського голови та депутатів Львова. Садовий звинуватив депутатів у "початку реалізації плану тотальної дестабілізації у місті". Міські ж обранці натомість називають його заяву "емоційним зривом" та стверджують, що ввечері напередодні Садовий побував на засіданні фракцій НУ та БЮТ, де шукав порозуміння і намагався, так би мовити, прощупати ґрунт, чи може він розраховувати на підтримку депутатів. Головна інтрига: чи справді міський голова хотів виборів, чи така гучна заява була лише PR-ходом, який мав налякати депутатів? Одна з найвірогідніших версій - депутати хотіли відправили міського голову у відставку, Садовий дізнався про це і зробив крок наввипередки... Одним із імовірних ініціаторів акції проти міського голови називали його кума і секретаря міськради Володимира Квурта. Щоправда, після бурі у сесійній залі, все швидко затихло. Вочевидь, у кулуарах Ратуші депутати та пан Садовий таки знайшли консенсус... Але чи надовго?

Мостова епопея

Через аварійність 19 червня 2008 р. закрили Левандівський міст (при в'їзді на вул. Шевченка), що створило неабиякі проблеми для львівських водіїв. Кошторис повної реконструкції шляхопроводу становить 13 млн грн. Цьогоріч на ремонтні роботи вже  освоєно 1,3 млн грн. із держбю­джету України. Решта необхідних коштів Кабмін виділить у 2009-му зі свого резервного фонду. Відреконструйований міст запланували здати наступного року у дві черги: першу орієнтовно у лютому, а другу - у квітні.

Реквієм за будинком

Низку пасажів руйнування історичної спадщини попередніх років у Львові доповнив безпрецедентний випадок знесення будинку дириґента та композитора Ярославенка на вулиці, названій на його ж честь. Завбачливий власник Ростислав Мельник (син екс-заступника ЛОДА Леоніда Мельника) викупив 12 соток землі вартістю до 100 тисяч доларів за сотку, на якій була розташована пам'ятка історії міста, та потайки уночі просто зніс будинок. Цікаво, що спочатку виконком міста надав право проектувати на цьому місці багатоквартирний будинок, документ власноруч підписав міський голова, після руйнування будівлі прокурор Львова подав протест на скасування цього рішення. А в результаті протест прокурора відхилили... Як альтернативу пан Мельник пропонує поставити бюст композитору. Наразі справа перебуває в прокуратурі.

Казус року

Проблему фарбування львівських фасадів у дивні кольори вирішують вже кілька років поспіль. Щоправда, лише на словах. Але такого, здається, не очікував ніхто. Незвичного фіолетового кольору набула після останнього ремонту будівля військової прокуратури Західного регіону, що на Клепарівській, 24. Будинок є пам'яткою архітектури місцевого значення. У Ратуші запевняють, дозволу на таку зміну обличчя будинку ніхто не давав. Незрозумілою залишається причина, що спонукала працівників прокуратури, яка має захищати та виконувати всі букви закону, вдатися до такого кроку - пофарбувати фасад без попереднього погодження документації.

Незавершена пам'ять

Попри всі заяви та обіцянки, меморіальний комплекс Провіднику Організації українських націоналістів Степанові Бандері у Львові до початку 2009 року так і не завершили. Сам пам'ятник відкрили ще торік у жовтні. Але "стелу української державності" - 30-метрову тріумфальну арку з чотирьох колон, кожна з яких має символізувати певний час української історії (від княжих часів і до сучасності), так і не доробили. Голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник стверджує, що і проект, і кошти на його реалізацію були, просто підрядник бездарно розпорядився грошима. Раніше пан Сеник заявляв, що роботи із завершення монумента затримуються через те, що на початок 2008 року борг перед підрядниками становив 400 тис. грн, а треба було ще знайти 1 млн грн на самі роботи. Усього ж вартість комплексу становить 8 млн 160 тис. грн. Та вже очевидно, що квіти на 100-річчя від дня народження Провідника ОУН покладатимуть до незавершеного меморіалу.