У всіх давніх міст спільна проблема – архітектура не завжди витримує випробування снігом, вітром, сонцем, дощем, а найголовніше часом. І Львів ці проблеми не оминули. Є у місті будівлі, які неодмінно потрібно реставрувати, є й такі, з якими фахівці вже працюють…
Але, судячи із того, що розповіли “Львівській Пошті” у міській владі, там не мають детального плану реставрацій на майбутнє. А що ж встигли цього року?
Як розповіла “Пошті” Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міськради, більшість робіт із реставрації скульптур, які проводили цього року, вже закінчили.
Нині ж реставратори працюють над скульптурою, що на фасаді будинку на вул. Івана Франка 20, тепер там відділення банку. Як можна довідатись у Вікіпедії, початково це був житловий будинок, зведений за проектом Войцеха Гаара у 1874– 1875 роках для Марії і Віктора Малиновських.
“У 1897– 1908 роках будинок належав Львівському аптекарському товариству, котре провело переобладнання із влаштуванням торгових приміщень, що здавались у найм на першому поверсі. Товариство, бібліотека і редакція журналу “Czasopismo Aptekarskie” були на верхніх поверхах. Дім перебудували у післярадянський час. Так було втрачено неоренесансний декор, разом із цим порушено композицію фасаду карнизом-дашком, що нависає над вулицею”, – пише Вікіпедія.
Замість вікна – двері
Як розповіла “Пошті” Лілія Онищенко, чи не більше від вологої погоди, львівські старовинні будинки страждають від горе-ремонтів. Так цієї суботи у будинку-пам’ятці архітектури на вулиці Січових Стрільців, 3 зруйнували частину фасаду. Там на місці вікна прорубали дверний отвір. Зі слів співрозмовниці, насправді тих дверей там ніколи не було, вони і не повинні там бути. Та й до міста за погодженням ніхто не звертався. А ось у Вікіпедії можна дізнатись, що у цьому будинку колись була Дирекція залізниць. Збудували його із застосуванням стилів неоренесансу та необароко у 1885 – 1887 роках. “Триярусний колонний портик увінчано аттиком зі скульптурою Меркурія авторства Леонарда Марконі. У попередньому будинку, що стояв на цьому місці від 1878 року знаходилось бюро львівського архітектора і будівельного підприємця Зигмунта Кендзерського”, – пише Вікіпедія.Тепер про старовинний вигляд будівлі можна лише згадувати. До того ж, покарати винуватців не так вже й просто. Як розповіла “Пошті” Лілія Онищенко, цілий день у суботу вона була там разом з міліцією. А от інспекцію держбудконтролю, яка мала б “повпливати” на винуватців, видзвонити так і не змогла (фото: facebook.com/Нас не питали!)
|
Якраз через проблему із карнизом і зіпсувалась старовинна скульптура. “Щодо цього фасаду, то там була проблема, бо протікав жолоб ринви, і на скульптуру впродовж довгого часу потрапляла вода. Є дві скульптури, постаті жінки й чоловіка. Чоловік постраждав найбільше, зараз скульптуру розчистили, тріщини закріпили, вона вже не руйнуватиметься. Але наступного року треба робити доповнення. Це скульптура з штучного каменю авторства Марконі. Зараз вона закрита плівкою, щоб волога не потрапляла взимку”, – каже Лілія Онищенко.
З її слів, ще однією реставрацією, яку заморозять на зиму є жіноча скульптура на даху будинку, що на вул. Коновальця, 37. Цей дім звели у 1914 році за проектом Міхала Кустановича, тож сторічну скульптуру реставруватимуть вже у наступному році, поки ж вона також чекатиме під плівкою.
Окрім двох скульптур реставратори ще не встигли закінчити роботи над фасадом будівлі на вул. Театральній, 12. Ймовірно риштування там стоятиме до весни. Відомо, що у 1803 році тут був найстаріший у Львові торговельний пасаж, нині ж будівля помітно “зносилась”.
“Роботи там поки тривають, чи встигнуть їх завершити також залежить від температури. Там реставруємо повністю два фасади. Багато декору, ліпнини треба відновити, замінюємо також бляху на фасаді. Але такі роботи можна виконувати лише при плюсовій температурі. Це кутовий будинок, він був у дуже поганому стані. Основа будівлі середньовічна, а от декор епохи еклектики, це XIX ст. Працюємо на цьому об’єкті ще з літа. Вже витратили 250 тис. грн, але не з бюджету міста, а спонсорські гроші разом із коштами GIZ”, – каже Лілія Онищенко.
Зі слів співрозмовниці, аби підготувати фасади до зими нічого особливого робити не потрібно. Головне не покривати їх розчинами, що можуть взимку замерзнути. А от вже весною роботи можна продовжувати.
Що ще реставруватимуть у 2015-ому?
Цього року нових реставрацій не починатимуть – ніколи вже. Проте, підбиваючи підсумки, у мерії складають список об’єктів, за які візьмуться як тільки сніг зійде.
“Ми в процесі вибору об’єктів, які рятуватимемо першочергово. Маємо список із 40 балконів, з них обиратимемо, реставрувати усі немає можливості. Стосовно реставрацій скульптур чи фасадів, то поки чітких планів немає”, – каже Лілія Онищенко.
 |
зображення: Urban Ideas
|
З її слів, зимою проводити реставраційні роботи на вулицях просто не реально. А от працювати над відновленням інтер’єрів і дахів – можливо. Здебільшого ж львівські будинки руйнуються через поганий стан дахів. Якщо протікає дах, чи ринви, треба вчасно їх ремонтувати. Це ж значно дешевше, ніж відновлювати потім понищені фасади.
Наболіла для Львова реставрація музею Пінзеля також запланована на наступний рік. Понищений дах споруди, що на площі Митній, ремонтуватимуть у 2015-ому. Зараз є проблеми з експертизою проекту, адже за відновлення фасаду розрахунок відбуватиметься з обласного бюджету, а на ремонт даху підуть кошти міста. Нині ці проекти треба об’єднати в один. Проте, як це часто буває, на бюрократичні процедури потрібно багато часу.
І за нашу “Статую Свободи” візьмуться
Минулого тижня з ініціативи Інституту міста та управління охорони історичного середовища міськради здійснили огляд скульптурної групи “Ощадність”. Вона увінчує будівлю Музею етнографії та художнього промислу на просп. Свободи, 15. Цю пам’ятку, створену в 1891 р.
Леонардом Марконі, оглянули скульптор-реставратор Орест Дзиндра та доцент кафедри реставрації творів мистецтва ЛНАМ Юрій Островський. За інформацією прес-служби міськради, у червні цього року в рамках проекту “Майстерня міста” з переліку пам’яток архітектури, що потребують реставрації, львів’яни обрали саме цю скульптуру. Тепер, відповідно до висновку про поточний стан, експерти розроблятимуть план виконання реставраційних робіт. А потім складатимуть план проекту та бюджет відновлення.
За словами Юрія Островського, стан скульптури – задовільний, хоча є певні елементи у критичному стані, які можуть впасти. „Зокрема, проблемним елементом є рука з факелом, яка колись уже падала, а також металеві деталі конструкції й елементи під карнизом – такі речі потребують екстреного втручання. Скульптурну групу потрібно законсервувати, а відновлювальні роботи починати у теплу пору року”, – відзначив Юрій Островський.
Як додала Лілія Онищенко, скульптура, завдяки своєму розташуванню та символізму, стала знаковою для Львова. “За цією спорудою Львів упізнають на туристичній мапі світових історичних міст”, – підкреслила Лілія Онищенко.
Є такі будинки, будівлі, з яких падають елементи декору, але у Європі, у Польщі зокрема, працюють над певною програмою реставрацій. Облікують пам’ятки, які потребують відновлення, там знають, що і де руйнується, таким чином працюють ефективно, в першу чергу з тими об’єктами, яким це вкрай необхідно.
Певна, що у цій справі також мали б брати участь і ЛКП. Адже, якщо ринва має дірку, вода десятки років капає, капає, тече під “шкірку” тиньку чи стікає по тих декорах, очевидно, що воно все відвалюватиметься. У місті є чимало проблем із пам’ятками.
У Львові чомусь так повелося, що управління охорони історичного середовища ЛМР з інститутом “Укрзахідпроектреставрація” майже не працюють, вони працюють з приватними структурами, мають інститут німецький, з яким працюють. У нас же документацію не замовляють… А я певна, що документація, яку робить цей німецький інститут та інші фірми, структури, з якими співпрацює управління ЛМР, не має тих складових, які вимагають державні будівельні, реставраційні норми. Відтак схоже, що у Львові з пам’ятками можна робити все що завгодно.
Ті “баняки”, що на вулиці Сербській – це просто “плювок” усім, хто займається реставрацією. А в самісінькому центрі міста, на площі Ринок 3, знімають скульптуру Глорії… Я особисто і моя майстерня опрацьовували документацію на цей будинок, на фасад і на дахи. Щодо скульптури Глорії у нашому проекті написано “реставрація по місцю”. У проекті ніколи не було копії скульптури. А те, що зараз відбулося – це повне безчинство. Без нашої участі, без нашої згоди і взагалі, без будь-чиєї згоди скульптуру зрізали. Можливо це чутки, та кажуть, що і з Чорної кам’яниці, що на площі Ринок, хочуть познімати скульптури і обеліски. Бо воно руйнується…
Я згідна, але для таких процедур треба скликати комісію, робити документацію на першочергові протиаварійні роботи, проводити демонтаж, юридично треба оформити передавання тих скульптур, та людина, якій їх передали до кінця реставрації має відповідати за них…