Це лише деякі із перелічених випадків. Насправді ж потерпілих від рук мережевих умільців чимало. Цього року на Львівщині зафіксували півсотні випадків інтернет-шахрайств через купівлю-продаж у мережі. І йдеться лише про ті випадки, коли потерпілі звертаються до міліції, а роблять же це не завжди.   

Як розповів “Львівській Пошті” начальник відділу по боротьбі з кіберзлочинністю ГУ МВСУ у Львівській області Зеновій Добрянський, із 52 зафіксованих інтернет-шахрайств до відповідальності притягнули лише шестеро винуватих осіб. 

Найбільш поширеними злочинами є шахрайство з використанням платіжних карток та їх реквізитів і шахрайство з використанням дистанційного банківського обслуговування (система “клієнт-банк”). 

“Ми виявили шахрайства, які вчиняють за допомогою платіжних карток. Затримали групу, до якої попередньо входили шестеро осіб. Вони вчиняли злочини як на Львівщині, так і в Україні. Вже ошукали майже 200 осіб. Під різними приводами видурювали в громадян гроші, які переказували їм на картки, а потім шахраї переказували кошти вже на інші картки. У кінцевому результаті знімали готівку”, – зазначає правоохоронець. 

Він додає, що зовсім недавно “в області затримали групу шахраїв, які підробили платіжні картки, банківські реквізити, внесли туди неправдиву інформацію”. “Потім здійснювали покупки цими картками. Купували дорогу техніку, айфони, ноутбуки, планшети. Ні в чому собі не відмовляли. Відтак ми затримали трьох молодиків у Львові”, – зазначає співрозмовник. 

Зеновій Добрянський розповів, як на початку року затримали чоловіка, який “ламав” облікові записи в інтернеті. “До прикладу, людина підключає інтернет. Аби до мережі підключалася якомога більша кількість людей, оператор створює додаткові функції або надає додаткові послуги. Так, ви платите за інтернет у місяць 50 грн, оператор же створює ваш  обліковий запис, і ці 50 грн ви можете використати, до прикладу, на поповнення свого мобільного рахунку. Шахраї ж ламали ті записи і забирали звідти бонуси. За спеціальною схемою переводили ті бонуси у готівку. Потерпілих, які звернулися до правоохоронців, було майже сто осіб”, – додає міліціонер. 

Ще одним напрямком діяльності управління боротьби з кіберзлочинністю є протиправний контент. “Йдеться про всю незаконну продукцію, яку розповсюджують у мережі. Зокрема, демонстрація забороненого або неліцензійного відео, а також все неліцензійне програмне забезпечення. До прикладу, нещодавно в Миколаєві викрили підприємство, яке незаконно ретранслювало два футбольні телеканали”, – зазначає співрозмовник. 

Зеновій Добрянський каже, що кількість кібер­злочинів в області та в країні збільшується у геометричній прогресії! У питаннях захисту проти мережевих злочинців здебільшого все залежить від самих громадян, які дуже часто легковажно та необережно ставляться до електронних платежів і своїх персональних даних. 

“Шахраї потребують саме персональні дані, які люди надають банку, а саме: прізвище та ім’я, номер мобільного телефону, адреса електронної пошти”, — каже міліціонер.

Цифри та факти

– У 1970-х з’явились перші комп’ютерні злочинці, яких називають хакерами. Першим таким злочинцем називають Джона Дрейпера. Він породив першу спеціалізацію хакерів – фрікери (скорочено від телефонного хакера). У рядах фрікерів на той час були такі відомі люди як Стів Возняк та Стів Джобс. Вони налагодили виробництво пристроїв для зламу телефонних мереж у домашніх умовах.  – У 1983 році у штаті Мілуокі вперше заарештували інтернет-шахрая. Причиною став перший зареєстрований інтернет-злам, який здійснили шість підлітків. Вони назвали себе “група 414”.  Впродовж дев’яти днів хлопці зламали 60 комп’ютерів. – У 1994 році відбувся перший великий міжнародний фінансовий злочин. Йдеться про “Справу Владимира Льовіна”. Міжнародна організована злочинна група із 12 осіб використала мережу для передачі даних “Спринт/Теленет”, подолавши захист від несанкціонованого доступу. Зловмисники спробували здійснити 40 грошових переказів на суму понад 10 млн доларів. – Хакеру, який проник у систему, що керувала водоспуском дамби Теодора Рузвельта в Арізоні, було 12 років. Якби хлопцеві все ж вдалося відкирити зливні ворота, вода би могла затопити два міста – Темп і Месе, загальною чисельністю населення у понад мільйон осіб, інформує сайт lightunicorn.com.   – У суму в 114 млрд доларів щорічно планеті обходиться глобальна кіберзлочинність. Такі дані показало дослідження, проведене виробником ПО Norton, компанією Symantec Corp. Витрати від даного виду злочинності перевершують обсяги глобального чорного ринку марихуани, кокаїну і героїну. – Згідно із Кримінальним кодексом України, від 10 до 17 тис. грн штрафу або до шести років ув’язнення загрожує хакеру за злам комп’ютера. Від 8 до 17 тис. грн штрафу та до п’яти років ув’язнення – за створення і поширення вірусів, DoS-атак та поширення SPAM (масова розсилка без згоди адресатів). Від 850 до 1,7 тис. грн штрафу та до 12 років ув’язнення за крадіжку грошей.

Зазвичай таку інформацію продають на чорному ринку, а згодом використовують для розсилок смс, спаму, телефонних дзвінків рекламного характеру. Дуже часто зазначені дані перехоплюються в публічних місцях із відкритим Wi-Fi-доступом під час користування електронною поштою або соціальними мережами. У цьому разі спеціалісти радять користуватися засобами захисту інформації, які пропонують поштові сервери або соціальні мережі.

А що стосується банківського сектору, то необхідно дотримуватися декількох простих правил безпеки під час користування платіжними картками. 

По-перше, не варто давати стороннім у руки свою картку, навіть офіціантові в ресторані, адже вони можуть переписати номер вашої картки або сфотографувати її та згодом використати у протиправних діях. По-друге, ніколи не носити разом із карткою PIN-код, краще таку інформацію тримати в пам’яті, також радять час від часу змінювати PIN-код. Якщо ви потрапили в неприємну ситуацію або ж помітили підозрілий пристрій у банкоматі чи біля нього, необхідно негайно зателефонувати в банк та повідомити про це співробітника. 

Буває, що картку банкомат “зажовує”. У такому випадку треба негайно подзвонити в банк та заблокувати її. Спеціалісти з IT-безпеки радять прикривати долонею цифри коду, які ви вводите у банкомат, адже поряд може бути вмонтована злочинцями відеокамера. 

Серед організаційних заходів пропонують користуватися послугами смс-інформування та установити ліміт на використання грошових коштів, а також надати банку телефон, за яким із вами можна швидко зв’язатися. 

Якщо в банку помітять незвичайну для вас транзакцію або надмірне використання коштів, вам зателефонують і запитають, чи справді ви виконуєте зазначені дії. Якщо ні, то картка блокується, а ваші кошти залишаються на рахунку та в безпеці. У разі використання дистанційного обслуговування придбайте надійну антивірусну програму та не забувайте її оновлювати.

1. Найпоширенішими видами шахрайства є купівля товарів, розміщених на дошках оголошень, в інтернет-магазинах, на інтернет-аукціонах, так би мовити, по системі знижок чи у передсвяткові дні, за системою передоплати коштів за замовлений товар. 

Аби не стати жертвою шахрая, треба: 

– використовувати тільки відомі інтернет-магазини й інтернет-аукціони, які мають певну репутацію; 

– використовувати ресурси, якими користувалися ваші знайомі, родичі, які отримали замовлений товар і у них немає скарг на отриманий товар;

– використовувати тільки ті ресурси, які використовують платіжні картки, а не електронні гаманці. Особу набагато важче ідентифікувати за розрахунковим рахунком платіжної картки, ніж за номером електронного гаманця;

– використовуйте для отримання й оплати замовленого товару послугу післяплати.

2. Дистанційне зняття коштів за допомогою послуги “операція без картки”. Сервіс “інтернет клієнт-банк” дозволяє здійснювати дистанційне керування рахунком і платежами через інтернет в режимі оn-line. 

Особливістю даного виду злочину є те, що проходить зараження комп’ютера, до якого підключена послуга “клієнт-банк”. Зараження відбувається шляхом розповсюдження шкідливої спам-розсилки; зараження вірусним програмним забезпеченням, яке дозволяє здійснювати управління віддаленого доступу комп’ютером, на якому підключена така послуга. Також є такий вид шахрайства як фішинг. 

Мета злочинців – виманити у довірливих або неуважних користувачів мережі персональні дані, посилаючи їм електронні листи із пропозиціями підтвердити реєстрацію облікового запису, що містять посилання на веб-сайт в інтернеті, зовнішній вигляд якого повністю копіює дизайн відомих ресурсів. Зазвичай такі дії вчиняються під кінець тижня. Несанкціоновано списані кошти перераховують на банківські установи, які не входять у рейтинг банків топ-100 України, звідки їх  можуть перевести у готівку чи перерахувати на інші банківські рахунки. 

Аби не стати жертвою шахрая, треба:

– користуватися антивірусними засобами, фаєрволами (мережевими сканерами);
– не реагувати на сумнівні поштові повідомлення;
– перевіряти магнітні носії на наявність шкідливого програмного забезпечення;
– не розголошувати відомості, які використовуються для роботи системи “клієнт-банк” (паролі, інформацію про клієнта);
– для підвищення безпеки встановити ліміти на зняття готівки і розрахунку картою.

3. Неправдиве повідомлення особі про загрозу життю, здоров’ю близьких родичів. Зазвичай, такі злочини вчиняють у нічний час, коли особа не очікує дзвінка. 

Аби не стати жертвою шахрая, треба:

– ні в якому разі не перераховувати чи передавати кошти шахраям;
– повідомити правоохоронні органи;
– по можливості, зв‘язатися з особою, яка нібито перебуває у небезпеці.

4. Скімінг. При цьому виді правопорушення використовують скімер — інструмент хакера для зчитування інформації з магнітної доріжки кредитної картки. Це пристрій, що містить магнітну головку, підсилювач-перетворювач, пам’ять і перехідник для підключення до комп’ютера. Скімер може бути портативним, зовсім мініатюрним.

Аби не стати жертвою шахрая, треба:

– звертати увагу на пристрої вводу кредитної карти в банкомат;
– не передавати власну картку в чужі руки;
– стежити за тим, щоб вашу картку використовували лише за призначенням (не змогли застосувати портативний пристрій під одягом, наприклад, офіціанта), інформує сайт mia.km.ua.