Хоча у Львові вже були перші морози і навіть сніг пролітав, наших археологів цим не злякати. Адже навіть у люті зимові морози вони продовжують досліджувати давню історію Львова.
Тож нещодавно на вулиці Веселій, 5, що в середмісті, їм вдалося виявити поселення давніх слов’ян, старіше за саму історію нашого міста! На глибині у п’ять метрів фахівці НДЦ “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України знайшли господарські ями, у яких були уламки ліпного посуду та пряслиця. Попередньо дослідники датують їх серединою VII ст. н.е. та відносять до празько-корчацької археологічної культури.
“У часи середньовіччя це було давнє Краківське передмістя. Однак, як засвідчують результати цьогорічних археологічних досліджень, ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперервного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів. Втім, це ще не означає, що нам треба переглядати офіційну дату заснування міста, але нова інформація суттєво доповнює ранню його історію і ще раз підтверджує місце розташування того ядра, з котрого розвинувся давньоруський Львів”, – розповів директор НДЦ “Рятівна археологічна служба” Олег Осаульчук.
З його слів, ще у 1992-му археологи вже знайшли рештки поселення празько-корчацької культури під час досліджень на місці будівництва готелю “Золотий Лев” (сучасний ринок “Добробут”), яке розташоване на відстані приблизно 150 м на південь від теперішнього місця розкопок. Тоді це була перша така знахідка на території Львова. Археологи провели масштабні дослідження і розкрили культурний шар на глибину до дев’яти метрів. І лише тепер, через 22 роки, їм вдалось знайти сліди заселення того ж часу.
Ця територія була заселена задовго до 1256 року. Тобто традиція безперервного загосподарювання цієї території є принаймні на 600 років старшою за першу писемну згадку про Львів
“Цьогорічні результати досліджень дозволять стверджувати, що давньоруський Львів виріс з поселення ранніх слов’ян і розвивався на його місці”, – каже Олег Осаульчук.
Окрім цього, на вул. Веселій археологи виявили та дослідили культурні нашарування, рештки забудови та уламки артефактів, зокрема люльок та кераміки XV – XVIII ст. Оскільки археологічні роботи лише розпочалися, фахівці сподіваються отримати достатню кількість інформації, щоб історичні висновки отримали беззаперечне підґрунтя.
Згадуючи сумний досвід великої кількості археологічних досліджень середмістя Львова, варто зазначити, що цього разу фахівцям не доводилось “вибивати із лопатою в руках” право тут працювати.
Як повідомили у прес-службі РАС, роботи на вул. Веселій, 5 є яскравим прикладом того, як має бути “в ідеалі”, адже інвестор звернувся до археологів ще перед початком робіт і замовив дослідження ділянки, на якій будуватиме готель. Та й із виплатами за роботи все гаразд, заборгованостей наразі немає.
Довідка. Празько-корчацька культура – археологічна культура, що існувала в V – VII ст. н.е. Її пов’язують зі слов’янськими племенами, згаданими Йорданом (візантійський історик VI ст.) під назвою “склавини”. Спочатку празька культура була поширена на території південної Волині, Верхнього і Середнього Подністров’я.
Пізніше ці племена заселили південну і північну частину Польщі, Чехію, Словаччину, східні райони Східної Німеччини, білоруське Полісся, середню частину Правобережної України, Молдавію й Румунію. Ці процеси відомі в історії під назвою “великі міграції слов’ян”.