Велосипедне життя Львова жвавішає – у мерії кажуть, що до кінця цього року довжина велосмуг міста становитиме 40 км, а до 2020-го планують, що веломережа матиме протяжність 268 км. Плани, як бачимо, грандіозні!

Пересісти з автомобіля на велосипед – практика багатьох як європейських, так і американських міст. 

До прикладу, у канадському місті Монреалі велоінфраструктуру почали будувати ще у кінці ХІХ ст. Так, 115 років тому міська адміністрація Монреаля вклала 134 млн доларів у великий проект з реорганізації доріг для велосипедистів і створення для них більш комфортної атмосфери. 

Передусім спланували створення нових паркувальних місць, аби роверисти не паркувалися у заборонених місцях. Нині ж протяжність велосипедних доріжок у місті становить 600 км. Тепер Монреаль найбільш облаштоване для велосипедистів місто Північної Америки. 

Звичайно, до таких результатів Львову ще далеко, оскільки велодоріжками місто облаштоване лише на одну шосту. 

“З 2011-го, коли було затверджено схему веломережі міста, на вулицях Львова побільшало як велосипедистів, так і велодоріжок. Нині довжина велосмуг міста становить близько 40 км – 1/6 від запланованих до 2020-го 268 км. Орієнтовна вартість проекту – 200 млн грн. Звичайно, місто таких грошей не має, – розповідає “Львівській Пошті” радник міського голови з питань розвитку велосипедної інфраструктури Олег Шмід. 

– Левову частку тих велодоріжок, які вже збудували, оплатили за гроші гранту німецького уряду. Також кошти дає Кабмін у вигляді фінансування реконструкції вулиць у Львові. Місто також фінансово сприяє розвитку велоінфраструктури, але скільки грошей на це піде із міської казни, не можна сказати. Це пов’язано з тим, що немає загального проекту будівництва велодоріжок у місті, на кожну вулицю роблять окремий проект із окремим кошторисом”.

Наразі основним об’єктом є будівництво велосмуги на вул. Куліша в рамках реконструкції всієї вулиці, яка вже функціонуватиме в листопаді. У планах – велодоріжки на вул. Левандівській та вул. Стуса (в рамках будівництва трамвайної колії на Сихів).

Також існує проект так званої трансміської веломагістралі, що сполучатиме вул. Липинського, вул. Наукову і вул. Стрийську, і проходитиме через центр міста. Крім того, є ідея залучити фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках реформи транспортної системи загалом. Карту веломережі Львова можна побачити на сайті Львівської міськради.

Та попри те у місті є чимало проблемних питань, що стосуються розвитку велоінфраструктури.

“Для велоруху міста проблемним є питання відірваності велодоріжок одна від одної, хоча позитивним моментом є те, що майже в кожному районі Львова є свої велосмуги. Крім того, частими є випадки паркування на цих смугах. Проблемою є також те, що пішоходи ходять велодоріжками. Це питання намагаємося вирішити шляхом маркування велосмуг, які також мають відмінний від інших дорожніх смуг колір та зроблені з асфальту, на противагу тротуарам”, – розповів Олег Шмід.

Цього року велодоріжки у місті з’явилися на вулицях Виговського та Гіпсовій, повідомляє прес-служба міськради. При тому у Львові будують різні типи велодоріжок – велосмуги та контрсмуги (рух велосипедів проти руху машин), яких в Україні ще жодне місто не має. У Львові їх декілька: на вул. Коновальця (ділянка, де немає трамвайної колії) та на вул. Коперника.

Читайте також

А ми ровером на пари! Велосипед для спудеїв – це модно, екологічно й корисно. Але не всі користуються таким видом транспорту. Чому – досліджував Інститут міста

“Що стосується контрсмуг, то такі є лише у Львові, в інших містах України таких аналогів немає. Та водночас контрсмуги практикують у багатьох європейських містах. До прикладу, усі німецькі міста мають такі смуги, якщо вулиця достатньо широка для того, аби пропустити авто і велосипед, але недостатньо широка, аби пропустити два автомобілі. Відтак рух на такій вулиці роблять одностороннім, тим часом велосипедисти їздять у обидва боки. Це також широко поширена практика у Голландії, Бельгії, Франції. А у Львові контрсмуги захищені бордюрчиком, як на вул. Коперника”, – зазначає Олег Шмід. 

До слова, велосипедом на роботу добирається лише кожен десятий німець. Більшість жителів країни віддають перевагу автомобілю, автобусу або метро. Але, якщо кожна друга поїздка маршрутом протяжністю до п’яти кілометрів здійснюватиметься на велосипеді, шкідливі викиди в атмосферу скоротяться на шість мільйонів тонн. Такі результати дослідження, проведеного ADFC на замовлення міністерства транспорту, будівництва і міського розвитку Німеччини.

Та все ж Львів ще не є досконалим містом для велосипедистів. Зі слів Олега Шміда, на роверах здійснюють менше одного відсотка поїздок по місту. 

“На першій стадії прекрасно було б, якби цифра піднялася хоча б до 10% зі всіх транспортних поїздок. У нас є всі підстави на це розраховувати, бо маємо ще один показник – зростає число продажів велосипедів. Цього року ровери купують на 40% більше, ніж торік. 

До того ж у Львові за приблизними підрахунками уже можна припаркувати понад 700 велосипедів. Це велика цифра, оскільки міськрада до цього не прикладала зусиль – всі велостійки облаштували за кошти підприємців, громадськості, а також GIZ на “Тиждень мобільності” завжди дарує місту з десяток велостоянок, які встановлюють біля тих закладів, які не можуть собі такого дозволити”, – зазначив співрозмовник. 

Він додає, що в “ідеальних” містах, де є комфортна транспортна система, рух розподіляється таким чином: до 50%  поїздок у місті здійснюють на велосипеді, 20% – на приватному транспорт і 30% – на громадському транспорті.