Для львівських студентів новий навчальний рік – це нова житлова проблема. У гуртожитках вишів місць обмаль, а вартість оренди помешкання у місті постійно підвищується. Ринок нерухомості сколихнула хвиля переселенців зі східних областей і Криму, та й постійні стрибки курсу долара ускладнюють економічну ситуацію у Львові. 

Студенти кажуть, що жити в гуртожитку дешевше, але умови там “неєвропейські”. У середньому за місяць доводиться платити 200 грн. До прикладу, за даними компанії AcademConsult, вартість тижня проживання в гуртожитках навчальних закладів Великої Британії становить 80 – 750 фунтів, Франції – 75 – 500 євро, США – 125 – 750 доларів, а Німеччини – 95 – 500 євро.

У Європі на вартість кімнати в гостелі впливає рівень орендної плати в регіоні, у якому розташований навчальний заклад. У Львові ж на ціну впливає вартість комунальних послуг та умови проживання. 

Нині Європа починає втілювати програму “Кожному студенту — окрему кімнату”. Про несправні ліфти, діряві вікна й розтрощені меблі там не чули. Дотримання правил проживання в гостелах суворо контролюється, і за їх невиконання студента виселяють. Усі гуртожитки платні, але в ціну включена плата за тренажерні зали, паби та спортбари, що їх подекуди має окремо кожен факультет, сауни та спортзали. Вони зазвичай розміщені в підвалах гуртожитків. Наші ж студенти сплять на двоярусних ліжках, а техніку їм доводиться привозити з дому. 

Уже добігає кінця перший навчальний тиждень, а деякі студенти досі шукають житло. Йдеться насамперед про спудеїв зі Львівщини. Кажуть, їм доводиться витрачати години, аби дістатися на навчання. Стільки ж часу йде на дорогу додому. Цього року майже всі виші Львова відмовили їм у поселенні, мовляв, у гуртожитках перебір. Воно й не дивно, адже у місті зараз як ніколи багато студентів із інших областей, особливо зі сходу країни та Криму. 

Тож в університетах кажуть, що пріоритет при поселенні надаютя дітям-сиротам, інвалідам і дітям з багатодітних сімей, а потім вже селять решту (тих, хто проживає далі, ніж за 50 км від Львова). Ситуація з гуртожитками була завжди складною, тож у вишах міркують, як вирішити цю проблему. До прикладу, у Франковому університеті та Львівській політехніці планують побудувати нові гуртожитки, а в медуніверситеті хочуть закупити двоярусні ліжка для гостелів.

“Навчаюся в університеті Франка. Змушена доїжджати до міста – у гуртожитку мені відмовили, бо живу в області. Щодня доводиться долати 70 кілометрів у одну сторону. За день витрачаю 50 гривень лише на дорогу! Квартиру ще не знайшла, оскільки комфортні помешкання з усіма вигодами коштують дорого. Дешевші вже орендували”, – розповіла студентка Олеся. 

Ріелтори певні: аншлаг на ринку нерухомості в кінці серпня – на початку вересня для Львова традиційний. 

“Ціна оренди квартири залежить від району. Ближче до центру помешкання дорожчі. Зараз за однокімнатну квартиру в середньому треба у місяць платити 2 тисячі гривень, проте на окраїнах міста можна знайти і за 1,5 тисячі, щоправда, євроремонту в ній не буде. Двокімнатну можна знайти за 2-2,5 тисячі гривень. Помешкання з новою сантехнікою та гарним ремонтом коштує 3 тисячі гривень. Інколи в такій квартирі може проживати не один студент, а двоє-троє. Батьки шукають і варіанти підселення. Найпопулярнішими є райони поблизу навчальних закладів. Кожна мама хвилюється, щоби дитина витрачала якомога менше часу на дорогу. А от район біля вокзалу чомусь популярністю не користується”, – розповіла голова Львівської ріелторської палати Ірина Яремко.

фото: lnu.edu.ua

Франковий виш може забезпечити студентів місцями в гуртожитках лише на 65%, тому зараз в університеті думають над будівництвом нового гостелу. 

На думку ректора вишу Володимира Мельника, новий гуртожиток навчальний заклад буде змушений зводити без участі держави – за грантові та спонсорські кошти. Коли університет почне впроваджувати проект у життя – невідомо. 

Цього року в студмістечку ЛНУ імені Івана Франка аншлаг – охочих поселитися тут було близько 2 тисяч вступників, тоді як розрахований він лише на 3,5 тисячі спудеїв. 

“У Франковому університеті є шість гуртожитків, один із яких – для гостей. У ньому проводять семінари, конференції, отож студенти там не проживають. Щодо студентських гуртожитків, то вони є двох типів – блочного та коридорного. Усі розташовані на Майорівці. За санітарним паспортом, у нашому студмістечку є 3 378 місць. Цього року отримали приблизно на 20 відсотків більше заяв на поселення, ніж торік”, – розповів “Львівській Пошті” Роман Березюк, директор студмістечка ЛНУ імені Івана Франка. 

Він додав, що найбільше заяв надійшло від першокурсників з юридичного, географічного, філологічного, економічного факультетів і факультету іноземних мов. “Загалом отримали майже 2 тисячі заяв на поселення. Старшокурсників селимо в ті ж кімнати, де вони мешкали до того. Зараз у гуртожитках Франкового вишу живе більше 4 тисяч студентів. І це при тому, що майже тисячі ми відмовили в поселенні”, – додав співрозмовник. 

Відповідно до наказу ректора, який регулює порядок розподілу місць у гуртожитках, першочергово поселяють сиріт, а також інвалідів. Вони звільнені від оплати. Пріоритети мають напівсироти, діти з малозабезпечених сімей, особи, які проживають у віддалених областях. Щодо старшокурсників, то при поселенні їх до уваги беруть середній бал успішності студента. 

“Щороку проводимо поточні ремонти. До прикладу, торік у четвертому гуртожитку замінили всі вікна, у п’ятому та шостому – вікна і сходові майданчики. Приводимо до ладу спортивні кімнати. Усі ремонтні роботи проводимо за кошти університету, використовуємо гроші зі спеціального фонду, а також ті, що платять студенти за навчання”, – розповів Роман Березюк.

У гуртожитках студентам дозволяють самостійно робити ремонти в кімнатах. Такі питання вирішують на рівні студмістечка. Якщо соціально-побутові умови не задовольняють спудея, він може поклеїти шпалери чи здійснити інші роботи за погодженням керівництва гуртожитку. “Щодо меблів, то вони є не старими, а… давніми. У 2000-их роках було матеріальне оновлення, але це лише 5 – 10 відсотків від загальних потреб. Із меблів у нас є ліжка, шафи, столи… Техніку студенти привозять свою, здебільшого холодильники та мікрохвильові пічки, – зазначає директор студмістечка. – Інтернет проведений у всіх гуртожитках, маємо мережеве сполучення між будинками, є електронний доступ до наукової бібліотеки”.