Це літо для львівських археологів видалось доволі плідним – їм пощастило виявити нові знахідки часів княжого Львова. Так під час досліджень на вул. Б. Хмельницького, 27-а, виявили уламки керамічного посуду давньоруського часу (горщиків) та фрагмент стінки амфори, які науковці попередньо датують XIII-XIV століттями.
“Цього року в одному із закладених шурфів ми зафіксували рештки двох археологічних об’єктів. Один із них був господарського призначення, а інший – житлового. Об’єкти виявили на глибині чотирьох метрів від сучасної поверхні”, – розповідає керівник археологічної експедиції молодший науковий співробітник Науково-дослідного центру “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України Микола Шніцар.
Окрім давньоруського матеріалу, у шурфах на ділянці на вул. Б. Хмельницького 27-а, археологи виявили рештки дерев’яної каналізації, яку попередньо датовано XVII-XVIII ст. “Це фактично дерев’яний жолоб, накритий зверху кришкою. Верхню частину цієї каналізаційної конструкції ми мали нагоду добре дослідити на протяжності восьми метрів”, – розповів Микола Шніцар.
За словами директора “Рятівної археологічної служби” Олега Осаульчука, цьогорічні знахідки черговий раз підтверджують, що давньоруський Львів розпочинався саме на території між сучасними вулицею Б. Хмельницького та проспектом В. Чорновола (колишнє русло Полтви), на північ від площі Я. Осмомисла та вулиці Торгової.
На вул. Б. Хмельницького, 27-а, де планують збудувати житлово-офісний будинок, наші археологи працюють уже давно. Перші роботи тут почали у 2004 році, проте тоді замовник мав проблеми із документацією. Тому їх вимушено призупинили аж до минулого року. Як розповів “Пошті” Микола Шніцар, у 2004 році за короткий період вдалось знайти матеріал XІХ-ХХ ст. Коли ж відновили роботи у 2013-му, розібрали старе мощення і далі проводили дослідження на більшій глибині.
Там виявили культурні нашарування навіть XIII ст., та більшість знахідок датовані XVII – XХ ст., серед них багато кераміки, зокрема залишків посуду, кахлів. Також на цій ділянці виявили залишки великої наземної споруди, яку датують XVII ст. – це було складське приміщення.
“Скільки ще тут працюватимемо, поки не відомо, це залежить від майбутнього проекту будівництва. Добре, що нашій роботі ніхто не заважає. От минулого року мешканці сусідніх будинків постійно сварились, мовляв що ми тут “будуємо”. Цього року вже присутні справжні будівельники, тож всі ці питання вже до них, археологів ніхто не чіпає”, – розповів Микола Шніцар.