Місто, в якому помирають леви… Величавих, гордовитих тварин, які є і символом  Львова, і його окрасою, треба рятувати. Таких скульптур у нашому місті  майже п’ять тисяч, багато з них у критичному стані. 

Торік у місті небайдужі вирішили започаткувати благодійний фонд порятунку знищених левів міста. Цей фонд за мету собі поставив моніторинг стану левів, виготовлення проект­ної документації на їхню реставрацію та й самі роботи з відновлення. 

А головне – пошук благодійників, які б фондували гроші на реставрацію левів, відтак стаючи їхніми опікунами.

Процедура реставрації левів непроста, тяганина з документами, дослідженнями, архівними даними займає чимало часу. 

Тож минув рік, відколи започаткували справу порятунку левів, за цей час жодного цілком відреставрованого звіра, та все ж поступ у справі є. Є проектно-реставраційна документація, щодо відновлення крилатого лева, що на венеційській кам’яниці на площі Ринок, 14. Під опіку його взяли ресторатор Андрій Худо та Олег Мацех, керівник фонду реставрації ушкоджених та знищених левів Львова. 

“Ми довго до цього йшли, але нарешті наміри стали реальністю. Першим у проекті “Збережемо львівських левів” став венеційський лев. Але це лише один лев з сотні інших, які потребують уваги. Долучайтесь! Львівські леви чекають на вас, допоможіть їм отримати нове життя”, – написав Олег Мацех на своїй сторінці у Facebook.

Аби відновити лева, треба чимало часу і багато грошей. “Якщо обрати якусь не надто велику і складну скульптуру, то перш ніж приступити до реставрації, слід виконати дуже багато попередніх підготовчих робіт. Найперше необхідне дослідження того, як справді виглядала скульптура, вивчити певні історико-культурні архівні матеріали, які могли б допомогти в цьому. Згодом скласти проект реставрації. Саме виготовлення проекту достатньо коштовна річ – десятки тисяч гривень, – розповідає “Пошті” Юрій Гайда, один з ініціаторів проекту “Збережемо львівських левів”. 

– Це ж не просто взяти відро цементу або відро вапна, двох хлопців і наляпати. Відновлювати набагато складніше, аніж виготовити скульптурку заново. Треба враховувати те, що було зроблено. Також потрібно провести дослідження матеріалів, з яких було зроблено скульптуру”.

Після того, як є проект реставрації, його треба затвердити у всіх наглядових інстанціях, і вже аж по тому починати реставрацію. 

Нині у місті леви руйнуються значно інтенсивніше, ніж раніше, понад 30% левів утрачено назавжди. 

“Що найгірше, можна констатувати негативну тенденцію по прискоренню руйнування львівської архітектури загалом. А леви є показником, маркером того пришвидшеного руйнування. Відіграє роль і техногенний, і людський фактор у цій справі. Хотілося б, щоби наші діти і внуки жили у Львові, який буде славитись своєю архітектурою, а не спогадами про неї!”, – каже Юрій Гайда. 

Тож, аби спростити усі процедури й заохотити людей долучатись до реставрування, ініціатори проекту “Збережемо левів” паперову роботу беруть на себе.  

Позитивні лев’ячі рекорди міста: – найвище розташований лев – 415 м над рівнем моря (флюгер на майданчику Високого Замку); – найбільший лев – майже 4 м (біля Сихівського кладовища); – найбагатший на леви будинок – 99 зображень – проспект Свободи, 11; – найбільш “лев’ячі” вулиці – просп. Свободи (211, разом з інтер’єрами 245), вул. Городоцька (165), С. Бандери – 154 разом з інтер’єрами; – найстаріша скульптура львівського лева – XIII – поч. XIV ст.

“Ми шукаємо опікуна, а на себе беремо весь технологічний процес. Тобто ми намагатимемось зняти складність усіх процесів реставрації, аби львів’янин чи будь-хто інший, хто має порив до меценатства, був лише платником-опікуном. Він платить за проект, який виготовляє проектант. Після виготовлення проектно-кошторисної документації, якщо людина має можливість платити далі і за реставрацію, то вона вносить наступну суму. Якщо ж ні, ми, маючи уже проект по реставрації конкретного лева, залучатимемо інших інвесторів до цього діла”, – пояснює Олег Мацех.

Коштує відновлення левів чимало, все залежить від самої скульптурки, в середньому це обходиться у понад сотню тисяч гривень. “У нас є скульптури левів і є такі леви, які використовуються як масова декорація на будинках XIX - XX століття, такі масові штамповки левів менш цінні і робилися, так би мовити, фабрично. Часом бачимо лева на фасаді і здається, що він у нормальному стані, а виходить, до прикладу, так, як з крилатим левом з венеційської кам’яниці на площі Ринок. Коли ми поставили риштування, виявили, що там багато “доліпок”, і це добряче деформує скульптуру”, – розповіла “Пошті” начальник управління охорони історичного середовища міськради Лілія Онищенко.

Є у місті леви, яких рекомендують забрати з вулиці в музей. Лілія Онищенко розповіла “Пошті”, що на вулиці Коперника біля криниці є два давні леви, досліджував їх реставратор з німецького товариства GIZ, і вирішив, що вони настільки цінні, що місце їм у музеї. Вони зі старої ратуші, поставили у ґроті біля криниці левів після падіння ратуші.