Експерименти з львівською міліцією
До кінця жовтня у Львові експерти разом із правоохоронцями, громадою та владою думатимуть, як покращити роботу міліції та повернути до неї довіру жителів
фото: lviv.mvs.gov.ua
Львів стане першим містом України, в якому про реформу міліції не лише говоритимуть, а й намагатимуться її таки провести. Так, з 1 липня до 31 жовтня експерти разом із самими міліціонерами та громадою удосконалюватимуть діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ Головного управління МВС України у Львівській області.
Проте цей період можна, радше, назвати підготовкою до змін, ніж самими змінами, адже не йдеться про напрацювання нових законів чи коректив до старих. Видається, що міліція експериментуватиме з тим, як можна бути ефективною в тих умовах, що є, і вчитиметься жити “за законом”.
Кардинальні зміни чи “половинчасті рішення”?
До кінця жовтня експерти вивчатимуть, скільки треба ресурсів, часу, спеціалістів для того, щоби міліції перейти на інший, якісний, рівень.
“Метою експерименту є передусім проведення громадського аудиту наявних ресурсів львівської міліції та попередня оцінка змін, необхідних для реформування органів внутрішніх справ, включно зі змінами у правовому регулюванні. По-друге, за мету ставимо запровадження в діяльність органів внутрішніх справ окремих елементів community policing – роботи міліції, орієнтованої виключно на вирішення проблем громадян.
Від експерименту очікуємо пропозицій щодо нової структури, показників роботи й критеріїв відбору, заснованих на результатах трьох соціологічних досліджень серед населення та правоохоронців Львівської області, які плануємо провести впродовж серпня – жовтня”, – розповідає голова Експертної ради з реформування міліції та прав людини при МВС України Євген Захаров.
З його слів, нині напрацювання реформи міліції України лише на стадії розробки, тому експеримент на Львівщині стене майбутнім фундаментом для глобальних змін. А поки до програми реформи міліції увійдуть лише ті пункти, які не потребують змін у законодавстві.
Під час обговорення експерименту перший заступник міського голови Олег Синютка зазначив: він проти “половинчастих рішень, бо вони нічого, крім втрати темпу і зневіри, не принесуть”. “Зараз ми повинні йти на кардинальні зміни. Треба приймати масштабні рішення, аби вони відповідали європейській практиці”, – переконаний Олег Синютка.
Своєю чергою експерти стверджують, що на цьому етапі закони міняти рано, адже треба спочатку визначити, якими саме мають бути зміни, а тоді вже діяти “кардинально”.
Зі слів Євгена Захарова, для експерименту Львівщину обрали тому, що тут достатньо розвинена місцева громада, а суть реформи насамперед полягає в тісній співпраці населення з міліцією. У жодному місті України роль громади в його житті не є такою високою, як тут, тому Львів ставитимуть за приклад, а результати експерименту згодом розповсюдять всією Україною.
А міліція готова до змін?
Координацією роботи в організаційно-методичному супроводі міліції займається начальник ГУ МВС України у Львівській області Дмитро Загарія. Він зазначає, що особовий склад міліції готовий до початку такого процесу.
“Ми готові відкрити всі свої активи та інформаційні можливості, аби члени робочих груп якомога повніше оцінили напрямки діяльності, які треба реформувати. Передусім треба реформувати блок міліції громадської безпеки, адже ця ланка найбільш наближена до населення. Якщо ми реалізуємо цей проект, то зуміємо відновити довіру населення до міліції”, – розповів Дмитро Загарія.
Також окремим завданням експерименту стане напрацювання пропозицій до МВС щодо запровадження місцевої міліції та інновацій у сфері забезпечення прав затриманих осіб – від електронних терміналів реєстрації усіх відвідувачів райвідділів до надання дозволу затриманим особам, поміщеним до ізоляторів тимчасового утримання, користуватися телефоном.
Понад три місяці напрацювання реформи проходитиме в групах за напрямами: проведення аналізу сучасного стану органів і підрозділів Головного управління МВС України у Львівській області; оптимізація структури; взаємодія органів місцевої влади з міліцією; реформування діяльності підрозділів ДАІ; запровадження нових показників ефективності роботи; зміни в процедурах кадрової роботи; запровадження моделі community policing у роботі з населенням, підвищення рівня прозорості та відповідальності в діяльності.
Міська влада своєю чергою також має власні думки щодо того, якою має бути майбутня реформа. Так, Олег Синютка зазначає, що все, що стосується боротьби з організованою злочинністю, боротьби з бандитизмом, злочинністю в економічній сфері, повинне залишатися за центральними органами влади. А все, що стосується громадської безпеки, роботи Державтоінспекції, попередження і профілактики злочинності, має бути за громадами.
ЛОЦМАН уже працює
Цієї п’ятниці у Львові презентували одну зі складових майбутнього проекту реформування міліції, яка, щоправда, була напрацьована у Львові вже доволі давно. Йдеться про ЛОЦМАН – Львівський оперативний центр миттєвого адміністрування нарядами міліції, який працює з 1 липня.
Система передбачає, що оператори та інспектори чергової частини приймають дзвінки жителів усіх районів Львова і мають можливість миттєво скеровувати на місце найближчі патрулі міліції.
Зі слів начальника штабу ГУ МВС України у Львівській області Юрія Гладуна, раніше кожен райвідділ Львова мав у підпорядкуванні свої наряди, часто була неузгодженість між містом і районами, бо не було комп’ютеризованої системи. Тепер усі наряди підпорядковані єдиному центру, і це дає можливість оперативно керувати всіма ними у місті.
Система передбачає і встановлення GPS-навігації на всіх патрульних автомобілях, а також розширення системи відеоспостереження у всьому місті. Як розповів Сергій Зюбаненко, начальник міліції Львова, наразі у Львові є 24 відомчі камери, але цього дуже мало, адже лише на “Арені Львів” їх є 320. Тому до системи під’єднали ще 12 камер. У майбутньому правоохоронці планують використовувати мережу комерційних камер і камер відеоспостереження, встановлених на трамвайних коліях.
Розробники проекту вивчали досвід Польщі, де така система дала очікуваний результат. В Україні цим досвідом користувались і в Донецьку, проте зараз, з огляду на ситуацію в країні, вона вже не працює.
Як розповів “Пошті” інспектор чергової частини Микола Сліпець, він проходив спеціальну підготовку безпосередньо на робочому місці. Навчився швидко, бо це не важко, а проблеми є лише тоді, коли виникають перебої з інтернетом.
“Тепер відчутно зменшився час реагування на дзвінки громадян. Якщо раніше було так, що патрульна служба, ДАІ та Державна служба охорони завжди контактували зі своїми райвідділами, то тепер ми їх усіх об’єднали та всі патрулі підпорядковуються тільки нам. Є шість районів і шість райвідділів, ділимо їх із моїм напарником по три. До мене від оператора, що приймає дзвінок, приходять повідомлення, і я повідомляю через радіостанцію наряди. Але якщо, наприклад, є повідомлення про Галицький район, а там усі патрулі зайняті, то приїдуть ті, які є найближче, до прикладу з Личаківського району”, – розповів Микола Сліпець.
Зараз систему запускають у тестовому режимі, повністю проект ЛОЦМАН запрацює вже в новому приміщенні Львівської міліції на вул. Стрийській. Проте зараз його будівництво призупинили через брак коштів.
“Ми сподіваємося, що все-таки Міністерство внутрішніх справ із державного бюджету зможе дофінансувати необхідну частину. З другого боку, ми з міського бюджету також будемо докладатися для того, щоб реалізувати цей проект. Окрім цього, у вівторок міський голова мав зустріч із грантодавцями, з міжнародними фондами, зацікавленими в тому, щоби Україна була європейською, цивілізованою державою, країною з відкритим суспільством. Важлива складова – органи внутрішніх справ. Ми, звичайно, сподіваємося, що отримаємо допомогу для того, щоби завершити цей проект”, – зазначив Олег Синютка.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Не можемо робити так, як робили в Грузії, бо ми вдесятеро більша країна. Польська модель у нас теж не спрацює. Треба шукати свою, але, безперечно, враховуючи зарубіжний досвід.
Є деякі конкретні речі, які ми хочемо запровадити; до прикладу, британську систему фіксації в електронному вигляді всіх кроків щодо затриманої особи. За таких умов у електронне досьє записують усі дії, які відбуваються щодо затриманого, коли його викликають на допит, до прикладу, чи переводять в іншу камеру. Думаю, для нас це вкрай необхідно, бо саме на цій стадії відбуваються катування й інші насильства над затриманими. Введення такого електронного досьє запобігатиме незаконним діям міліції.
У Британії, наприклад, передбачається участь потерпілого при розгляді його скарги. Йому відкривають доступ до тих матеріалів справи, які можна відкрити. Людина ніколи не буде задоволена роботою міліції, коли постраждала і не знає, як реально відреагували на її скаргу. А от у Польщі можна перейняти її підходи до роботи міліції громадської безпеки. Там ця ланка найсильніша.
Треба зібрати разом увесь цей досвід, використовувати його і так знайти власні рішення для проблем, які маємо.
Стосовно того, чи мають бути посади керівників міліції виборними, то я виступаю проти такої ідеї. Я не прихильник обрання на посади професіоналів. Це ж робота не політика, а насамперед професіонала, тому треба його оцінювати за професійними якостями, а не покладаючись на емоції чи симпатії.
У межах цього експерименту передбачені також зміни в процедурах кадрової роботи. Будуть враховані думки персоналу, коли призначають їм начальника, оцінки його діяльності співробітниками та громадськістю. Це буде, можливо, у вигляді громадських слухань. У Львові щось подібне вже було, коли призначали нового керівника міліції Львівщини. Насправді цей досвід можна застосовувати й щодо інших посад.