Студентські заробітки: переваги і ризики

“Пошта” дізналась, як спудеям, котрі влітку планують працювати, вберегтись від недобросовісних роботодавців. Юрист розповідає, які документи варто підписувати, а які ні, аби не втрапити в біду

фото: Андрій Польовий
Студенти, мабуть, найактивніший люд, на місці їм не сидиться. Тож коли закінчується навчання, молоді люди одразу ж шукають собі роботу на літо. 
Проте тут можуть виникнути певні труднощі, адже далеко не всі роботодавці добросовісні, а таких “зелених” працівників обдурити доволі просто. Скажімо, притягнути до майнової відповідальності через розтале морозиво чи інші зіпсовані продукти.

Від продавців і до покоївок…


фото: Андрій Польовий
Більшість людей знаходять собі першу роботу саме в студентському віці. Адже намагаються вчитись відповідальності, ставати менш залежними від батьків, бодай частково заробляти на свої потреби. А оскільки це перший робочий досвід, то далеко не всі знають, що робота без трудового договору –незаконна! Роботодавці ж не поспішають підписувати договори з  тимчасовими працівниками.
Як розповіла “Пошті” студентка Олена, вона влітку продавала морозиво в центрі міста. Працювала з 10.00 до 20.00, проте жодних “паперів” не підписувала. Її роботодавець не боявся, що та “вкраде холодильник із морозивом, чи всі виручені гроші”. 
“Разом зі мною працювали і старші жінки, для них ця робота була постійною. Знаю, що вони підписували трудовий договір, там і про якусь матеріальну відповідальність було зазначено. Я ж працювала дуже короткий термін, до того ж ще вчилася, тому нічого не підписувала, це було невигідно власникам. Але жодних проблем не мала, що заробила, те було моє”, – розповіла Олена.
А от деякі роботодавці не такі довірливі, тож хочуть, щоб на них працювали офіційно. Так на працівнику відповідальності більше, тож можливо й працюватиме старанніше.
“На час Євро-2012 я працювала у великому взуттєвому магазині, де продавали і футбольну символіку. Хоча й влаштовувалась лише на місяць, мене взяли на трудову книжку, підписала трудовий договір. Оскільки мала роботу з товаром, до того ж доволі дорогим, там був пункт про мою матеріальну відповідальність, – розповідає студентка Вікторія. – Так сталось, що одного разу я не догледіла і у той час, коли працювала, вкрали футболку. Жінка довго їх міряла, а потім просто вдягнула одну і вийшла. Хоча охоронець це помітив, не зупинив її. Тому, коли виявили крадіжку, керівництво довго думало з кого ж вираховувати за крадіжку – з мене чи з охоронця. На щастя, вийшло так, що тоді на нашому складі була зайва футболка… Тому все обійшлось і особливих проблем через цю крадіжку не було”.
Окрім сфери торгівлі, студенти часто підпрацьовують і в галузі обслуговування, зокрема в готелях і гостелах. Як розповіла “Пошті” львів’янка Дарина, час до часу заробляє собі на кишенькові витрати покоївкою в одному із львівських готелів. Ця робота неофіційна, документів не підписувала, проте і проблем через неї не виникає. 

Де шукати роботу? 


фото: Андрій Польовий
Як запевнила “Пошту” Галина Козак, начальник відділу надання послуг роботодавцям Львівського міського центру зайнятості, ідеальним є варіант, коли роботодавець підписує із своїм працівником трудовий договір, нехай навіть на дуже короткий термін. 
У ньому зазвичай є пункт про матеріальну відповідальність. Він мусить бути, якщо треба мати справу з грошима чи товаром, бо жоден роботодавець не погодиться найняти людину просто так. Зі слів співрозмовниці, треба пам’ятати, що коли з вами не підписують жодних документів, така робота є незаконною і у разі порушення ваших прав, довести це буде дуже складно. 
“Ми допомагаємо студентам шукати роботу. Інформацію про вільні сезонні вакансії можна отримати і на нашому сайті, там є і всі контакти роботодавців, тому зв’язатись із ними можна напряму. Також  облаштували у центрі зайнятості спеціальний стенд із вакансіями, там відкрита інформація від роботодавців – посада, зарплата, певні умови роботи, контакти, відповідний термін роботи. Враховуючи специфіку нашого міста і його туристичну спрямованість, найбільше є вакансій у сфері туристичного обслуговування, громадського харчування, торгівлі”, – каже Галина Козак.
Здебільшого роботодавці потребують офіціантів, барменів, касирів та інших працівників ресторацій
З її слів, зараз у центрі є понад 50 вакансій для студентів. Здебільшого роботодавці пропонують місця у сфері громадського харчування, потребують офіціантів, барменів, касирів та інших працівників ресторацій. Також є чимало підприємств, які потребують операторів cool-центрів. Платять тут близько двох тисяч гривень за місяць.  
Як розповідав раніше “Пошті” Роман Зафійовський, голова Комітету підприємців Львівщини, бізнесмени зацікавлені у тому, щоб брати на роботу студентів. Проте, якщо і влаштовують їх на місяць-два, то завжди дивляться на перспективу. 
З його слів, зокрема у автосервісах завжди потрібні майстри-слюсарі, які ремонтують автомобілі. Оплата досить висока, кваліфікований працівник, що має певний стаж, може за місяць заробити близько 3 – 5 тис. грн, залежно від виробітку.

 Підписувати чи не підписувати: поради юриста            
Працевлаштування регулює Кодекс законів про працю України. Здебільшого студенти з ним не знайомі, тому недобросовісним роботодавцям ошукати їх доволі легко. 
Звісно, працівнику вигідно підписувати документи з роботодавцем, зокрема трудовий договір, бо як же інакше довести, що ти працював, але треба зауважити, що окрім договору часто змушують підписати і інші документи, зокрема “договір про повну матеріальну відповідальність”. А от після цього зазвичай і виникають проблеми.
“Часто буває,  що роботодавці не хочуть брати на роботу продавців, не підписавши з ними документів про фінансову відповідальність. У такому випадку треба добре дивитись, що саме зазначено у цих паперах. Бо, якщо людина бере на себе відповідальність за товар і гроші, має бути певна, що лише вона має до них доступ. Повинна приймати продукцію, вести облік. Коли ж продавців  багато, все хаотично, а потім виявляється нестача, звинувачують у ній саме тимчасових працівників”, – каже “Пошті” адвокат Олег Мицик.
З його слів, улітку чимало продукції швидко псується. Півбіди, якщо морозиво розтануло, це звична справа, але буває, що частина товарів одразу приходить у непридатному стані, її одразу треба викидати. Тоді тимчасових працівників можуть звинуватити в крадіжці і навіть лякати притягненням до кримінальної відповідальності.
Адвокат зазначає, що законодавством визначено перелік осіб, які можуть підписувати договір про повну матеріальну відповідальність, усі цього робити не можуть. До прикладу, лісник не може підписувати такий договір, бо ніхто не може підрахувати точної кількості дерев у лісі.  Тож не можна ставити підпис, що ти відповідаєш за якесь майно, якщо воно не впорядковане, не підраховане. Щоб за щось відповідати, людина має мати фізичну можливість  це вберегти. 
“Бувають випадки, коли замість того, щоб підписати із студентом трудовий договір, роботодавець вимагає розписку. Каже: “Ти виходиш на зміну із візочком морозива на 10 тис. грн, а раптом ти втечеш з ним? Пиши розписку, що ти в мене позичив  10 тис. грн, потім продаси морозиво і повернеш”. Той підписує. Продає морозиво, потім  свариться з власником за тисячу грн, якої і справді може бракувати, а той подає до суду на всі десять тисяч. І як доведеш, що це неправда, якщо у роботодавця є документ?”, – каже Олег Мицик.

 При працевлаштуванні на тимчасову (чи постійну) роботу варто обов’язково пам’ятати свої права та обов’язки: 
– Стаття 51 КЗпП. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється: для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень.
– Стаття 70 КЗпП. Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.
– Стаття 106 КЗпП. За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Крім цього, заборонено залучати осіб, молодших вісімнадцяти років до робіт у надурочний час.
– Стаття 108 КЗпП. Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Крім цього, заборонено залучати осіб, молодше вісімнадцяти років до робіт у нічний час.
– Стаття 132 КЗпП. Матеріальна відповідальність. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності.
– Стаття 135-1 КЗпП. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Перед підписанням договору про повну матеріальну відповідальність треба пересвідчитись чи ваша посада відноситься до переліку посад, з якими укладають такі договори.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4274 / 1.64MB / SQL:{query_count}