Здавалося б, у Львові тимчасової роботи повинно бути багато, але попри це наша молодь чомусь безробітна. Причини цьому можуть бути різні. Хтось шукає підробітку не так вже й активно і після першої невдалої спроби здається. Буває, роботодавці не беруть, бо ті без досвіду. Хтось вважає спудеїв безвідповідальними, а від деякої роботи вони й самі відмовляються. І якщо ще торік молодь здебільшого шукала роботу у рідному місті, то цього року багато студентів, як з’ясувала “Пошта”, поїде працювати за кордон.  

Щоб довідатись, як львівські студенти планують провести свої канікули, “Пошта” провела опитування. Виявляється, значна їх частина байдикувати не збирається, бо у вільний від пар час можна заробити бодай на дрібні кишенькові витрати. 

Марта Мартинюк, другий курс, ЛНУ ім. І. Франка:
– Влітку, звісно, я б хотіла десь попрацювати.  А чом б і ні? Матиму багато вільного часу, треба використати його раціонально, а так  і свої гроші матиму, і відповідальності навчусь. Щоб знайти роботу подавала резюме на сайти для пошуку вільних вакансій – Jobs.ua та Work.ua. Тепер мені на електронну скриньку приходять сповіщення про вільні місця. Готова працювати будь-де, лиш би не офіціанткою, це важка робота та й асоціації з нею в мене чомусь погані. Розраховую на середню зарплату 1200 – 1500 грн.

Влад Макух, другий курс, Львівська комерційна академія:
– Влітку я працюватиму за кор­доном, а саме в Польщі. Роботу мені допомогла знайти тітка. Чому не у Львові? Тут платять менше, а працювати треба важко. До того ж в Польщі моя праця захищена законом. Тож за місяць роботи там зможу заробити близько 8 тис. грн, матиму медичне страхування, різні бонуси, працюватиму на виробництві. В Україні ж максимальна зарплата для студента лише 2-3 тис. грн. 

Антоніна Скачкова, перший курс, ЛНУ ім. І. Франка:
– Роботи наразі не шукаю, бо відразу після сесії їду відпочивати. Можливо, коли повернусь, кудись влаштуюсь. Вже знайшла собі роботу офіціанта в одній з львівських кав’ярень, хоча розумію, що навряд це місце буде вільним до початку липня. Але це робота не за фахом, тому навіть якщо втрачу це місце, не дуже перейматимусь. Літній заробіток – це дуже зручно, за два місяці можна відкласти близько 4 тис. грн, а потім собі щось купити. 

Карина Борисевич, третій курс НУ “Львівська політехніка”:
– Поки про роботу на літо ще не думала. Проходитиму практику, сподіваюсь,  зможу там затриматись, це було б чудово, бо мала б роботу за спеціальністю. Якщо ж не вдасться, то не буду працювати влітку взагалі. Займатимусь самовдосконаленням, читатиму та й відпочину зрештою.

Уляна Кропанцева, третій курс, НУ “Львівська політехніка”:
– Зазвичай влітку я стараюсь знайти якийсь підробіток, але не забуваю і про відпочинок. Не завжди вдається це поєднати, та цього року я знайшла рішення. Їду в Америку з програмою Work and Travel. Це мій перший досвід участі в таких програмах, тому очікую чогось нового. Їду туди не стільки, щоб заробити гроші, а щоб набратись нових вражень, світ побачити. Якби ще вдалось повернути гроші, витрачені на дорогу, було б добре. Торік мені було важко у пошуках роботи у Львові, лише через знайомих знайшла підробіток, бо всюди потрібен досвід, якого ніде взяти. Тому цього року вирішила спробувати щось нове, працюватиму в індійському ресторані офіціантом.

Ілона Кміть, перший курс, ЛНУ  ім. І. Франка:
– Я ніколи ще не працювала, батьки не дозволяли, та й на відпочинок часто їздила.  І цього року теж працювати не буду. Але займатимусь волонтерством, навчатиму англійської мови сиріт та дітей із малозабезпечених сімей. Якщо говорити про те, ким би хотіла працювати, то це точно щось пов’язане із роботою з дітьми, проте не вчителькою. Можливо, соціальним педагогом або викладачем англійської літератури.

Єлена Мельник, четвертий курс, НУ “Львівська політехніка”:
– Я працюю кожного літа. Звичайно це робота не за спеціальністю (я журналіст), вже й не впевнена, що хочу працювати за фахом.  Тож відпрацьовую офіціантом чи касиром. Я не дуже вибаглива, яку роботу вдається знайти, туди і йду. Цього року планую працювати офіціанткою, це непоганий заробіток, до того ж матиму чайові. Зазвичай шукаю роботу в інтернеті, буває й таке, що знайомі допомагають, але цього разу сиділа в кав’ярні і побачила оголошення про вакансію. Відразу звернулась до адміністратора і мене прийняли, попри те, що я без досвіду роботи.

Пошуки роботи студенти здебільшого починають ще здаючи літню сесію, аби вже у перші дні канікул можна було починати працювати, а от в кінці літа поїхати кудись на відпочинок. Та найзручніше шукати вакансії в інтернеті на відповідних сайтах, але доведеться чекати кілька днів, а то й тижнів, поки отримаєш відповідь від роботодавця чи запрошення на співбесіду. 

Також у пошуках роботи може допомогти міський центр зайнятості. До слова, інформацію про вільні вакансії для студентів можна отримати і на їхньому сайті, там є і всі контакти роботодавців, тому зв’язатись із ними можна напряму. 

Як розповів “Пошті” Олег Дрівко, заступник директора міського центру зайнятості, студенти досить активно звертаються до них у літній період. Тому працювати із роботодавцями центр починає ще на початку весни, щоб мати список вакансій для студентів на літній період. 

“Ми облаштували у центрі зайнятості спеціальний стенд із вакансіями, там відкрита інформація від роботодавців – посада, зарплата, певні умови роботи, контакти, відповідний термін роботи. Враховуючи специфіку нашого міста і його туристичну спрямованість, найбільше є вакансій у сфері туристичного обслуговування, громадського харчування, торгівлі. На літній період до Львова приїздить більше туристів, підприємці-ресторатори відкривають літні майданчики. Тому зараз є багато вакансій офіціантів, барменів, торгових агентів, продавців продовольчих товарів. Також традиційними робочими місцями є оператори колл-центру, власне на літній період. Таких вакансій на літній період багато”, – розповів “Пошті” Олег Дрівко. 

З його слів, серед вільних зараз також є вакансії продавця-консультанта у салонах мобільного зв’язку, там студенти, окрім зарплати, мають певні бонуси, які декларує роботодавець. Також є постійні вакансії у ЛКП, але двірниками молодь працювати не хоче. 

Отож, залежно від специфіки роботи студент може заробити від 1200 до 4 тис. грн. Найбільше отримують кур’єри, які займаються доставкою продукції клієнтам по місту. Завжди є можливість заробити більше беручи додаткові години роботи.

“У нашому центрі зайнятості можна знайти роботу не лише у Львові, а й в області. До прикладу, у Жовківському районі зараз потребують збирача полуниць. В Україні є багато сезонних вакансій, традиційно у південних областях, раніше були і в Криму, тепер немає. Влітку потребують садівників, робітників фермерських господарств. Ось на Одещині та Полтавщині шукають трактористів для роботи на сільськогосподарських угіддях. Нині зменшилась кількість вакансій на літній період у відпочинкових комплексах. Проте все ж у Одеській області потребують покоївок, виноградарів, декларують зарплату 1500 грн, але там мабуть є ще якісь бонуси”, – зазначає співрозмовник. 

Як розповів “Пошті” Олег Дрівко, зараз студенти, які звертаються до центру зайнятості, шукають роботу у Львові чи в області, хоча в попередні роки був попит і на вакансії по країні. Проте, з його слів, працевлаштування студентів відслідкувати складно, адже вся інформація відкрита і людина не зобов’язана реєструватись, може напряму зв’язатись із роботодавцем. 

“Але якщо є потреба, ми можемо відкрити консультаційну картку, самі зв’язуватись з роботодавцем і влаштовувати людину на роботу. Тому коли потрібна допомога, то процедура проста: людина приходить, отримує на місці консультацію, її скеровують до спеціаліста, а він вже контактує з роботодавцем, дізнається чи вільна ще та вакансія і влаштовує студента”, – додає Олег Дрівко.  

фото: vestis.fr

Як розповів “Пошті” Роман Зафійовський, президент Комітету підприємців Львівщини, бізнесмени зацікавлені у тому, щоб брати на роботу студентів. Проте, якщо і влаштовують їх на місяць-два, то завжди дивляться на перспективу. Адже, якщо молоді фахівці добре справляються із своїми обов’язками, то чому б не взяти їх на постійну роботу?

“У мій автосервіс приходять студенти з технікумів на літню виробничу практику. Там  виконують роботу, тому вона оплачується за згодою сторін. Нам завжди потрібні майстри-слюсарі, які ремонтують автомобілі. Оплата досить висока, кваліфікований працівник, що має певний стаж, може за місяць заробити близько 3 – 5 тис. грн, залежно від виробітку, – каже Роман Зафійовський. – У нас був хлопчина, який навчався на п’ятому курсі Львівської політехніки на спеціальності автомобільне господарство, прийшов на роботу ще будучи студентом. Із своїми обов’язками справлявся добре, тому його залишили. Коли він закінчив виш, то вже мав постійну роботу. Студенти-робітники це добре, бо і вони мають можливість підзаробити, і ми можемо придивитись, підучити і мати добрих фахівців”.  

Європейський досвід свідчить: найбільше студенти влітку підпрацьовують офіціантами. У Львові нині також такі тенденції. Втім, як зазначив “Пошті” Марк Зархін, президент Гільдії рестораторів Львова, робота офіціанта дуже непроста, тому підходить вона далеко не всім студентам.  

“У нашій компанії студентів на роботу на два-три місяці беремо нечасто, здебільшого вони працюють на літніх майданчиках. Молодь приваблює можливість отримати високі чайові, це справді так, але їх ще треба заслужити. Якщо студент комунікабельний, вміє знайти підхід до людини, витривалий та рухливий, то може добряче підзаробити. Основна ж зарплата офіціанта становить близько двох тисяч гривень, – каже Марк Зархін. – На жаль, не можу сказати, що в захваті від працездатності наших студентів, часто вони не витримують навантаження. Тому у Львові здебільшого офіціантами працюють люди, які вже здобули освіту, це представники різноманітних професій. Головне, мати бажання спілкуватися з людьми, хист і витривалість”.