Дай книзі волю!

До кінця травня у Львові на зупинках громадського транспорту запрацює перша інтерактивна вулична бібліотека

фото: afishalviv.net
Якщо ви знайшли у Львові у людному місці книгу – не варто вважати, що її хтось загубив. Загляньте на форзац, саме там ви знайдете повідомлення про справжнє призначення знахідки і коротку інструкцію як діяти далі. Якщо вас це зацікавило, то безсумнівно ви заразилися… любов’ю до буккросингу.
“Учасники руху залишають свої книги у спеціальних людних місцях, обраних заздалегідь. Кожна книга має позначку – наклейку. Її можна отримати, до прикладу, у книгарні, – розповідає “Пошті” буккросерка Наталка. – Буккросинг це такий собі безкоштовний книгообмін, або “звільнення” від прочитаних книжок”.  
Цей рух із кожним роком набуває все більшої популярності й у Львові. Він діє за принципом “поділися книгою із ближнім”. Проте книгу, яка потрапила до буккросера, не можна привласнити – прочитав і відправляй у вільне плавання, аби нею насолодився хтось інший. А у деяких львівських кав’ярнях, книгарнях чи інших місцях культурного відпочинку можна знайти літературу на будь-який смак, на спеціальних буккросерських або так званих мандрівних книжкових полицях. Варто пам’ятати, що аби взяти почитати книгу, потрібно взамін залишити свою. А якщо дотримуватись усіх правил буккросингу, то треба ще й зареєструватися на сайті www.bookcrossing-ua.at.ua, там же варто зареєструвати книгу, їй одразу надають серійний номер, також пропонують видрукувати спецналіпочку. В такий спосіб згодом можна відслідкувати маршрут книги-мандрівниці. 
Для того, аби урізноманітнити рух буккросингу у Львові, ініціативна група молодих людей вирішила втілити в життя проект “Буккросинг на зупинках”. Відтак в рамках соціально-культурних мистецьких проектів у публічному просторі міста на зупинках громадського транспорту незабаром облаштують книжкові шафи, де кожен охочий зможе насолодитися літературою поки чекатиме на маршрутку чи трамвайчик. 
“Перевага вільних бібліотек просто неба у тому, що обмінюватися книжками можна абсолютно безкоштовно. Наразі зібрали не так багато книг, але для однієї шафи вистачить. Першу таку вільну бібліотеку плануємо встановити уже в травні. Розмірковуємо над двома варіантами, де можна облаштувати книжкову шафу – це зупинка навпроти пам’ятника королю Данилу Галицькому або на трамвайній зупинці під накриттям біля географічного факультету Франкового вишу”, – розповіла “Пошті” одна із організаторів проекту Леся Лютанко. 
У місті вже діє кілька пунктів прийому книжок для реалізації проекту. Всім, хто хоче зробити свій внесок у розвиток ініціативи, організатори просять принести з дому цікаві і вже давно прочитані книги. Збирають книги за адресами: вул. Дорошенка, 50, пр. Крива Липа, 9 – Medea та на вул. Галицькій, 1, 2 поверх – Communa.
Організатори не приховують, що ідея не нова, поширена у багатьох європейських містах. Але спеціально для львів’ян хотіли її втілити по-новому. Тож у місті обмінюватимуться книгами не лише у кав’ярнях  чи книгарнях, а просто на вулиці. Головне завдання придумати, як уберегти книжкові шафки від вандалів, яких у місті не бракує. 
Львів’яни таке ноу-хау вітають. Та все ж для того, аби проект набув популярності і не загримів з невдачею, треба бавитись за правилами буккросингу і не спустошувати полиці, а навпаки – наповнювати їх. 
“У буккросингу книгами потрібно обмінюватися. Якщо ти щось забираєш із полиці, то потрібно щось поставити. Все залежить від порядності людини. Люблю подорожувати. Помітила, що буккросинг у всіх своїх варіаціях дуже популярний у Європі. Так, книгу чи газету можна знайти будь-де: у кафе чи парку, у метро чи на зупинці. Щодо львів’ян, певна: їм потрібно трохи часу, аби навчитися правильному буккросингу. Але в будь-якому разі книжкові шафи річ корисна. Можна погортати книгу, аби згаяти час,  коли когось чекаєш”, – розповіла “Пошті” студентка Анна. 
Продавці книгарні, де вже впродовж кількох років діє полиця мандрівних книг кажуть, що хоча буккросинг і є популярним рухом серед львівської молоді, проте містянам ще бракує культури, мовляв, львівські буккросери часто хитрують. “До нас приходять люди і запитують про буккросерську полицю. Хоча в наші обов’язки не входить пильнувати, чи буккросери дотримуються всіх правил користування мандрівними книгами, проте часто помічала, як відвіду­вачі брали по кілька книг, але взамін віддавали лиш одну”, – розповіла “Пошті” консультант львівської книгарні Світлана.
 До теми                                   
Буккросинг прийшов до нас із Америки. В Англії є традиція залишати в метро прочитану пресу для того, щоб інші пасажири теж могли її переглянути. Цей приклад надихнув американського інтернет-технолога Рона Хорнбекера “відпустити” у світ улюблені книжки. У березні 2001-го він залишив 20 книг зі своїми координатами у холі готелю, в якому зупинився. А за півроку на сайті Хорнбекера було зареєстровано вже 300 активістів, які продовжили його справу. Відтоді і зародився новий рух під назвою буккросинг.
В Україну цей книжковий рух прийшов у 2005-му. Щоправда, спочатку він не був дуже популярним, адже книжки просто забирали прибиральники, двірники або ж і звичайні перехожі, в яких вони осідали. Таким чином її вільна мандрівка припинялась так і не розпочавшись.
Для того, щоб такі книжки не пропадали, активні читачі почали створювати визначені місця, так звані безпечні полиці. Вони є переважно у книгарнях, кав’ярнях чи інших місцях культурного відпочинку. Сьогодні книжковий рух стає дедалі популярнішим. У мережі Інтернет створено відповідні сайти, на яких активні учасники реєструють свої книги і, відповідно, можуть простежити їх рух.
Одним із завдань буккросингу є організація всесвітньої нестандартної бібліотеки цікавих книжок. Зважаючи на збільшення середньої вартості ціни на звичайну сучасну художню літературу, цей рух стає альтернативою для активних читачів. Окрім того, прочитані книги не обтяжують полиці – ними можна поділитися, взявши натомість іншу книгу або ж просто віддавши її у добрі руки.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4885 / 1.59MB / SQL:{query_count}