Ремонти доріг для Львова вже давно стали класичною проблемою, адже тривають вони зазвичай довго, завдають значних незручностей пішоходам, водіям, а якщо ведуться абияк, то й пожежникам! Як розповіли “Пошті” над­звичайники, після ремонтів, які проводили у місті з 2000 року без погоджень з органами контролю, майже половина міських пожежних гідрантів була заасфальтована. 

Таким чином пожежна безпека львів’ян опинилася під загрозою, адже кожен заасфальтований пожежний гідрант уповільнює роботу МНСівців на 20 хвилин. У місті досі ліквідовують наслідки таких необачних ремонтів, але, на щастя, зараз вулиці міста ремонтують із погодженням з надзвичайниками та ЛКП “Львівводоканал”.

Усі львівські пожежні гідранти перебувають на балансі ЛКП “Львівводоканал”, тому відновлення несправних є обов’язком саме комунального підприємства. Як розповіла “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар Львівводоканалу, випадків заасфальтовування гідрантів зараз поменшало, натомість кількість відновлених збільшується.

“Гідрант – це таке відгалуження водопроводу, де вода завжди під тиском. На нашому балансі є 2 594 пристрої. Спільно з пожежниками ми стежимо за їхнім станом, складаємо відповідні акти огляду, визначаємо, які необхідно відновити. Власне процес відновлення гідрантів є постійним, проте це дає свої результати. Сподіваємось до кінця року відновити всі пристрої. Залишилося полагодити ще 170”, – розповіла Уляна Горбата.

З її слів, найбільше потребують відновлення пожежні гідранти в середмісті Львова. Там ще багато австрійських пристроїв, які ще називають гідрантами львівського типу. “Ремонт одного такого гідранта (зокрема, заміна його запчастин) обходиться від 800 до 1 500 гривень. Аби придбати повністю новий пристрій, необхідно майже 4 000 гривень. Минулого місяця ми придбали 15 нових гідрантів польського типу – один коштував 3 тисячі 800 гривень. Від початку цього року експлуатаційні дільниці Львівводоканалу відновили 66 пожежних гідрантів, відповідно до погодженого графіка виконання робіт  ГУ ДСНС України у Львівській області”, – розповіла Уляна Горбата.

З її слів, найбільше пожежних гідрантів є в Личаківському районі  міста –  510, у Галицькому районі їх 477, у Франківському – 468, у Залізничному – 394, у Шевченківському – 392, а в Сихівському – 353. “Проблеми з гідрантами виникають не лише тому, що їх заасфальтовують без погодження. На жаль, люки пристроїв для гасіння пожеж (вони овальної форми, невеликі за розміром), як і каналізаційні, часто крадуть.  Особливо багато крадіжок стається в середмісті Львова. Якщо гідрант не прикрито, у нього потрапляє сміття і він виходить з ладу”, – підсумовує Уляна Горбата.

фото: прес-служба МНС

Як розповів “Пошті” Валентин Дорофєєв, начальник оперативно-координаційного центру ГУ МНСУ у Львівській області, ситуація зі станом пожежних гідрантів була особливо критичною у 2007 році, але за останні роки за підтримки органів місцевого самоврядування усе змінилося на краще.

З його слів, у Львові активно почали моніторити стан гідрантів після пожежі у Львівському цирку, що сталася 22 березня  2011-ого. Тоді виникла велика проблема, оскільки поблизу справних пристроїв не виявилось, тому довелося довго їх шукати, аби загасити пожежу.

“Раніше кількість несправних гідрантів досягала тисячі, а це – майже половина усіх наявних пристроїв для гасіння пожеж у Львові. Нині ця цифра зменшилася в рази.  Минулого тижня в нас відбувалась комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Збираємо її щоквартально. Розглядали питання протипожежного водопостачання  спільно з ЛКП “Львівводоканал”, а зараз разом перевіряємо ситуацію з міськими гідрантами. Звісно, не можна сказати, що зараз усе гладко, але ситуація нормалізується”, – розповів Валентин Дорофєєв.

З його слів, і досі трапляється, що гідранти під час тих чи інших робіт асфальтують. До того ж їхні кришки інколи крадуть або ж вони ламаються через те, що старіють і не витримують ваги машин, оскільки розміщені на дорогах. 

Зараз у Львові переважають пожежні гідранти так званого львівського зразка, але є і московського. Усі вони підземні. “На деяких реконструйованих вулицях ставили нові гідранти, зокрема на вулицях Генерала Чупринки та Івана Франка. Їх монтували будівельники, які займалися ремонтом дороги, а не “водоканалівці”. Це гідранти зовсім іншої модифікації, нового зразка, тому при їх встановленні нам дали перехідники і насадки, щоби наші пожежні колонки підходили для відкривання цих гідрантів”, – розповів Валентин Дорофєєв.

З його слів, пожежні гідранти має бути встановлено через кожні 150 метрів (може бути менше, але не більше), але ці вимоги залежать і від щільності забудови.  Наразі наявних пожежних гідрантів вистачає. Аби лиш вони справними були... “Якщо у місті реконструюють вулицю із заміною всієї комунікаційної системи, пожежні гідранти треба замінювати якісними та сучасними. Звісно, я би дуже хотів, аби з часом у Львові пожежні гідранти були такими, як зараз є в Європі, тобто наземного типу.  Так їх легше буде вивчати і “на” них уже не припаркуєш машини, не облаштуєш автостоянки, як зараз роблять у Львові”, – каже Валентин Дорофєєв.

Як розповів “Пошті” співрозмовник, найбільше незручностей для роботи пожежників є в середмісті, адже є вулиці, на які в разі потреби пожежна машина просто не може заїхати. “Близько двох тижнів тому був виїзд на вулицю Староєврейську, 4, де виникла пожежа. Хоча вона не була серйозною, у приміщенні виникло задимлення. У нас були проблеми, бо пожежна машина не могла туди заїхати. Її довелося залишити біля скульптури Божої Матері, черговий особовий склад  був змушений брати обладнання і йти до місця виникнення пожежі пішки”, – розповів Валентин Дорофєєв.

Зазначимо, що з початку року у Львівській області надзвичайники зареєстрували 732 пожежі, у яких 27 людей було травмовано, 21 особа загинула.