До 1 січня 2009 року Міністерство оборони України остаточно вивезе боєприпаси з передмістя Львова

Свого часу планували завершити масове роззброєння артилерійських складів ще у 2007-му, але процес затягнувся через недостатнє фінансування. Коли на складі не залишиться жодного боєприпаса, роботи розпочнуть сапери, які проведуть рекультивацію земель, - повідомив "Пошті" керівник прес-центру Західного оперативного командування Олександр Поронюк. Відомо, що ці землі вже встигла придбати у Міноборони одна з київських фірм, назву якої досі не оприлюднюють.

Минулого ж тижня на Яворівському військовому полі­гоні завершилася утилізація  частини боєприпасів із брюховицького складу, яку розпочали цьогоріч у жовтні. Йдеться про ті, які не можна було везти на промислову утилізацію. За інформацією сайта Міністерства оборони, знешкодження мінометних мін шляхом підриву здійснювали фахівці державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" на підставі угоди, підписаної з Міноборони. Як зазначає інженер виробничо-технічного від­ділу філії "Карпатвибухпром" (м. Івано-Франківськ) державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" Андрій Перепелко, їхні спеціалісти виконували це складне завдання спільно з фахівцями компанії "Трансімпекс".

- Більшість фахівців компанії "Трансімпекс" є офіцерами запасу інженерно-саперних військ, мають значний практичний досвід під час виконання інтернаціонального обов'язку в Афганістані та виконання миротворчої місії у Лівані", - каже Андрій Перепелко.

Проблема надлишкових боє­припасів триває ще з 1991 р., коли все це добро  перекинули в Україну з колишніх країн Варшавського договору (Чехо­словаччина, Угорщина, Поль­ща). Сподівалися згодом їх повернути, але вони так і залишилися у нас. Скажімо, все той же склад у Брюховичах був укомплектований боєприпасами аж на 130%. І багато років це було головним болем, поки у 2003 р. не  пролунали вибухи у Новобогданівці. Згодом аналогічні трафунки сталися в Артемівську, потім знову в Новобогда­нівці, а цьогоріч у Лозовій, що на Харківщині.

Як вже писала "Пошта", цьогорічна надзвичайна ситуація з вибухами боєприпасів на Харківщині змусила активізуватися високопосадовців - на всіх складах перевірили пожежну та вибухонебезпеку, наявність пожежної техніки, необхідного екіпірування для військових, взаємодію з МВС та МНС.

Врешті, після першого резонансного вибуху у Новобогда­нівці, з держбюджету нарешті почали виділяти кошти на утилізацію боєприпасів. За словами О. Поронюка, саме зі середи­ни 2003 р. й стартувала реалізація програми вивезення боєприпасів із Брюховичів. До ре­чі, цьому складу вже майже сто років (!). На початку 2006-го ці склади позбулися всіх реактивних боєприпасів (системи "Град" та "Ураган", радіус дії яких 30 км), а цьогоріч завершили вивезення звідти й боєприпасів першої  та другої категорій.

- Перша категорія - це ті, які  використовуватимуть ще впродовж десятиріччя. Їх вивезли на віддалені арсенали за межі Львівщини, і вони не загрожують населенню. Боєприпаси другої категорії (вивезли у військові частини Західного регіону) використовуватимуть упродовж наступних 2-3 років під час навчань", - розповідає О. Поронюк.

Станом на початок осені у Брюховичах ще залишалися боєприпаси для стрілецької зброї та артилерії середнього калібру. Ще одним проблематичним складом на теренах Львівщини є Радехівський склад ракетного пального (меланжу). Цього року вдалося утилізувати 250 т цього пального, а загалом є майже 6 тис. т.