Андрій Палюх, прокурор Львова, про корупцію серед чиновників, Євро-2012 та інтереси громадян

Діяльність міської прокуратури, попри те, що вона не надто часто світиться у ЗМІ, час од часу набуває у Львові гучного резонансу. Останній випадок - прокурорський протест щодо депутатського рішення провести повторний конкурс на визначення генпідрядника-інвестора будівництва стадіону до Євро-2012. Минулої п'ятниці депутати міськради відхилили цей протест.

Прокурори, звісно, люди неговіркі. Однак сьогодні "Пошта" запросила в гості Андрія Палюха, прокурора Львова, аби він поставив свої акценти у процесах, якими живе місто.

- Пане прокуроре, на Львів­щині загалом і у Львові, зокрема, останнім часом спостерігається тенденція до зростання заборгованості із заро­бітної плати. За даними статуправління, її розміри сягнули 60 млн грн.

- Якщо говорити про заборгованість із зарплати, то треба розрізняти категорії підпри­ємств, на яких є така заборгованість. Борг із зарплати на підприємствах, які сьогодні працюють, становить, із названої вами суми, 36 млн грн, інша його частина припадає на підприємства-банкрути, а також підприємства, на яких сьогодні відбувається процедура санації. Якщо говорити про прокуратуру міста Львова, то вона наглядає за дотриманням законодавства лише на підпри­ємствах, які забезпечують життєдіяльність міста. І станом на сьогодні в місті немає піднаглядних нам об'єктів, що мають заборгованість із зарплати.

Прокуратура проводить щомісячний моніторинг цього питання. Не так давно, наприклад, виникла велика заборгованість із зарплати на комунальному підприємстві "Львівелектро­транс". Працівники підприємства порушили дане питання перед міською радою. Прокуратура, зі свого боку, залучила для вивчення питання фахів­ців відповідних органів контролю і за результатами перевірки внесла припис міському голові. Міськрада досить швидко відреагувала на позицію прокуратури, і це питання в терміновому порядку було розглянуто на виконкомі і сесії. Після цього з бюджету були виділені кошти на зарплати працівникам "Львівелектротрансу".

Прокуратура також має право заявляти позови в інтересах громадян, які не отримали зарплату. Це розглядається в порядку судових наказів. Пізніше судові накази скеровуються у виконавчі служби. Якщо підприємство не має "живих" грошей, то вже виконавча служба примушує директора або продати певні матеріальні засоби підприємства, або взяти кредит у банку. А коли і після цього директор нічого не робитиме, то він нестиме вже подвійну відповідальність - за порушення законодавства про оплату праці і за невиконання рішення суду.

- Громадяни також стурбовані інформацією щодо можливих масових звіль­нень у зв'язку з фінансовою та економічною кризою. Як у цій ситуації прокуратура захищає права громадян? Чи останнім часом не побільшало скарг на роботодавців?

- Справа в тому, що прокуратура з власної ініціативи не може втручатися у стосунки між працівником та роботодавцем. Тому правова свідо­мість самих громадян повинна бути високою. Якщо вони відразу погоджуються на те, щоб порушувалися їхні права, то позбавляються у майбутньому пенсійного забезпечення, соціальних гарантій тощо. Тобто, громадяни повинні при першому ж контакті з роботодавцем розуміти, що в їхніх інтересах працевлаштовуватися легально.

Що для цього потрібно? Пишеться заява про прийняття на роботу, а роботодавець видає наказ і робить запис у трудовій книжці. Якщо це зроблено, то людина вже захищена. І коли власник починає порушувати законодавство, людина має право оскаржити його неправомірні дії, в т.ч. незаконні вимоги про звільнення, в судовому порядку чи звернутися в органи прокуратури. Прокуратура, згідно з законом, уповноважена представляти в суді інтереси осіб, які через об'єктивні причини не можуть себе захищати, тому що належать до соціально незахищених категорій: чи пенсіонерів, чи інвалідів, чи мають на утриманні неповнолітніх дітей. Відповідно, ми відразу розпочинаємо перевірку. Якщо людина не належить до цих категорій, то вона має право звернутися в суд самостійно. Якщо ж вона не звертається, то можуть бути виявлені інші підстави, які дають право прокуратурі втрутитися у ситуацію. Адже в трудовому колективі можуть бути і пенсіонери, і батьки неповнолітніх дітей. Прокуратура також залучає інспекцію з працевлаштування та інспекцію з охорони праці - дві структури, до повноваження яких входить проведення перевірок і контроль за дотриманням трудового законодавства. І вже є ефект від таких перевірок. Наприклад, порушені кримінальні справи за фактами, коли працівники отримували зарплату в конвертах чи відпрацювали певний період, а зарплати не отримали, хоча керівники мали відповідні кошти на зарплату, однак використовували їх на виробничі цілі. Вони порушили законодавство про оплату праці і, відповідно, створили судовий прецедент.

- Відомо, що прокуратура винесла протест щодо проведення повторного конкурсу на визначення генпідрядника-інвестора будівництва стадіону до Євро-2012. Чи не могли би Ви пояснити, чому прокуратура вдалася до такого кроку?

- Коли та чи інша норма, записана в ухвалі міської ради чи в рішенні виконкому, суперечить закону, не можна ховатися за благими намірами. Адже одне порушення закону тягне за собою багато інших порушень і тяжких наслідків. Якщо ми з'ясовуємо, що та чи інша ухвала суперечить вимогам закону, ми ставимо питання про її скасування і приведення до вимог чинного законодавства. Так сталося і з останнім конкурсом, пов'язаним із будівництвом стадіону. Якби цей конкурс відбувся, то потім повернути ситуацію у законне русло було б значно складніше, могли б розпочатися судові справи.

Коли ми перевірили закон­ність ухвали від 23.10.2008 р. "Про утворення конкурсної комісії щодо надання права на забудову територій для проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року" і положення, яке розробила комісія про порядок проведення конкурсу, то встановили, що ця ухвала, а саме пункти 1, 3 і 5, не відповідає чинному законодавству.

Така невідповідність полягає в тому, що конкурсна комісія не вправі визначати забудовника-генпідрядника, бо будівництво стадіону ведеться за бюджетні кошти. Відповідно, визначення генпідрядника має проводитися в порядку, визначеному тимчасовим положенням про закупівлю товарів і послуг, яке затверджено постановою Кабміну від 28.03.2008 року та на підставі Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про закупівлю товарів і послуг за державні кошти". Тобто конкурсна комісія не має права визначати забудовника, вона може визначати тільки інвестора. А забудовника, згід­но з чинним законодавством, має визначати замовник як розпорядник бюджетних коштів, яким у нашому випадку є Управління капітального будівництва.

Приймаючи ухвалу "Про утворення конкурсної комісії щодо надання права на забудову територій для проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року", депутати не скасували перед тим ухвалу міської ради від 04.08.2008 р., якою саме на УКБ покладалося підписання угоди із забудовником на підставі документів, які надійшли з Кабміну, Міністерства еконо­міки про погодження одноосібного визначення генерального забудовника.

- Депутати здивовані, що Ви не ознайомили їх з висновками і не оголосили протест напередодні засідання комісії, на якому відкривали конверти з пропозиціями, тобто на сесії міськради, яка відбулася 20 листопада, хоча були особисто на ній присутні.

- На жаль, пленарне засідання сесії тоді перетворилося на дискусію між депутатами і мером, і я просто не мав можливості в неї втрутитися. Проте того ж дня я передав протест на ухвалу Львівської міської ради № 2187 від 23.10.2008 р. із вимо­гою привести її у відповідність до законодавства у відповідні виконавчі органи міськради. До того ж саме до повноважень міськради належить інформувати депутатів про те, що з'явився прокурорський протест, який призупиняє дію того чи іншого нормативного документа.

- Щодо ділянки, на якій будуватиметься євростадіон, то зараз триває судова тяганина між фірмою "Зеленбуд" та міськрадою за право власності на неї. Чи прокуратура вивчала це питання?

- Наразі не скасовано державний акт на землю, виданий управлінню капітального бу­дів­ництва. Верховний суд, скасувавши рішення судів перших інстанцій, керувався у своїх висновках передусім процесуальними мотивами. Тобто, до суті і змісту рішень судів перших інстанцій не було зауважень. Суд вважав, що потрібно було застосувати інше законодавство, яке вирішує весь цей спір. Я не можу передбачити, якими будуть наступні рішення суду. Але мені здається, що міська рада все-таки відстоїть своє право на цю земельну ділянку.

- Створюється враження, що зараз набагато більше рі­шень виконкому і міськради приймаються з порушенням закону. Чи дійсно це так?

- Думаю, що це викривлене враження. Я би казав, що теперішня каденція, навіть припускаючись помилок, робить біль­ше ефективної роботи, ніж їхні попередники. Адже і депутати, і виконком намагаються приймати багато ухвал та рішень, які регулюють різні сторони взаємовідношень громади і міської влади. Попередня каденція значно менше працювала в цьому напрямку.

Безперечно, є ухвали, рішення виконкому, з якими ми не погоджуємося і відразу про це говоримо, як, наприклад, про евакуатори. Тут ні виконком, ні депутати нас не підтримали. Ми ж кажемо, що від початку міська влада діяла незаконно. Адже коли в громадянина забирають авто - це порушення закону про власність. Після наших відхилених протестів ми, звісно, звернулися до суду. Так, цивільна справа за нашим позовом до міської ради та виконкому  про скасування ухвал та рішень про дію евакуаторів розглядається в Галицькому районному суді. В позовній заяві прокуратура вимагає в суду винести постанову про заборону діяльності евакуаторів до винесення рішення суду. Суд ще розглядає це питання.

А от щодо ухвали про вивіски, то міськрада задовольнила протест прокуратури. Адже закон чітко визначає, що таке реклама і що таке вивіска. А міська рада і виконком перевищили свої повноваження щодо визначення терміна "вивіска".

- Прокуратура внесла протест на ухвалу міськради, якою дозволяється приватизувати помешкання в будинках - пам'ятках архітектури. Чи на сьогодні цей протест залишається в силі?

- Дозвольте пояснити, чому прокуратура опротестувала це рішення. Коли ЛМР приймала цю ухвалу, Верховна Рада України ще не зняла вето із закону, тобто було заборонено приватизацію таких помешкань. Міськрада нібито зробила добро для людей, але, з іншого боку, вона посіяла правовий нігілізм. У чому він полягає? Людина зверталася до органів приватизації, їй погоджували приватизацію, але надалі ця приватизація могла бути визнана незаконною, оскільки ухвала міськради прийнята з порушенням чинного законодавства. До того ж в ухвалі міськ­ради недосконало прописаний порядок приватизації та механізм відповідальності за збереження цих незвичайних будинків. Пам'ятку архітектури треба зберегти для наступних поколінь. Тому має бути продуманий порядок відповідальності для мешканців: що вони можуть робити, а чого не можуть, як вони повинні зберігати цей будинок. І міська та центральна влада мають цій людині допомагати матеріально, фінансово, щоб вона могла в належному стані утримувати свою квартиру та будинок-пам'ятку архітектури. Тобто, щодо таких будинків має бути підвищена відповідальність за їх приватизацію.

Саме тому прокуратура внесла протест на цю ухвалу. В часі він майже збігся з прийняттям ВРУ закону, який скасував мораторій на приватизацію помешкань в пам'ятках архітектури. Тепер, коли є закон, треба привести відповідно до нього ухвалу міськради щодо цього питання. Наскільки я знаю, саме це й відбувається, тобто міськрада задовольнила протест прокурора і невдовзі буде готовий текст нової ухвали про приватизацію в будинках - пам'ятках архітектури.

- Прокуратура здійснює нагляд за дотриманням міськими чиновниками закону про боротьбу з корупцією. Які успіхи в цьому напрямку?

- Прокуратура склала протокол про корупцію стосовно колишнього директора департаменту житлового господарства Бабака. Цей державний службовець з порушенням чинного законодавства, а саме: без проведення відповідного конкурсу, без винесення питання на сесію - уклав угоду про надання земельної ділянки біля готелю "Європейський" на вул. Тершаківців під комерційну автостоянку для цього ж готелю. Ми склали відповідний протокол про боротьбу з корупцією, скерували справу в Личаківський суд і зараз є відповідне рішення, за яким Бабака притягнуто до адміністративної відповідальності.

- Нещодавно з'явилася ін­формація про те, що двох місь­ких чиновників затримали за хабарництво. Чи мала ця історія продовження?

- За цим фактом порушено кримінальну справу. Думаю, що цього місяця її завершать і тоді можна буде говорити докладніше.