Нині, коли на українських дорогах з’являється все більше машин, уявити життя водія без заторів практично неможливо. А якщо проектувати цю тенденцію на Львів, то “корки” в нашому “місті вузеньких вуличок” – явище повсякденне.
Аби дістатися з одного району Львова до іншого, майже завжди треба їхати середмістям, а тут про швидкий рух можна забути – він нереальний. Однак з минулої середи львівські водії можуть полегшити своє життя завдяки мобільному додатку “Яндекс. Затори”, який запрацював для міста на базі програм “Яндекс. Навігатор” і “Яндекс. Карти”.
“Запустивши цю програму на телефоні, водії передають інформацію про швидкість руху свого автомобіля автоматично, без додаткових дій. Програма ж, аналізуючи отримані дані, визначає, де є затор, і пропонує найзручніший маршрут його об’їзду. Львів – третє місто після Києва та Одеси, де водії користуються мобільними додатками доволі часто. Загалом в Україні транспортними додатками “Яндексу” користується майже 160 тисяч людей”, – розповів Сергій Петренко, гендиректор компанії “Яндекс. Україна”.
Відтепер завантаженість доріг Львова можна побачити в інтернеті. Визначають її за 10-бальною шкалою. “На головній сторінці “Яндексу” та на maps.yandex.ua з’явився “світлофор”, який показує жителям ситуацію на дорогах у балах. Якщо його показник від 1 до 3 балів – це означає, що дороги вільні, 4 – 6 – рух ускладнений, 7 – 8 – серйозні затори, 9 – 10 – рух стоїть. Інформація оновлюється щочотири хвилини та доступна також у мобільних програмах “Яндекс. Карти” і “Яндекс. Навігатор”, – розповів Дмитро Мельник, експерт “Яндекс. Заторів” в Україні.
Найбільші затори у Львові з 18.00 до 19.00 – у цей час завантаженість доріг сягає 7 балів
Зі слів експерта, у Львові нема яскраво виражених ранкової і вечірньої годин пік – на вулицях постійно багато машин. На відміну від інших великих міст, Львовом не можна швидко їхати навіть у вихідні. Нижчими за 4 бали затори майже не бувають. “Завантаженість доріг починає збільшуватися з 6.00 до 9.00 і зазвичай перевищує 6 балів. Потім на дорогах стає вільніше, але не суттєво: рівень заторів коливається в межах 6 і вище балів упродовж усього дня. Ближче до вечора, приблизно з 17.00, ситуація починає погіршуватись. Найбільші затори у місті з 18.00 до 19.00 – у цей час завантаженість доріг сягає 7 балів. У будні водіям найлегше на дорогах у четвер, найважче – у п’ятницю”, – каже Дмитро Мельник.
Якщо підсумувати увесь час, упродовж якого львівські водії щодня стоять у заторах, разом вийде майже 25 років, стверджують експерти. Звичайно, жителі різних районів витрачають на дорогу різну кількість часу. “Житель Левандівки, який їздить на роботу в центр автомобілем, у середньому втрачає через затори приблизно 66 годин у рік, житель Рясного – 100 годин, а Сихова – понад 160”, – зазначив Дмитро Мельник.
Аналізуючи дорожню ситуацію у Львові, фахівці визначили, що однією з причин утворення “корків” є простоювання автівок на світлофорах. Також часто затори в нашому місті спричиняють трамваї, особливо коли горе-паркувальники блокують їх рух коліями. Нашим “рогатим” доводиться стояти доти, доки авта не приберуть. Об’їхати ж “корок” на вузьких вуличках інколи неможливо.
До теми |
Середньостатистичний американець проводить 36 годин у рік в дорозі, а в 1982-ому цей показник становив 11 годин. Ці дані отримали в результаті дослідження, проведеного Техаським інститутом транспорту, інформує сайт postup.brama.com. Перше місце за складністю руху серед міст США посідає Лос-Анджелес, потім йдуть Сієтл, Сан-Франциско, Вашингтон, Бостон і Нью-Йорк. Крім того, Лос-Анджелес також лідирує за кількістю дорожніх аварій. Водій цього міста проводить 56 годин у рік в дорозі. У Сієтлі й Атланті цей показник становить 53 години, у Далласі та Вашингтоні – 46, у Маямі – 42. З подібними проблемами зіштовхуються також країни Азії. Скажімо, Токіо відоме своїми заторами, втім й інші японські міста поступово перевантажуються машинами. Однак нині не існує надійного розв’язання проблеми заторів на дорогах. Ентоні Даунс, автор книги “У заторі. Скупчення транспорту в години пік”, зробив такий висновок: “Попри рішучі намагання розв’язати проблему скупчення транспорту, майже в усіх частинах світу ситуація погіршуватиметься. Тому я раджу: звикайте до цього!” |
“Однією з функцій Львівавтодору є обслуговування світлофорів і їх налаштування. У Львові є приблизно 140 світлофорів. Більшість працює в жорсткому режимі. Для цього є кілька різних програм, які визначають тривалість зеленого та червоного світла. Цей проміжок часу різний для ранку, дня, вечора та вихідних. Також є “розумні” світлофори, які працюють в режимі адаптування. Завдяки детекторам вони відстежують потік людей на переходах і так аналізують та адаптують тривалість зелених сигналів”, – розповів Ігор Могила, провідний інженер відділу організації та безпеки дорожнього руху ЛКП “Львівавтодор”.
З його слів, згодом Львівавтодор у своєму Центрі керування рухом транспорту на львівських дорогах використовуватиме дані ресурсів “Яндекс. Заторів”. “Зараз стежимо за рухом транспорту у місті, використовуючи дані наших детекторів і камер зовнішнього спостереження. У нас нема працівників, які би займалися подібними дослідженнями, тому автоматичний помічник потрібен. Дані з “Яндекс. Заторів” дадуть можливість аналізувати причини ускладнення руху, відтак зможемо їх оперативно вирішувати на найпроблемніших ділянках”, – каже Ігор Могила.
Дослідники “Яндексу”, аналізуючи дані, які отримують від міських водіїв, визначили: здебільшого аварії у Львові стаються на великих автомагістралях. “Одна з найаварійніших вулиць міста – проспект Чорновола. Особливо багато ДТП стається на ділянці проспекту між вулицями Під Дубом і Городоцькою. Аварії часто бувають і на вулиці Зеленій. Тут є одне з найнебезпечніших перехресть у всьому Львові – перетин Зеленої та Романчука”, – каже Дмитро Мельник.
Торік, з його слів, найбільше даних про затори у Львові “Яндекс” отримав від автомобілістів у травневі свята. Тоді користувачів побільшало у два з половиною рази. Таку ситуацію із заторами у Львові пов’язують з тим, що це – туристичне місто, яке відвідує чимало людей з власним транспортом. Це підтверджує і той факт, що, зокрема, у Києві на травневі свята “корків” не було – жителі столиці поїхали на вихідні у Львів.