“Відпрацьована” небезпека
До кінця року у Львові з’являться 80 нових контейнерів для збору батарейок. Їх встановлюватимуть у супермаркетах, ЛКП і вишах. А ось питання утилізації залишається досі відкритим
фото: varosh.com.ua
Звичайна пальчикова батарейка невеличка, кругленька, а шкоди від неї подекуди більше, ніж користі. Вона здатна забруднити 400 літрів води або двадцять кубометрів ґрунту. Тому просто викинути її в смітник не можна. Та на спеціальне маркування, що закликає не викидати батарейки у смітник, більшість із нас досі не зважає...
Львів – місто ініціативних і небайдужих людей. Львів’яни активніше взялись за створення пунктів збору батарейок, аби після того, як вони відслужать своє, не забруднювали довкілля. Активісти кажуть, готові співпрацювати з міською владою, зрештою, це їхня робота – дбати про безпеку довкілля.
Аби містяни були свідомими
На жаль, в Україні, зокрема й у Львові, не налагоджена система боротьби з негативними наслідками дії відпрацьованих батарейок. Ми ще не навчилися їх збирати, а про утилізацію наразі навіть мови нема. Тому, якщо хочемо дотримуватись європейських стандартів, мусимо починати рухатись малими кроками. Зараз, коли неможливо обійтись без електронних чи радіоелектричних приладів, проблема утилізації постає дуже гостро.
“Батарейки містять у собі надзвичайно шкідливі елементи, важкі метали, ртуть, кадмій, які залишаються в ґрунті на багато десятків, ба навіть сотень років. Вилучити цю отруту зі землі фактично неможливо. Тому треба проводити інформаційно-освітню кампанію, аби люди усвідомили, яку велику небезпеку становить одна викинута в смітник батарейка, а їх мільйони”, – розповіла Зоряна Пігович, співорганізатор “Проекту збору та утилізації відпрацьованих батарейок у Львові”.
Зі слів організаторів, у Львові є багато свідомих людей, які не викидають батарейок до смітника, а збирають їх окремо. Деякі думають, що якщо покласти батарейки до поліетиленового пакетика, то шкоди довкіллю вони не принесуть, але цього мало. Тому постає потреба у розширенні мережі пунктів збору відпрацьованих батарейок, аби вони були зручними для містян.
За рік в Україну ввозять 300 мільйонів батарейок!
“Маємо донести до людей інформацію про потребу екологічної утилізації батарейок, адже в них є багато токсичних елементів, які здатні сильно забруднити навколишнє середовище. Потрапивши в землю, батарейка здатна забруднити 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту, – каже Зоряна Пігович. – Викинувши всього дві старенькі батарейки, псуємо дві ванни, вісім відер та півтора чайника чистої води. Очищати забруднене довкілля значно важче і дорожче, ніж налагодити збір небезпечних відходів”.
Так із середини лютого група з 17-ти активістів започаткувала у Львові проект збору відпрацьованих батарейок. Волонтери встановлюють у місцях, де є велике скупчення людей, звичайнісінькі пластикові бутлі з-під води із спеціально розробленою інфографікою. А нещодавно вирішили скоординувати свої дії з міськрадою, тому надалі продовжуватимуть збирати батарейки вже разом. Лише за місяць вже встигли накопичити тонну батарейок.
Нові пункти збору
Зазначимо, нині у Львові вже є чимало контейнерів, де можна викинути відпрацьовані батарейки. Є вони у приміщенні міськради, деяких супермаркетах, спеціалізованому магазині “Батарейка”, на географічному факультеті ЛНУ ім. І. Франка. А цього року у місті з’явиться ще 80 нових спеціалізованих контейнерів від міськради, почнуть їх встановлювати 1 квітня.
“Для збору батарейок розглядали місця різного плану, треба щоб вони були якнайближче до дому, там, де є велике скупчення людей. Встановлювати такі урни будуть у супермаркетах, торгових центрах, ЛКП, школах, вишах, райадміністраціях”, – розповіла Наталя Мацюра, координатор “Проекту збору та утилізації відпрацьованих батарейок у Львові”.
Батарейка, як “зброя масового знищення”, лежить у землі і потроху її отруює
Зі слів організаторів, важливо, аби всі вікові категорії мали зручне місце, де могли б викинути батарейки. До проекту долучилися й школярі. У 81 школі лише за два дні учні зібрали понад 102 кг батарейок. Один із класів встановив рекорд – 36 кг батарейок.
Тому важливо не лише зібрати відпрацьовані батарейки, але й правильно їх зберегти. “Найголовніше при зберіганні батарейки не пошкоджувати корпус, бо тоді з неї починають витікати хімічні сполуки, кислоти, солі важких металів. Але навіть “розкислу” батарейку можна помістити бодай в пластикову пляшку, тоді вона принесе менше шкоди, поки дійде до утилізаційного пункту. Головне, щоб у місці зберігання відпрацьованих батарейок було сухо. Тому вдома можна складати їх навіть у порожні пляшки з-під води, закривати і так зберігати, а потім винести у спеціалізований контейнер”, – розповіла Зоряна Пігович.
А як щодо утилізації?
Як розповіли організатори проекту, наразі йдеться лише про правильний збір і складування батарейок, про утилізацію думатимуть згодом. Кажуть, для того, аби доправити батарейки на спеціалізований завод, треба зібрати щонайменше 20 т батарейок, наразі ж є одна тонна.
“Перспективи повної переробки є. Цим займаються три заводи у Європі: у Польщі, Німеччині та Україні. На початку проекту ми розглядали для цього завод “Аргентум”, але зараз ще думаємо, чи будемо співпрацювати з ними.
Мабуть, все ж доцільніше транспортувати батарейки за кордон, де роблять повну деструктуризацію всіх елементів. “Аргентум” отримує з батарейок лише два елементи, що роблять з рештою – невідомо. До того ж технології утилізації за кордоном постійно оновлюються”, – каже Наталя Мацюра, координатор проекту.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
Люди готові відсортовувати відходи, відносити і віддавати небезпечні речовини куди треба, але для цього їм треба гарантувати, що вони потраплять на відповідні підприємства, які перероблять їх. Коли ми почали збір відпрацьованих батарейок у нашому магазині, я був здивований, наскільки великий ентузіазм є в людей. Вони приносять батарейки, питають та перепитують, чи точно не викинемо їх на сміття, яка зараз ситуація з переробкою.
Звертаються навіть люди з інших міст, цікавляться, як це можна правильно організувати, хто займається збором та переробкою, але я не можу їм нічого відповісти, бо не маю такої інформації…
Львів співпрацює з Вроцлавом у питанні збору та утилізації батарейок, ми навіть отримали якийсь грант на це. Я вже доволі довго цим займаюсь, тому думав, що бодай хтось із міської влади поцікавиться у мене, як це можна робити у Львові, але де там… Їм не цікаві ті люди, які готові і хочуть цим займатись.
Тому помпезне відкриття скриньки для збору батарейок у міськраді виглядало так, ніби влада показала: “ось, ми щось робимо”. Але коли подивився на ту скриньку, одразу виникло питання, чому її зробили саме такою, уявляю скільки вона коштує. При нашій нинішній ситуації, коли грошей і так немає ні на що, витрачати їх і робити не скриньку, а космічний апарат, це просто смішно.
Знаюсь у цьому питанні і готовий поділитись знаннями із кимось, хто готовий би був вирішувати проблему із небезпечними відходами. Але зі сторони міської влади такого бажання поки не бачив. Виглядає на те, що вони отримали гроші, “освоїли” їх, відзвітували і все, а що буде далі вже не цікаво. Наше ж суспільство готове дотримуватись європейських стандартів. Взяти бодай практику з сортуванням сміття. Ніхто ж не вірив, що люди будуть викидати пластикові пляшки у окремі контейнери, а тепер гляньте, як багато із них це роблять. Наші люди із задоволенням вчаться, тільки треба розказати і показати, як правильно це робити.
Найкраще у цьому плані працює соціальна реклама. Я пропонував своїм коштом виготовити банери, що повисіли б на вулицях місяць чи два, але побачив суцільну байдужість виконавчої влади. З однієї сторони, звертався до деяких депутатів, до секретаря міськради, аби допомогли вплинути на вирішення цього питання, отримав їхню підтримку, проте, з їхніх слів, допомогти не можуть, бо це компетенція виконавчої гілки влади. І тут маємо застій…
Звісно, те, що контейнерів у місті побільшає, позитивне явище, треба налагодити бодай правильний збір. Ті батарейки, які ми збираємо в нашому магазині, відвозимо на склади “Аргентуму”. Бувало навіть, що люди із інших міст звертались, аби порадив, куди їх здавати, тоді просто забирав батарейки у них та й сам відвозив на “Аргентум”. Звертались люди з Яворова, Новояворівська, Самбора, Старого Самбора, Рівненщини. Наразі на “Аргентумі” лише складують батарейки. Аби запустити процес переробки потрібні великі об’єми відходів, їх немає. Але, з іншого боку, у нас є інформація, що за рік в Україну ввозять 300 мільйонів батарейок! Кудись же їх викидають, ясно, що у землю… А батарейка, як “зброя масового знищення”, лежить у землі і потроху її отруює. Це серйозна проблема! Та й контейнери можна робити доволі дешево. Ось за той, який є у міській раді, можна було б встановити цілий десяток нормальних контейнерів…
Зараз до збору відпрацьованих батарейок залучають і школярів, встановлюють спеціальні урни у навчальних закладах. Буває, що до нас приходять діти і просять: “Дайте нам 10 батарейок, бо треба в школу здати”. Треба говорити з людьми, розповідати їм, куди можна віддати відпрацьовані батарейки, аби ці пункти збору були не лише в центрі міста, тоді і буде якийсь прогрес у вирішенні цієї проблеми.