Трагедія, яка трапилась у Львові торік 10 жовтня, на вул. Широкій, 86 – 88 сколихнула і підняла на ноги все місто. Дворічний хлопчик упав у каналізаційний колектор, бо люка, який би мав закривати отвір, не було. Замість нього каналізацію прикрили круглою металічною пластиною, а вона під ногами похитнулась – і дитя зникло в колодязі.

На жаль, поки не трапилось лихо, на відкриті каналізаційні колектори у Львові не зважали. Саме тому взялись за них наприкінці осені. Тоді виявилось, що ситуація мало не катастрофічна, бо люки дуже активно розкрадають, а закривати зяючі діри – нічим. Тому робили це тим, що під руки попадало: бетонними плитами, шматками шиферу, навіть гіллям. Містяни, обурені безвідповідальністю комунальників, почали активно скаржитись на неприкриті колектори як до самого Львівводоканалу, так і до міліції. 

Тепер, коли весна вступила у свої права, а мами із дітками почали все частіше прогулюватись вулицями та скверами Львова, містяни занепокоїлись, чи це безпечно...

Нагадаємо, після нещасного випадку на Левандівці міський голова, звітуючи перед львів’янами, зазначав, що “у Львові є майже 50 тис. каналізаційних колодязів, половина з яких – на балансі ЛКП “Львівводоканал”, решта – на балансі інших установ і відомств”. У Львівводоканалі наголошували, що заміна на нові кришки у 96% випадках відбувається через крадіжки, лише 2 – 4% нових кришок встановлюють через потребу у ремонті. Загалом, у місті щороку з люків крадуть близько 500 чавунних кришок.

 “Після нещасного випадку на Левандівці у листопаді та грудні минулого року ми проводили інвентаризацію люків.  Виявили, що на нашому балансі перебуває 23 тис. 253 водопровідних та каналізаційних колодязі. Крім того, під час інвентаризації виявили 6 тис. 689 колодязів, які нам не належать – це відомчі мережі, мережі промислових об’єктів, закинутих заводів”, – розповіла “Пошті” Уляна Горбата, прес-секретар ЛКП “Львівводоканал”.

З її слів, у грудні частину із цих колодязів міськрада передала на баланс підприємства, але актів прийому передачі досі немає. Зараз усі колодязі, що на балансі комунального підприємства прикриті, щоправда не всі власне люками, але вони безпечні. Загрозу ж становлять колодязі, які не належать Львівводоканалу, частина із них не прикрита взагалі!

“Жодних робіт на чужих об’єктах ми  виконувати не можемо, поки їх офіційно не передадуть на наш баланс. Але хочу зазначити, що колодязі бувають не лише водопровідних чи каналізаційних мереж, є й інші: теплові, газові  камери, ЛФ ВАТ “Укртелеком” має свої колодязі.  Про це не можна забувати, треба, аби їхні власники теж думали про те, наскільки їхні люки безпечні”, – уточнила Уляна Горбата. З її слів, фактично щодня підприємство встановлює люки, тим паче погода цьому сприяє. Проте люків на всі колодязі не вистачає. Тому частину із них прикриваємо бетонними плитами. Роблять це на тротуарах та ділянках, де люди мало ходять.

“Наприкінці минулого року ЛМР виділила нам 500 тис. грн на закупівлю люків. Відтак станом на лютий ми закупили і встановили  1159 люків на  загальну суму понад 720 тис. грн. До коштів з міського бюджету додали ще 220 тис. грн власних. Так, станом на 1 березня нам залишилось замінити 632 неналежно прикритих колодязів каналізаційних мереж. Усі водопровідні мережі закриті люками. Ми написали лист у бюджетний комітет міськради, де просили на 2014 рік виділити 300 тис. грн на закупівлі, проте бюджет іще не затверджений. Наразі не знаємо, чи ці кошти виділять”, – розповіла Уляна Горбата.

Зі слів Уляни Горбатої,  Львів закуповує люки у трьох фірм, які виграли тендер. “Чавунні люки купуємо в Чехії. Їх встановлюємо на дорогах, на цих люках є логотип Львова. Коштує один чавунний люк 1396 грн. Пластикові  люки купуємо в Харкові, один такий коштує 210 грн. Також закуповуємо бетонні люки, які виготовляють у Львові. Пластикові та бетонні люки мають свої переваги – їх не крадуть. Проте на дорогах такі встановлювати не можна, при сильному навантажені можуть тріснути. Закуповуємо приблизно третину  чавунних, пластикових та бетонних люків”, – розповіла Уляна Горбата. 

Проте, як розповів “Пошті” комерційний директор однієї із львівських компаній, що продає каналізаційні люки, на його думку, Львів суттєво за них переплачує. Адже замість чеських можна купувати українські люки, які нічим не поступаються якістю, до того ж є значно дешевші.

“Полімерпіщаний люк, який підходить для дороги, можна купити за 625 грн. Він витримує вагу до 25 тонн, надійний. Чавунний люк для дороги коштує 1120 грн, а для газону – 700 грн. Цього року ціни на люки не підвищились, проте львівські комунальники у нас їх не замовляють. Чомусь купують імпортні чеські люки, вони звісно надійні, але коштують значно дорожче. Чому переплачують, а не купують наші – невідомо. Можливо тому, що вони виглядають дещо естетичніше, але свої функції виконують однаково. Дивно, комунальники завжди скаржаться, що немає грошей, а самі переплачують”, – розповів пан Олександр,  комерційний директор однієї із львівських компаній, що продає каналізаційні люки.

Як розповіла речниця Львівводоканалу, мешканці продовжують скаржитись, що на вулицях міста залишились небезпечні каналізаційні колектори.  Усі ці звернення перевіряють і, якщо є проблеми на колодязях, які належать Львівводоканалу – вирішують. 

“До нас часто  звертаються мешканці і скаржаться на колодязі, які, як виявляється згодом, не наші. Зокрема, кілька днів тому на мою електронну скриньку прийшло звернення від львів’янина, що на вул. Бойчука є неналежно закріплений люк, який поскрипує і погойдується. Наша бригада виїхала на цей об’єкт і виявилось, що це колодязь Укртелекому. Але ми не можемо наводити лад на чужих мережах. Нові накривки коштують грошей, не можемо встановлювати їх будь-де, є контрольно-перевіряючі органи, які потім спитають із нас, чому витратили гроші не на свої мережі”, – розповідає Уляна Горбата.

На жаль, у Львові надалі крадуть люки. Відомо про це і міліції, адже до них приходять звернення про крадіжки люків.  

“До нас постійно надходять звернення про викрадені люки. Проте не завжди одразу, зазвичай помічають, що люк викрали, коли проводять інвентаризацію. Спершу підприємства рахують скільки було викрадено їхніх  люків, тоді пишуть заяву. Нині ситуація із такими крадіжками не змінилась ні в гіршу, ні в кращу сторону.  Ми працюємо із фірмами, які приймають метал, пильнуємо їхню роботу. Але буває, що серед металевого брухту  розпізнати люк важко, перед здачею його дроблять. Проте після трагедії на Левандівці за цим слідкує не лише міліція, але й громадськість”, – розповів “Пошті” Сергій Зюбаненко, начальник міліції Львова.

Зі слів Уляни Горбатої, ЛКП “Львівводоканал” має чимало проблем, які тривають вже роки. Тому і у 2014-му підприємство вирішуватиме найболючіші із них. 

“Маємо два пріоритетних напрямки, над якими продовжимо працювати – це енергозбереження (бо ми велике енергозатратне підприємство, а ціни на електроенергію суттєво зросли) та облік води. Аби економити на витратах за електроенергію, ми замінюємо насосне обладнання. На 2014-ий запланували реконструкцію насосної станції Кривчиці, заміну насосного обладнання на каналізаційній насосній станції Зубра”, – розповіла Уляна Горбата.

Проблемою є й суттєва втрата води в житлових будинках.  Тому  цього року в інвестиційній програмі  підприємство запланувало встановлювати будинкові прилади обліку. 

“Роботи починатимемо з Сихівського та Личаківського районів. Загалом запланували обладнати понад 500 будинків та понад 100 центральних теплових пунктів лічильниками, крім того, встановити їх  на кожну свердловину, яка в нас є на водозаборах, аби налагодити облік на кожному етапі від добування води до постачання  мешканцям. Зараз понад 80% мешканців встановили лічильники у своїх домівках, однак незважаючи на це вода втрачається і мова йде про комерційні втрати”, – розповідає Уляна Горбата. 

З її слів, підприємство продовжить займатись каналізуванням вулиць. Проте це питання міського господарства, тому усі роботи фінансує міська влада і їхній об’єм залежить саме від цього.

“Ще кілька років тому розробили комплексну програму модернізації каналізаційного господарства, до неї увійшло 112 вулиць. Поступово програму вдається втілити, минулого року займались вулицями Голубця, Рожевою, Бережанською, Колодзінського, Купчинського.  Ми не можемо каналізувати вулиці із власних ресурсів, бо підприємство збиткове, дуже багато витрачаємо на електроенергію, а наші тарифи є сталими.  Тому, якщо місто виділить кошти – будемо працювати”, – підсумовує Уляна Горбата.