Мирослава Бичишин, депутат Львівської міської ради, про непевність прогнозів, тугі паски і виживання малого бізнесу

Цьогоріч Львів доволі непогано виконує загальний бюджет (на 105,2%), однак практично провалив бюджет розвитку. Як наслідок, місту довелося відмовитися від фінансування багатьох запланованих на цей рік робіт. Про успіхи і недопрацювання цього фінансового року та плани на наступний "Пошті" розповіла Мирослава Бичишин, заступник голови постійної депутатської комісії з питань фінансів та планування бюджету Львів­ської міської ради.

- Які позитиви ви б зауважили протягом цього бюджетного року?

 - Передусім, змінився підхід до формування бюджету і до встановлення пріоритетів. Ми заслуховували всіх розпорядників коштів і розглядали їхні попередні пропозиції щодо розвитку сфер життєдіяльності міста у 2008 році. При розгляді нових об'єктів перевагу віддавали тим, які вже мали проектно-кошторисну документацію. Для цього ми попередньо заклали кошти на її розробку. Окрім цього, завдяки впровадженню програмно-цільового методу було видно потребу фінансування об'єктів на три роки наперед. Також позитивом є те, що цьогоріч першочергово доробляли об'єкти, заплановані ще на минулий рік, або ті, які мали борги. Нововведенням є те, що всі тендери провели до червня. Тож мали час підготувати графік фінансування, активно розпочати роботи влітку, щоб встигнути їх завершити.

- Чи були протягом року незаплановані видатки, доконечна потреба яких виглядала суперечливою?

- Звичайно, ці питання досі не закриті. Зокрема, були питання до "Львівелектротрансу" і тепер виникла проблема зі "Львівсвітлом". Цим підприємствам бракує грошей на виплату заробітної плати. Якщо "Львівелектротрансу" гроші на зарплату частково дали, то "Львівсвітло" наразі під питанням. Річ у тім, що його попередній керівник рішенням сесії взяв кредит у розмірі 22 млн грн для оптимізації роботи підприємства. Передбачалось, що за ці гроші підприємство зможе оновити технічну базу і за рахунок цього не лише економити на видатках, а й заробляти. Але так не сталося, а з наступного року потрібно гасити кредит, підприємство ж грошей немає.

- Як щодо роботи над бюджетом-2009?

- Ми потроху її починаємо. Окремі управління вже приносять свої цифри, але загальний погляд на те, на що буде скеровано основні зусилля, поки що відсутній. Наразі схоже на те, що всі гроші мають піти на бу­дівництво євростадіону, а решту робіт зупинять.   Водночас я не думаю, що місто подужає такі видатки самостійно. А ми не маємо права все зупинити, заморозити кошти всіх об'єктів! Депутати налаштовані не дозволити скерувати весь бюджет розвитку на будівництво стадіону, бо в місті буде колапс.

- Чи надходили  вже якісь контрольні цифри з Києва щодо загальної частини бюджету-2009?

- Прикро, але через політичну ситуацію в країні дуже складно щось прогнозувати. Торік ми з кінця листопада вже мали попередні контрольні цифри з Києва. Цього ж року на бюджетній комісії ще не розглядали жодного питання про 2009 рік. Тому доведеться активно працювати у грудні. Торік бюджет теж затверджували перед самим новим роком і протягом січня - лютого практично виконувалися тільки такі захищені статті, як зарплата і соціальні виплати. Але вже з кінця березня ми знали, скільки маємо грошей і куди їх скерувати. Як буде цьогоріч, невідомо. 

- Чи міська рада у зв'язку з економічною ситуацією готує якісь антикризові заходи на місцевому рівні?

- Ми не можемо діяти окремо від решти держави, але те, що затягуватимемо паски, - точно. По-перше, суворо лімітуємо енергоносії, по-друге, скоротимо, за можливості, штат виконавчої влади, а саме радників та структури, які дублюють повноваження один одного. Окрім цього, чекаємо плану антикризових заходів, який мають розробити  виконавчі органи.

- Не секрет, що  криза вдарить по малому і середньому бізнесу. Чи надаватимуть біз­несу на місцевому рівні якісь преференції?

- Я не знаю, чи підемо на якісь зниження місцевих податків, бо вони формують наш загальний бюджет. Але  вже зараз отримуємо листи від підприємств з проханням надати якісь, бодай мінімальні, пільги, звільнити від оподаткування на землю тощо.  Ми будемо розглядати кожен випадок окремо. Окрім цього, матимемо зустріч з податківцями і точніше  про податки, які очікують підриємців наступного року, буде відомо в другій половині грудня.