Програмісти зі Львова на початку року створили комп’ютерну міні-гру “Bimber” на основі подій Майдану. Одне із завдань – уникнення сутичок з міліцією і “Беркутом”. Не минуло і двох місяців, як з’явилася гра “по іншу сторону” – на боці міліції і “Беркуту” так би мовити. Вигадали її росіяни!

Бавлячись у “Bimber”, гравець потрапляє на Майдан, долає перешкоди, лабіринти й уникає сутичок із міліцією і “Беркутом”. Головний персонаж – вусатий козак із чубом – уособ­лює активістів Майдану. Аби пройти лабіринт, йому потрібно битися з “беркутівцями”, збирати вибухівку та проявляти винахідливість. У грі є кілька рівнів, які відкриваються тоді, коли пройдено попередні (легші). Погратись у революціонера можна на сайті yuvaro.net.

Поки український козак намагається добігти до Майдану, долаючи перешкоди, до виходу у світ готується інша гра… на стороні міліції і “Беркуту”. Російське видавництво “Ентогенез” запускає нову браузерну онлайн-гру, темою якої стане суспільно-політичне протистояння в Україні, повідомляють на сайті Епресо.TV. 

“Україна. 2017 рік. Йде громадянська війна. Усюди хаос і анархія. Більше немає президента, Верховної Ради і уряду. Вам треба побудувати військову базу, перетворити ваш батальйон у сильну армію, протистояти військам НАТО, об’єднатися з іншими гравцями у стратегічні альянси та політичні союзи”, – йдеться в передмові. Ймовірно, гру назвуть “Майдан”. Запустять її 27 лютого. 

Психологи ж до таких ігор ставляться насторожено. Кажуть, що гра водночас провокуватиме не лише зниження напруги, але і її ескалацію. Вона також сприятиме дисонансу між реальністю і віртуальним світом. 

“Безперечно, комп’ю­тер­ні ігри впливають на людей, адже там є правила. Гравець грає за тими правилами, які йому диктують, і, відповідно, стає на ту чи іншу сторону, на один бік правди чи на інший, втрачає нейтральність. Якщо узагальнити, то якби наші діти росли на грі, де треба уникати міліції, то мали би певну манеру поведінки – нівелювати правосуддя”, – розповіла “Пошті” практикуючий психолог Наталія Маркевич.

Психолог додає, що комп’ютерні ігри затягують, а забавки з політичним підтекстом тим паче. Ситуація в країні і так підігріта. То чи варто підсилювати її ще й таким чином? У грі все вирішується просто, а в реальності – навпаки. І це дисонує.