Цьогорічна весна видалась справжнім випробовуванням як для звичайних львів’ян, так і для міської влади та комунальних служб. Адже місто опинилось у сніговій блокаді! Пам’ятаєте, як три п’ятниці поспіль, починаючи з 15 березня, Львів навіть не засипало – закидало снігом. Снігоприбиральної техніки, піскосуміші бракувало, комунальники не справлялись. У “білому” полоні опинилися всі: в місті майже зупинився громадський транспорт, скасовували авіарейси та відміняли далеке автосполучення.

Люди брели сніговими заметами пішки, бо трамваї застрягли в непрочищених коліях, а маршрутки і приватний транспорт утворили кілометрові корки! Трамваї масово сходили з колії, а одна снігоприбиральна машина взагалі не витримала і… розламалася навпіл! Тому міська влада, налякана минулим сніжним березнем, виділила більше грошей на підготовку міста до зими. Вперше за останні роки Львів закупив рекордну кількість снігоприбиральної техніки – 37 одиниць (наразі отримали тільки 8 одиниць через непроплати казначейства). 

Мешканцям Львова не байдужа доля їхнього міста, тому долучаються, аби вирішити його проблеми. Так громадська ініціатива “Дайте пройти” цього року організувала збір коштів для встановлення стовпців для обмеження паркування на тротуарах. Цього літа вони організували акцію “Сто 100впців для міста Львів”.Активісти зібрали 25 тис. грн, навіть не очікували, що львів’яни так відгукнуться на ініціативу. 

Так вдалось облаштувати п’ять вулиць засобами блокування руху автомобілів, тобто залізними стовпцями, що мають відгородити хідники від стихійного паркування. У місті встановили 142 стовпці на вулицях Підвальній, Дудаєва, Менцинського, Курбаса та Гнатюка.

Вже кілька років поспіль у місті намагаються впровадити кілька важливих інновацій, пов’язаних з громадським транспортом, та, на жаль, вони систематично зазнають невдач. Йдеться про електронний та трансферний квитки на маршрутки у місті, а також про систему GPS. Остання повноцінно працює лише для внутрішнього контролю на автотранспортних підприємствах, а містяни ж поки що у мережі iнтернет можуть відслідковувати рух лише трьох маршрутів. 

Цього року водії маршруток почали роздавати квитки, які свідчили, що пасажир заплатив за проїзд, муніципальна дружина міста контролювала справу, перевіряла квитки, проте недовго, за місяць з маршруток зникли дружинники, а невдовзі й квитки. Тож пасажиропотік у маршрутках досі не обліковують, натомість перевізники наполягають на збільшенні ціни на проїзд для початку до трьох гривень. У 2014 році обіцяють взятися за “справу трьох гривень” з новою силою.

Львів цього року сколихнули резонансні трагедії та аварії. Перша сталася 11 серпня на Сихові – там на вул. Довженка п’яний водій виїхав на тротуар і збив двох дітей (шестирічна дівчинка отримала забої, а п’ятирічний хлопчик – травму, через яку помер). Тоді люди, що зібрались на місці трагедії ледь не вчинили самосуд. Покарання для горе-шофера – 6,5 років тюрми та позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки. 

Восени на Левандівці сталася біда – 10 жовтня дворічний хлопчик загинув, впавши у каналізаційний колектор. Люка, який би мав закривати зяючий отвір, не було, замість нього каналізацію прикрили круглою металічною пластиною... Вона під ногою похитнулась – і дитя зникло в колодязі. Хлопчика шукали майже добу. Тоді мер Садовий заявив: якби хоча б одного зловмисника, який знімає кришки люків, зловили та відрубали йому руку, то не було б такої біди. Але й досі винних у трагедії не покарали, прокуратура веде слідство! Лише після страшної біди у місті кинулися проводити тотальну ревізію незакритих люків – а їх було дуже багато.

Львів – місто архітектурних “родзинок”, які треба рятувати! Тому, аби з плином часу їх не втратити, адже невпинно руйнуються, місто і далі співпрацює з Німецьким  товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Відтак за спільного фінансування з мешканцями в історичній частині міста цього року відреставрували 11 балконів, 151 вікно, 31 браму. Також GIZ долучилося до реставраційних робіт будівлі школи №62. 

Нагадаємо, як писала “Пошта”, ремонту та реставрації потребують 300 балконів у межах історичної зони міста. Значну їх частину не ремонтували вже понад 100 (!) років. Зі слів Лілії Онищенко, вартість відновлення одного балкона може коливатись від 25 до 150 тис. грн залежно від масштабу та складності робіт. Для мешканців же такий ремонт коштує 500 грн.