фото: plus.google.com

За час  дії “бездимного” закону більшість барів, ресторанів і нічних клубів в Україні майже позбулася тютюнового диму. Про це також свідчать результати моніторингу. У 90,6%  закладів не виявили жодного порушення. Антитютюновий закон став суттєвим кроком на шляху до пропаганди здорового способу життя. Проте така новація зменшила прибутки тютюнових компаній. Зменшення прибутку побоювались і власники ресторанного бізнесу. Загальноукраїнська статистика свідчить, що ресторанний бізнес не зазнав збитків, проте львівські підприємці певні: закон б’є по економіці їхніх закладів. Тож ресторатори не дуже задоволені законом. Кажуть, що його потрібно доопрацювати.

"Антитютюновий закон спрацював не зовсім добре, він не до кінця продуманий. Адже є різні формати закладів, і в деяких закон дійсно вдарив по прибутку. Звичайно, у гастрономічних закладах, куди ходять лише поїсти,  на доходах це не позначилося, – каже “Пошті” член Гільдії рестораторів Львова Вардкес Арзуманян. – Якщо раніше люди могли, за традицією, прийти, попити кави та викурити цигарку, то зараз таке можливо тільки влітку на майданчику. До прикладу, зараз відвідувачам трохи важко зорієнтуватися, що в закладі курити не можна". 

Співрозмовник вважає, що закон завдає багато незручностей. “Нам дуже шкода людей, коли ми змушені їм казати: “Вийдіть на вулицю, якщо хочете викурити цигарку”. Я не заперечую, що закон потрібен, але його варто доопрацювати. Він повинен бути прописаний із урахуванням того, щоби не порушувати прав курців”, – акцентує ресторатор.

Як уже писала “Пошта”, закон передбачає повну заборону куріння в усіх приміщеннях закладів громадського харчування. Також куріння заборонено у ліфтах і таксофонах, у закладах охорони здоров’я, навчальних та освітньо-виховних закладах, на дитячих і спортивних майданчиках, у під’їздах житлових будинків, підземних переходах, громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення), на стадіонах, у приміщеннях відкритих і закритих спортивних споруд, а також закладів культури. Також в Україні діє закон про повну заборону реклами сигарет. За підрахунками противників тютюнокуріння, лише такий крок допомагає зменшити кількість курців у країні на 6-7%. 

До теми

У 2002-му жителі міста Хелена, що у США, проголосували за заборону куріння в усіх громадських будівлях, включаючи ресторани, бари та казино. Як результат упродовж шести місяців у місті на 58% зменшилася кількість госпіталізацій із серцевим нападом.  Заборона куріння у громадських місцях вже діє у Франції, Італії, Ісландії, Литві, Норвегії, Іспанії, Туреччині, Великій Британії, Болгарії і низці інших країн. Наприклад, упродовж року після ухвалення в штаті Аризона закону про заборону куріння у громадських місцях кількість госпіталізацій через інфаркт зменшилася на 13%, через нестабільну стенокардію – на 33%, інсульти – на 14%, астму – на 22%, свідчать дані uk.wikipedia.org.

“Бездимний” закон є ще одним таким бажаним для українців кроком у Європу. Понад 15 країн Європейського Союзу та низка інших держав уже давно звільнилися від пасивного куріння в ресторанах. Це суттєвий крок до придушення глобальної епідемії тютюнокуріння в світі. 

Медики запевняють, що лише 30 хвилин впливу вторинного тютюнового диму призводить до того, що тромбоцити у крові стають липкими. Тоді згустки крові формуються легше, що може заблокувати артерії і спричинити серцевий напад. На щастя, законопроект уже дав свої результати. Нещодавно МОЗ України заявило, що вперше за останні декілька десятиліть у нашій державі стабілізувалися показники захворюваності та смертності від серцево-судинної патології, що виникає внаслідок куріння.

– Я ще з дитинства не терплю тютюнового диму. Разом із батьками та старшою сестрою жили у мого дядька у двокімнатній квартирі. Дядько скурював дві з половиною пачки цигарок у день. Тому фіранки, дивани, ковдри – усе тхнуло цигарками. Тож фактично з чотирьох років я відчувала тютюновий запах. У 47 років дядько пішов із життя. Причина – рак легенів.

Тому ще з дитинства зрозуміла, як шкодить куріння. Певна: якби дядько не курив, то легко би міг вилікувати запалення легенів, і це не призвело би до смерті. Тож коли мені запропонували ще в 2007-му стати координатором кампанії “Майбутнє без куріння” – залюбки погодилася. 

– Був величезний спротив тютюнових компаній, яким належить 98% ринку. Відповідно, ці компанії докладали зусиль для того, щоби дискредитувати ідею звільнення приміщень кафе, барів, ресторанів від тютюнового диму, вважаючи її неефективною. Вони були певні, що будуть величезні втрати для ресторанного господарства, оскільки люди як курили, так і куритимуть далі. Але, на щастя, їхні аргументи не справдилися. Загалом, за цей рік було викурено на 10 мільярдів сигарет менше, ніж за минулий. 

У 2011-му ВООЗ оприлюднила третій звіт щодо глобальної тютюнової епідемії у світі. І тоді Україна з четвертого місця перемістилася на 26. Офіційні дані Держкомстату свідчать: виробництво цигарок в Україні зменшилося на 15%. Отож антитютюновий закон і розміщення на пачках із цигарками фотоілюстрацій та заборона реклами в комплексі доводять свою ефективність. Люди менше курять і кидають цю згубну звичку. 

– Для тих, хто курить, ми залишили тераси та літні майданчики. Закон діє уже рік, і понад 90% закладів ресторанного господарства його дотримуються. Це свідчить про те, що ресторатори, офіціанти та відвідувачі задоволені. Після року дії “бездимного” закону ми бачимо дуже позитивну динаміку ресторанного господарства. Оборот у закладах за січень – вересень 2012-го проти січня – вересня 2013-го збільшився на 0,3%. 

Майже 80% населення України підтримує заборону куріння в кафе, барах і ресторанах. Люди насправді чекали, коли Україна нарешті приєднається до кращих практик охорони здоров’я. Думаю, для рестораторів це має бути вигідно, адже курців в Україні лише 25% населення. Решта ж некурці.

– У Великобританії за рік дії закону про заборону куріння на 12% зменшилася кількість госпіталізацій із інфарктом. Подібна ситуація і в Іспанії… Отож така заборона ще й зменшує кількість захворювань, пов’язаних із курінням: інфарктів, інсультів, різних типів бронхітів, емфізем, серцево-судинних захворювань. 

– За соціологічними даними, 64% відвідувачів кафе, барів, ресторанів є пасивними курцями. Також по 8-10 годин дихають тютюновим димом працівники цих закладів. А в ресторанній індустрії України залучено понад 40 тисяч представників молоді. За цей рік територіальні органи Держспоживінспекції України розглянули 218 пропозицій, скарг і заяв від споживачів щодо виконання суб’єктами господарювання антитютюнових законів. 30 фізичних осіб було притягнуто до відповідальності. 

Загальна сума накладених на них штрафів становить 16,5 тисячі гривень. А сума фінансових санкцій, застосованих до підприємств, становить до 2 мільйонів гривень. Найбільше порушень виявили в Одесі (23% від загальної кількості виявлених порушень), на другому місці – Суми, Вінниця і Донецьк (14-15%). У Черкасах і Херсоні активісти не виявили жодного порушення.

– Бари та спеціалізовані заклади (клуби, більярдні) – 14% порушень від загальної кількості промоніторених закладів цієї категорії. Далі йдуть ресторани – 10%, найменшими порушниками є кафе – 7%. Найчастіше можна виявити попільнички (64,2 %). Також спеціальні місця для куріння не облаштовані вентиляцією чи іншими засобами для виведення тютюнового диму. Часто порушують і заборони щодо реклами, стимулюють продаж тютюнових виробів.

– Ми би хотіли, щоб не було норми, яка дозволяє попереджати про планову перевірку закладів громадського харчування за десять днів. Адже, відповідно до закону, інспекції можуть проводити планові та позапланові перевірки. Нині ж можна зненацька наглянути лише тоді, коли хтось поскаржиться в письмовому вигляді. Тому ми закликаємо громадян не бути байдужими!