Сподіваюся, сьогодні усі під подушкою знайшли те, що просили у святого Миколая. Адже це наше найулюбленіше свято. І не лише через подарунки (звичайно, ми всі їх любимо і з нетерпінням заглядаємо під подушку). 

Це день, коли сподіваємося на здійснення наших заповітних бажань і прагнень. Адже святий Миколай приходив на поміч, коли допомоги вже нізвідки було чекати. Тому і нині у скрутних ситуаціях ми просимо його про допомогу, а своїм покровителем його вважають не тільки діти, а й дорослі. Безліч легенд і переказів розповідають про його вірність Євангелію, чуйність, доброту.

Народився святитель Миколай (ім’я з грецької означає “переможець народу”) в м. Патри (область Лікія у Малій Азії) близько 280 року в сім’ї Феофана та Нони. У юному віці став священиком, а на початку правління імператора Діоклетіана (близько 284 року) став архиєпископом міста Мири. Святитель Миколай – один із учасників першого Вселенського собору в Нікеї у 325 р. За переказом, він дуже гостро відреагував на висловлювання Арія, проти єресі якого власне і зібрався собор, і дав йому ляпаса.

Молитва до святого Миколая

Святий отче Миколаю, Великий і предивний чудотворче, Щиро благаю тебе, Поспіши до мене зі своєю поміччю, Захисти мене й усіх людей Від вогню й води, від голоду й пошести, Від тяжкої хвороби й несподіваної смерти. Хорони мене через ціле моє життя.

За це Миколая позбавили єпископського сану. Тієї ж ночі деяким учасникам собору було видіння – Господь Ісус Христос вручив Миколаю Євангеліє, а Пресвята Богородиця покрила його своїм омофором. Ця легенда пояснює сюжет популярної ікони, де по боках від святого – Богородиця й Ісус Христос. Після цього Миколаю повернули сан єпископа. Завершив своє земне життя святитель у 342 р. (за іншими даними 345 – 351 р.). У 1087 р., аби вберегти його мощі від навали мусульман, італійські купці з Мир Лікійських перевезли їх до італійського міста Барі, де вони перебувають донині в дорогоцінному саркофазі в крипті собору, зведеного на честь святителя в XII ст.

За переданням хресне ім’я князя Аскольда було Миколай. На честь святого був побудований один з перших храмів Київської Русі ще в середині IX ст. Найстаршою спорудою, присвяченою св. Миколаєві, на руських землях вважається ротонда в Перемишлі, що датується Х сторіччям. Найдавніша церква Львова – також на честь Чудотворця.

Традиція таємно дарувати щось у цей день раніше стосувалася лише дітей і тільки останнім часом стала настільки масовою, що останні дні перед святом часто перетворюються на біганину по крамницях. На жаль, іноді в цій гонитві ми губимо суть свята – вміти почути, вгадати бажання іншого. А для цього потрібно присвятити трішки уваги, аби зрозуміти, чого сьогодні потребують наші близькі, адже святий Миколай ніколи не приносив непотрібних подарунків, навпаки – його дар був вирішенням чиєїсь проблеми. 

Чи готові ми сьогодні  наслідувати святого, аби не тільки почути бажання дитини отримати іграшку чи телефон, а й зрозуміти, чого вона потребує найбільше – часу, уваги, любові, спілкування? Чи вміємо відчути потребу наших близьких?