Тиждень, що минає, розпочався у трьох західних областях оголошенням безстрокового мирного страйку. Представники влади Тернополя, Івано-Франківська та Львова підтримали страйк і попросили підприємців закрити свої підприємства та вийти колективами на вулицю. 

На Львівщині ж більшість не полишає роботи, але і на Євромайдані збирається регулярно. “Я працюю до шостої години вечора. Завжди після роботи йду на Майдан, постою там годинки дві, і вже спокійніше на душі. Відчуваю себе причетною, не зрадницею… А вихідні всі проводжу там, зі студентами. Минулого тижня чергувала. Хочеться вберегти нашу молодь, подбати про неї. Долучаюсь як можу...” – розповіла “Пошті” 61-річна Наталія. 

По-своєму мітингують і перевізники… Оскільки на їх відповідальності темп і ритм життя містян, вони полишити керма не можуть. Але все ж вигадали, як виявити свій протест і доєднатися до майданівців. “Перші тижні мені кортіло все залишити і летіти на Київ. Важко спостерігати за всім, що відбувається, на такій відстані. Але, видається, я більше потрібен тут. Хто ж возитиме протестувальників? Вони на площі намерзнуться, недобре, щоб ще й на зупинках домерзали…” – розповідає водій маршрутки Володимир. 

А голова ЛОО “Все­українська асоціація перевізників” Іван Велійка каже, що мітингує в Києві за всіх міських перевізників. “Я від імені львівських перевізників провів три ночі на Майдані, “помайданив” за всіх. А вчора ми відправили на Київ теплі речі на суму 10 тисяч гривень. А ті перевізники, які мають можливість, відправляють до столиці автобуси, та не ті, що обслуговують місто Львів. На таку відстань відправляти автобус, який працює в міському режимі, ризиковано”, — розповів “Пошті” Іван Велійка. 

Чи не найвідданіші справі страйку студенти. Саме вони першими піднялися до спротиву, і впродовж двох тижнів потік молоді впевнено циркулює зі львівського Євромайдану на київський і назад… Однак серед львівських студентів є й чимало байдужих… 

“Нас у групі майже двадцять, але, на жаль, щодня на Майдан ходять одні і ті ж шестеро-семеро. Решта сидить вдома, спілкується в соціальних мережах і ставить “лайки” під фото Євромайдану, але жодного разу до нього не долучалась! Не розумію такого… У групі через це навіть конфлікти почалися. Ті, що зараз вдома, звинувачують нас, майданівців, у тому, що немає пар. Кажуть, щоб перестали мітингувати, бо на Різдво на парах доведеться сидіти. Це просто обурює, адже навчатися можна і вдома, а от майбутнє своє на дивані точно не відстоїш!” – обурюється студентка педагогічного коледжу ЛНУ ім. І. Франка Тетяна.      

Та все ж владу бентежить оголошений страйк. І вона вже не втрималася від погроз… Як писала “Пошта”, західні області України через протест можуть недоотримати фінансування з Державного бюджету. “І все лише через те, що працівники, яких найняли місцеві громади для забезпечення їх життєдіяльності, вирішили побавитися в політику замість того, щоб виконувати свої прямі обов’язки”, — цього тижня погрожував Микола Азаров, усе ще прем’єр-міністр України. 

Натомість Валерій П’ятак, заступник голови Львівської обласної ради, такі погрози називає неприпустимими. Оголошений страйк не припинив роботи підприємств та організацій! “Є узгоджена позиція незалежних профспілок і профспілок Львівщини – створити всі структури на підприємствах, установах та організаціях, і у випадку критичної необхідності взяти участь у загальноукраїнському страйку. А сьогодні всі підприємства, установи та організації працюють. Тим вони допомагають усім, хто на Майданах.

Який прем’єр, такі й заяви. Або він не бачить, або не хоче бачити, або дурить людей. Декілька років держава краде гроші в громад. І ми маємо справу з недофінансуванням Держбюджету, з непроходженням коштів територіальних громад через Держказначейство. Краще би подивився туди і забезпечив фінансові потоки. Наші підприємства, установи та організації працюють. Усі виконують свої робочі програми. Трудові колективи організовані. Вони розуміють: щоб бути на Майдані, треба заробляти гроші. Такі заяви прем’єра недопустимі, адже держава несе відповідальність за громаду”, – розповів Валерій П’ятак.