Ще з часів здобуття Україною незалежності тема Грибовицького сміттєзвалища у всіх на устах. Щороку проблема загострюється, а віз, вже 22 роки поспіль, й досі там!

Власне питанням номер один у Львові є виділення нової ділянки для будівництва потужного сміттєсортувального та сміттєпереробного комплексу, а також території, де можна було б здійснювати утилізацію відходів, що не підходять для переробки. Такої ділянки наразі немає.

Тим часом Львівщина з кожним роком усе більше нагадує сміттєзвалище, за даними фахівців, кожен житель області щороку продукує по 300 кг побутових відходів, що в цілому становить близько 250 тонн за рік. 

Як зазначив учора голова комісії з питань екології, природних ресурсів та рекреації Львівської обл­ради Олексій Балицький, міський голова Львова вже давно “мав оббивати поріг губернатора Львівщини задля вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища”. Бо проблема ця гостра. Проте ні теперішній, ані колишні міські голови так і не спромоглись її вирішити. Натомість це питання в’яло і тихенько розповзалося і ніхто не приділяв йому особливої уваги.

Аби довідатися, чому Грибовицьке сміттєзвалище, на думку міської влади, обласної, фахівців і експертів у цій царині,  і досі залишається такою гострою проблемою, львівський прес-центр провів серед них анкетування. 

Звісно, не всі виявились однодумцями, проте під час опитування все ж знайшлися спільні акценти. Зокрема у тому, що за роки незалежності України цю проблему не вирішили, більшість опитаних звинувачують передовсім міську владу та міських голів. На наступному місці серед винуватців – Львівська облдержадміністрація та санепідемслужба.

Щодо того, чиїм власне коштом місто збирається реалізовувати проект створення нового полігону, більшість опитаних сподіваються на “манну небесну”, а саме закордонних інвесторів, які приїдуть і всі наші проблеми вирішать. Проте за всі ці роки більшість із опитаних депутатів та експертів так і не познайомились із жодним конкретним інвестором чи  закордонною компанією, яка була б готова взятись за реалізацію цього проекту і мала б конкретні пропозиції для Львова. Лічені ж анкети стверджують, що є такі втаємничені, які знайомі з конкретними  пропозиціями, тому їх же і лобіюють.

Тим часом як фахівцям, так і пересічним містянам давно зрозуміло – не закривають Грибовичі і зволікають, бо комусь так вигідно, на цьому можна робити хоча й тіньові, проте гроші. 

На думку Євгена Білінського, голови комісії природокористування, охорони довкілля та благоустрою Львівської міської ради, зараз одне з найважливіших питань, хто захоче долучитьсь до вирішення проблеми Грибовицького сміттєзвалища, так би мовити, фінансово. Іноземні інвестори – зволікають, не приваблює їх наше сміття, і грошей на ньому не заробиш, ще й гру доведеться вести нечесну, бо в Україні є така традиція. 

“Вони прийдуть, коли ми забезпечимо прозорі правила гри. Зараз же дивляться, на яких умовах ми їх сюди запрошуємо, розвертаються і йдуть. Наступна проблема –  жодна громада не хоче нового сміттєзвалище на своїй території. Вже й обіцяють інвестиції, будівництво дитсадків, шкіл, доріг, водогонів, а громада просто не хоче. Я не знаю, як можна вирішити цю проблему, – розповів Євген Білінський. –  Кожен із очільників області та міста боїться взяти на себе відповідальність обрати ділянку для сміттєпереробного комплексу. Вони бояться брати на себе відповідальність, це важке рішення. Але, зрештою, для цього ми їх і обираємо”.

 Зі слів Сергія Кіраля, начальника управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради, зараз треба переконати громаду, що йдеться не про створення нових Грибовичів, а про абсолютно новий, цивілізований підхід. “Зокрема – європейське будівництво нового комплексного підприємства, яке буде займатись переробкою твердих побутових відходів на основі сучасних технологій переробки і захоронення. Лише за таких умов можна отримати дозвіл громади. Проте для цього її представникам треба показати відповідний аналог, повезти її представників, аби на власні очі переконались, що це безпечно”, – зазначає посадовець мерії.  

“В Україні, на жаль, немає подібного позитивного досвіду в організації цивілізованого сміттєзвалища. Тому доцільно розглядати європейські чи американські пропозиції. Є три критерії для того, щоб обрати приймати чи не приймати певну пропозицію. Перш за все, будь-яка технологія не повинна шкодити здоров’ю людини, довкіллю чи кишені. У Європі сміття спалюють, для нас це надто дорого. До того ж, при  спалюванні є викид діоксинів на великі території, це було б дуже небезпечно”, – розповів  Зеновій Бермес, голова Громадської ради при ЛОДА. 

Він розповів, що є пропозиції, щодо побудови  сучасного підприємства з повною переробкою відходів, як це є в Америці. “Відтак відходи стають сировиною. Для цього навіть не треба роздільного збору сміття. Ми надіслали новому губернатору презентацію такої технології, сподіваємось на схвальну реакцію. Звісно, вартість її дуже велика – близько 200 млн доларів. Проте могли б виробляти із нашого сміття дизельне паливо!”, – каже Зеновій Бермес.

Зі слів Ольги Мелень-Забрамної, керівника юридичного відділу МБО “Екологія – право – людина”, місцева влада дивно обирає пріоритети для області і міста. Каже,  там думають лише як покращити туристичну привабливість регіону та стан спортивної інфраструктури. 

“Це, звичайно, дуже добре, але якщо люди будуть хворі, через забруднені воду, ґрунт та повітря – їм буде не до видовищ і не до спорту. Подальша експлуатація Грибовицького смітєзвалища веде до екологічної катастрофи, його необхідно закрити, а цю територію оголосити зоною надзвичайної екологічної ситуації. 

Є велика кількість досліджень, що жити на території поблизу Грибовицького сміттєзвалища, неможливо. Гранично допустимі екологічні показники для життя людей перевищують усі норми. Медики також фіксують факти, що люди з цієї території Львівщини хворіють частіше за інших”, – каже Ольга Мелень-Забрамна.

З її слів, концентрація хрому в воді перевищена у 47 разів. Зафіксоване також істотне завищення показників фенолів, нафтопродуктів, ртуті у 14 разів, тощо. Проживати в таких умовах – неможливо, аби добитись закриття сміттєзвалища місцеві мешканці вкотре готові вдатись до страйків чи перекриття вулиць. Керівництво Львова та області мають усі підстави, щоб звертатися в Кабінет Міністрів із клопотанням про визнання території Грибовицького сміттєзвалища зоною надзвичайної екологічної ситуації, тоді б місцева влада мала повне право вимагати у держави кошти на вирішення цієї проблеми.